Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 Картагена нашої провінційности <g/> , звичайно <g/> , вічна <g/> , але хоч би межа талановитости й безталанности трохи пересунулася на користь першої <g/> ! </p>
doc#72 <p> Модест Левицький зреаґував на обидва виступи Нечуя-Левицького <g/> : на перший ( <g/> 1907 <g/> ) він відповів статтею 1909 р. <g/> , а на другий ( <g/> 1912 <g/> ) — брошурою 1913 р. Левицький стоїть на позиції компромісу <g/> , закликає до поєднання галицьких і наддніпрянських елементів у єдиній літературній мові <g/> , бо інакше <g/> , “ <g/> не дай Боже <g/> , доживемо до того сумного явища <g/> , що колись буде дві українські мови <g/> ” ( <g/> 1913 <g/> , 11 <g/> ) <g/> .
doc#40 , інший <g/> , перший ( <g/> колишні форми першого ступеня іний <g/> , первий цілком вийшли з ужитку <g/> ) <g/> ; ще більше поширене це явище на Заході України <g/> , де <g/> , скажімо <g/> , більший означає просто великий <g/> , довший — довгий <g/> , старший — старий <g/> , відрізняючися від первісних форм першого ступеня тільки ледь відчутним відтінком « <g/> цензурного применшення« <g/> , ніби більшої ввічливости <g/> . </p>
doc#15 <p> Шахматов ставить це питання і висуває дві вирішальні <g/> , на його думку <g/> , відмінності називних речень від неповних <g/> : називні речення мають своїм змістом ствердження або заперечення буття <g/> , наявність уявлення <g/> , вираженого іменником-і тільки <g/> ; друга ознака <g/> , яка за Шахматовим випливає з першої ( <g/> і в цьому <g/> , гадаємо <g/> , його помилка <g/> , що спричинилася до деяких хибних поглядів у дальшій еволюції поглядів на називне речення <g/> ) і являється формальною відмінністю називних речень <g/> , - неможливість у них залежної обставини або такого додатка <g/> , який не залежить від іменника <g/> , що править за головний член даного речення <g/> . </p>
doc#68 Не все бо він міг довірити тим кусникам паперу <g/> , на які він покладав свої вірші <g/> , адже невідомо було <g/> , хто їх першим ( <g/> і може останнім <g/> ) читатиме <g/> , і треба не пошкодити товаригаам - соузникам <g/> , і не можна звіритися з усім каґебівській бестії <g/> , яка візьметься за « <g/> студіювання поезії <g/> » <g/> .
doc#40 У той час <g/> , як у парі члени речення завжди виявляють ознаки залежности ( <g/> ми вже знаємо <g/> , що в парі один член речення завжди пояснюваний <g/> , а другий — пояснювальний і цей другий завжди граматично залежить від першого <g/> ) <g/> , члени речення <g/> , що входять у ряд <g/> , не залежать у свідомості і граматично один від одного <g/> , але становлять певну єдність <g/> , бо виражають однотипні поняття або уявлення і виконують однакову синтаксичну функцію в реченні <g/> .
doc#98 зробити кар'єру <g/> , а потребою душі — отим « <g/> другим <g/> » ( <g/> а може й першим <g/> ) націоналізмом ( <g/> не кажу <g/> , звичайно <g/> , про більшість його щироВУСППівсько-молодняцьких проб пера молодих
doc#47 Там <g/> , у тій другій ( <g/> хронологічно — першій <g/> ) ілюзії <g/> , все було спрямоване на те <g/> , щоб свідомо й підсвідомо приховати жорстоку травму минулого <g/> .
doc#81 Кавалерідзе <g/> : « <g/> Іван <g/> » ( <g/> листопад 1932 <g/> ) першого <g/> , « <g/> Коліївщина <g/> » ( <g/> листопад 1933 <g/> ) і « <g/> Прометей <g/> » ( <g/> січень 1936 <g/> ) другого <g/> .
doc#82 Перша <g/> , « <g/> Не для дітей <g/> » <g/> , вийшла 1964-го <g/> , « <g/> Друга черга <g/> » — 1978 року <g/> , як <g/> , зрештою <g/> , сказано в передмові до цієї <g/> .
doc#40 <p> Одначе тут підмет уже перестає бути складеним <g/> , бо другий іменник тут не залежить граматично від першого <g/> , а відповідно до цього і в значенні вони вже виступають як рівнорядні <g/> , тоді як у соціятивному підметі завжди один з іменників <g/> , а саме той <g/> , що стоїть у називному відмінку <g/> , видається головнішим <g/> , а другий <g/> , той <g/> , що стоїть в орудному відмінку <g/> , — друго- ряднішим <g/> . </p>
doc#24 Як завершення їх з'являється мотив куртизанки й коханки <g/> , що єднає другу половину розділу з першою <g/> , а далі <g/> , коли досягнено вже межі логічної акумуляції <g/> , ритм починає особливо напружено й прискорено наростати <g/> .
doc#81 До нього належить і його визначає той простий факт <g/> , що друга парта — ніколи не перша <g/> , а хто хоче бути на першій <g/> , мусить там сідати <g/> .
doc#12 <p> При подвійних сполучниках ( <g/> тому що <g/> , через те що <g/> , для того <g/> , щоб <g/> , так що тощо <g/> ) кому ставимо або перед першою <g/> , або перед другою частиною сполучника <g/> , залежно від місця павзи <g/> , напр <g/> .
doc#72 За другої Української Народньої Республіки збережено чимало термінів з доби першої <g/> , але директорія <g/> , трудовий конґрес чи рада народних міністрів ніяк не в'язалися з козацькою державою сімнадцятого сторіччя ( <g/> хоч головний отаман <g/> , титул С. Петлюри <g/> , походить звідти <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Це <g/> , правда <g/> , дало змогу радикально поліпшити якість другого та третього тому супроти першого <g/> , але затягло темпи всього видання і кінець-кінцем спричинилося до того <g/> , що останній том так і не дістався на полиці тих <g/> , хто його потребував <g/> . </p>
doc#40 Вживані в розмовно- розповідній мові між двома сурядними реченнями або двома однорядними присудками <g/> , вони показують <g/> , що друга дія <g/> , яка здебільшого означає чуттєве сприймання — зором <g/> , слухом абощо <g/> , протиставляється першій <g/> , але не за посутніми <g/> , істотними ознаками <g/> , а за ефектом несподіваности враження <g/> , швидкости його в часі <g/> .
doc#81 <p> Скасування « <g/> броні <g/> » було першим <g/> , але ще не найгіршим ударом <g/> .
doc#30 Ви перша <g/> , бо вірю в силу Вашого духу <g/> . </p>
doc#51 Дифтонги цих говірок не складаються взагалі з двох виразних частин <g/> , бувши радше поліфтонгами <g/> ; але навіть <g/> , якщо знехтувати це й говорити тільки про початковий складник і кінцевий <g/> , то й тоді цей другий складник не міг витиснути й поглинути перший <g/> , бо північноукраїнські дифтонги мають спадний характер <g/> , себто в них перший складник завжди сильніший <g/> , ніж другий <g/> .