Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Курилик дістав завершену формальну освіту з літератури <g/> , і він залюбки писав прозу <g/> , — численні коментарі до власних малярських творів <g/> , автобіографічну книжку “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> , що була успіхом у читачів і витримала двоє видань <g/> .
doc#8 У своїх неперевершених спогадах про Київський університет його студентських років <g/> , — цій перлині української мемуаристики <g/> , — Петров-Домонтович з <g/> , як завжди <g/> , прихованою іронією <g/> , писав <g/> : « <g/> Іван Іванович Огієнко для своєї вступної лекції в Університеті вибрав тему <g/> : " <g/> Чи правильно поставлений наголос в " <g/> Полтаві <g/> " Ол <g/> .
doc#18 « <g/> В " <g/> Мой- сею <g/> " <g/> , — писав Ярема <g/> , — обвинувачено тяжко все українське громадянство <g/> » <g/> .
doc#19 <p> Т. Шевченко </p><p> « <g/> Се один із тих наших літературних діячів <g/> , котрим теперішнє положення української справи і українського слова в Росії хоч і не вистудило серця і не вистудило пера з руки <g/> , та проте відібрало можність дати свою працю на користь загалові <g/> » <g/> , — так писав про Василя Мову Іван Франко 1899 року і порівнював літературну долю письменника з літературною долею Степана Руданського <g/> .
doc#22 Ніколай Бердяєв писав про « <g/> Біси <g/> » Достоєвського <g/> , що в ті часи <g/> , коли роман писано <g/> , зовсім не було ще в Росії революціонерів типу Ставроґіна або Верховенського <g/> .
doc#24 <p> Коментар цей дуже дотепний і часто правильний <g/> , але можна закинути йому дві хиби <g/> : твір розглядається тільки як політичний <g/> , майже зігноровано його філософсько-світоглядове настановлення ( <g/> хоч перед цим критик і назвав « <g/> Вертеп <g/> » « <g/> філософським твором <g/> » <g/> ) <g/> ; а в аналізі національно-політичної концепції твору не розкрито <g/> , мабуть <g/> , найголовнішого <g/> : що це за НОВА українська людина <g/> , що це за НОВА Україна <g/> , — в чому їх новість <g/> , не розкрито <g/> , отже <g/> , того <g/> , заради чого Любченко й писав свою « <g/> повість <g/> » <g/> .
doc#25 Т.Лер-Сплавінський писав <g/> : “ <g/> Między r. 1870-1880 dialektologia małoruska dzięki znanym pracom Potebni <g/> , Michalczuka і Żyteckiego mogła poszczycić się wynikami bodaj czy nie najświetniejszymi w Słowiańszczyźnie <g/> ” ( <g/> Rocznik slawistyczny VIII <g/> , 205. Краків 1918 <g/> ) <g/> .
doc#26 <p> « <g/> Поради <g/> » ці були потрібні тому <g/> , що Квітка ніколи так не писав <g/> .
doc#27 Не знаємо <g/> , чи писав він такі листи українською мовою <g/> ) ' <g/> .
doc#33 Антисільським був Семенко в своєму оспівуванні міста <g/> , трамваїв <g/> , каварень і машини <g/> ; неоклясицизм <g/> , у полоні міських білоколонних див і університетської мудрости <g/> ; Хвильовий <g/> , закоханий у вічно плинні арабески неугавного міського руху <g/> ; Яновський <g/> , що писав у « <g/> Майстрові корабля <g/> » <g/> : « <g/> Ти може думаєш завше одягати наших людей у драні свитки й вишивані сорочки <g/> ?
doc#35 Боронив <g/> , правда <g/> , Лазар Баранович автономію української церкви <g/> , але коли автономію цю зламано <g/> , він не спромігся на хоч скільки виразний опір і в лисі і до царів писав <g/> : « <g/> Да буду зі всією єпархією моєю просі о під благословенням святішого патріярха московського <g/> , як і інші великоруські архиєреї <g/> , і хай наступники мої поставляються в Москві <g/> , а не в Києві <g/> » ( <g/> 1688 <g/> ) <g/> . </p>
doc#36 Невдовзі по смерті Ґе Толстой писав Павлу Третьякову <g/> , що Ґе був « <g/> одним з найвизначніших мистців світу <g/> , а не тільки Росії <g/> » ( <g/> Переписка <g/> .
doc#45 Тут широко насвітлено принципи " <g/> ворфівської <g/> " коцепціі мов ( <g/> avant la letter <g/> , Whorf писав на цю тему десь від 1930 року <g/> ) <g/> : є мови придатні для висловлення певних тем <g/> , думок і почуттів <g/> , але неспроможні формулювати інші <g/> .
doc#46 Він не писав статей чи есеїв до органів МУРу <g/> ; коли в нього просили поезію <g/> , він давав її <g/> , але сам не пропонував <g/> .
doc#48 Людське серце до краю обідніло <g/> » <g/> , — писав той таки Тичина <g/> .
doc#51 На інші теми він писав систематично <g/> ) сходило головне на нормалізаторську працю <g/> : впорядкування й узгодження правопису і узгодження його регіональних відмін <g/> , збирання словникового матеріялу <g/> , критика мови окремих творів того чи того письменника <g/> .
doc#52 ) Російська громадська думка <g/> , російська преса <g/> , один з головних адресатів статті <g/> , до кого можна б застосувати mutatis mutandis слова Блока ( <g/> він писав це як звертання Росії до Европи <g/> , пробую переадресувати це до Росії <g/> ) <g/> , — </p><p> Вот срок настал <g/> .
doc#53 <p> Відповідних даних є більше <g/> , але і з наведених тут чітко випливає <g/> , що тематикою <g/> , ідеологією і почуттям Потебня був насамперед українським науковцем <g/> , який писав російською мовою <g/> .
doc#65 Репортер писав <g/> : “ <g/> Украинские националисты приложили немало стараний к тому <g/> , чтобы оторвать украинскую культуру от братской русской культуры и ориентировать украинский народ на капиталистический Запад <g/> , на фашистскую Германию <g/> ” <g/> ; “ <g/> Враг народа Хвыля все свои усилия направил к тому <g/> , чтобы бороться с так называемыми “ <g/> руссизмами <g/> ” <g/> , под которыми часто подразумевались вполне законные и необходимые украинские слова <g/> …
doc#69 <p> Олександер Блок писав про імперію Олександра третього <g/> , на якій взорувався режим дніпродзержинського диктатора <g/> : </p><p> В те годи дальние <g/> , глухие </p><p> В сердцах царили сон й мгла <g/> ; </p><p> Победоносцев над Россией </p><p> Простер совиньїе крила <g/> , </p><p> И не било ни дня <g/> , ни ночи <g/> , </p><p> А только тень огромних крил <g/> . </p>