Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 За ті понад сорок років <g/> , коли Наталя Лівицька-Холодна писала свої « <g/> нові <g/> » вірші <g/> , ні вона <g/> , ні вірші не були незмінні <g/> .
doc#4 <p> Та відмежування від старших і однолітніх сучасників починалося ще 1947 р. <g/> , коли Наталя Лівицька- Холодна писала — </p><p> Я буду майстром неприміченим </p><p> і каганцем у буднів ніч <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Самотність <g/> » <g/> ) </p><p> не смолоскипом <g/> , що рве нічну темряву й кличе до героїчних звитяг <g/> , а каганцем серед буднів <g/> !
doc#7 Те <g/> , що писала Андієвська <g/> , — не поезія <g/> , а радше словесний спорт <g/> , і зв'язки його з українською мовою <g/> , коли не говорити про зовнішнє оформлення слів <g/> , — мінімальні <g/> . </p>
doc#9 У редакційній статті « <g/> Указ проти руського язика <g/> » « <g/> Правда <g/> » писала <g/> : « <g/> Настигла ж пора для галицьких русинів сповнити довг для цілої руської народности <g/> .
doc#10 Сама редакція писала <g/> , що попереду випадало б зредагувати українсько-російський словник <g/> , а вже тоді братися за російсько-український <g/> ”1 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Інші теми з історичної фонетики <g/> , що про них писала Курило <g/> , в своїх засновках і висновках безпосередньо зв'язані з тим <g/> , до чого вона прийшла в розгляненому циклі праць <g/> .
doc#10 <p> У період <g/> , коли Курило писала ( <g/> 17 <g/> ) <g/> , вона <g/> , очевидно <g/> , особливо багато працювала над питаннями загальної фонетики <g/> .
doc#16 Тепер ґрунт підготовано <g/> , леопард — правда <g/> , вже беззубий — може зробити новий стрибок <g/> : « <g/> Недавно ще й " <g/> Радянська Україна <g/> " знов писала про поступ <g/> …
doc#28 Критика писала про нього мало <g/> , при чому писали або друзі або вороги <g/> .
doc#36 Оскільки можна судити з зауважень критиків <g/> , картина в цілому була виконана ще в академічній манері <g/> , але постать жебрака — своєрідне уосіблення Христа — трактована вже по-новому <g/> : заброді надано рис агресивно відворотних ( <g/> « <g/> брудний <g/> , нечесаний волоцюга <g/> » <g/> , — писала « <g/> Молва <g/> » <g/> .
doc#37 На совісті Володимира Міяковсько- го було запрошення Софії Парфанович <g/> , що писала оповідання з перспективи гінекологічного кабінету <g/> .
doc#45 Як писала газета " <g/> Слово <g/> " <g/> : " <g/> Познайомився він з деякими нашими молодими людьми <g/> , котрі обдарували його своїми галицько-руськими творами і мали нагоду почути прекрасний єго говор український <g/> , бесіду ісполнену щирою отверстію ( <g/> !
doc#47 <p> І нашими не будуть наші діти <g/> , </p><p> згубивши Батьківщини образок <g/> , — </p> <p> писала вона ще в « <g/> Єронимі <g/> » <g/> . </p>
doc#47 ) За свідченням тих <g/> , хто зустрічався з Лятуринською в Міннеаполісі <g/> , в шістдесятих роках вона поезій уже не писала <g/> .
doc#53 <p> « <g/> Основа <g/> » в згаданій статті писала <g/> : « <g/> То не жарти <g/> , щоб одного року та видано п'ять граматок <g/> , а невсипущий Куліш либонь готує ще шосту <g/> , а з Москви либонь випурхне скоро ще й сьома <g/> » <g/> .
doc#53 « <g/> Ми самі вчились у тих селюків <g/> » — писала « <g/> Основа <g/> » <g/> .
doc#62 У жовтні 1932 р. вона писала <g/> : " <g/> Чим менше ниточок в'яже нас з Україною <g/> , тим далекіша і абстрактніша вона робиться <g/> , а тому <g/> , як все неосяжне <g/> , - ідеальнішою <g/> …
doc#62 " <g/> Ти занадто перецінюєш Ольжича <g/> , - писала вона Наталі Лівицькій <g/> .
doc#66 <p> Крилате слово — от моя стріла <g/> , — </p> <p> писала сама поетка <g/> .
doc#67 Чому Олена Пчілка не писала так <g/> , як Боровиковський <g/> ?