Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 <p> Це й є ті апостоли правди і свободи <g/> , про чий прихід поет писав трьома тижнями раніше <g/> .
doc#6 Він писав <g/> : “ <g/> Для мене нема сумніву <g/> , що й дотепер Бройгель — один з найбільших малярів в історії <g/> .
doc#9 <p> Грудень 1994. Нью-Йорк </p><p> ГАЛИЧИНА </p><p> В ФОРМУВАННІ НОВОЇ </p><p> УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ </p><p> У кінці XIX століття Борис Грінченко писав про Галичину <g/> : « <g/> Що таке Галичина <g/> ?
doc#18 У статті « <g/> Суспільно- політичні погляди М. Драгоманова <g/> » ( <g/> 1906 <g/> ) він із співчуттям і погодженням писав <g/> , що об'єкт його дослідження « <g/> був занадто твереза і скептична натура <g/> , щоб мав вірити в якісь надприродні місії поодиноких народів <g/> » <g/> .
doc#25 “ <g/> Спочатку звук е і в українському <g/> , як у решті наріччів лясько-східньослов'янської групи відзначався особливою м'якістю <g/> ” ( <g/> 3 <g/> , 52 <g/> ) <g/> , писав він к. 1889 р. “ <g/> Південно-руське е в старовину мало <g/> , без сумніву <g/> , такий же піднебінний характер <g/> , як і теперішнє північно-руське ( <g/> білорусько-великоруське <g/> ) і ляське ( <g/> польсько-лужицьке <g/> ) е <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 464 <g/> ) <g/> , потверджував він цю думку 1893 р. Пізніше <g/> , 1903 р. <g/> , Михальчук вносить у цей погляд зміни <g/> .
doc#26 Поради Шевченкові означають одне <g/> : не писати так <g/> , як досі писав Квітка <g/> .
doc#27 Впадає в око <g/> , що є кілька адресатів <g/> , до яких Куліш писав уперемішку обома мовами <g/> , часом українською <g/> , часом російською <g/> , без видимої причини <g/> , а подеколи були це й двомовні листи <g/> , з частиною однією <g/> , а другою частиною — другою мовою <g/> .
doc#33 Антисільським був Семенко в своєму оспівуванні міста <g/> , трамваїв <g/> , каварень і машини <g/> ; неоклясицизм <g/> , у полоні міських білоколонних див і університетської мудрости <g/> ; Хвильовий <g/> , закоханий у вічно плинні арабески неугавного міського руху <g/> ; Яновський <g/> , що писав у « <g/> Майстрові корабля <g/> » <g/> : « <g/> Ти може думаєш завше одягати наших людей у драні свитки й вишивані сорочки <g/> ?
doc#37 Спинити цю хвилю не було надії <g/> , але вперто я писав і публікував рецензії на ці появи-одноденки <g/> .
doc#69 <p> Олександер Блок писав про імперію Олександра третього <g/> , на якій взорувався режим дніпродзержинського диктатора <g/> : </p><p> В те годи дальние <g/> , глухие </p><p> В сердцах царили сон й мгла <g/> ; </p><p> Победоносцев над Россией </p><p> Простер совиньїе крила <g/> , </p><p> И не било ни дня <g/> , ни ночи <g/> , </p><p> А только тень огромних крил <g/> . </p>
doc#70 <p> Олександр Блок писав про імперію Олександра III <g/> , на якій взорувався пізніше режим дніпродзержинського диктатора <g/> , так <g/> : </p><p> В те годи дальние <g/> , глухие </p><p> В сердцах царили сон и мгла <g/> ; </p><p> Победоносцев над Россией </p><p> Простер совиные крыла <g/> . </p>
doc#83 Москви те саме <g/> , що литвин <g/> , що поляк <g/> , що іноземець взагалі <g/> . </p><p> Сучасник писав 1666 року <g/> : « <g/> малоросам і смерть не така страшна <g/> , як відіслання до Москви
doc#85 Тому-то мав рацію Михайло Драгоманов <g/> , коли писав <g/> , що поруч теперішньої історії нашої літератури « <g/> слід би нам завести осібну частину <g/> : Історія пропавших творів русько-української літератури <g/> » <g/> . </p>
doc#86 Підмогильний зовсім не писав про те <g/> , як українське село завойовує місто <g/> , і зовсім не захоплювався українізацією <g/> .
doc#93 «Ґардієн <g/> » писав про « <g/> виставу найвищого калібру <g/> » <g/> , а Чхіквадзе порівняв з Лоренсом Олів’є. ( <g/> Всі цитати з чисел газет з 22 серпня <g/> .
doc#10 Сама редакція писала <g/> , що попереду випадало б зредагувати українсько-російський словник <g/> , а вже тоді братися за російсько-український <g/> ”1 <g/> ) <g/> .
doc#28 Критика писала про нього мало <g/> , при чому писали або друзі або вороги <g/> .
doc#53 « <g/> Ми самі вчились у тих селюків <g/> » — писала « <g/> Основа <g/> » <g/> .
doc#23 Про що б ці поети не писали <g/> , вони пишуть про себе <g/> , і є в них тільки один герой — їхнє я. Відмінність Петренка — передусім у живих зв'язках з фолкльором <g/> , але ці зв'язки не були зовсім чужі ані Козлову <g/> , ані Бенедіктову13. </p><p> Романтика загальників не почалася одначе ні Козловим <g/> , ні Бенедіктовим <g/> .
doc#40 А ще кілька сторіч тому взагалі перерв між словами на письмі не робили і все писали суцільно <g/> .