Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#32 Першим Президентом Академії в США став Михайло Ветухів <g/> .
doc#62 " <g/> Перший час я цілі дні їла <g/> , але тепер це мені набридло <g/> , а тому часу вільного дуже багато <g/> .
doc#72 ( <g/> Першими міністрами для Буковини були <g/> : в уряді лібералів - як звали себе румунські консерватори -1. Ністор <g/> ; в уряді націонал-цараністів - інакше партії румунських хліборобів - Т. Савчук-Савяну <g/> ) <g/> . </p>
doc#99 ( <g/> Першою була « <g/> Диригент останньої свічки <g/> » <g/> , 1990. <g/> ) Подиву гідну легкість переходу в тій самій поезії від римованого вірша до неримованого <g/> , говірного і навпаки <g/> , як кольоровий фільм виливається в чорно-білий і навпаки в фільмах <g/> , приміром <g/> , Едґара Райца <g/> .
doc#65 ( <g/> перша атестація 1283 р. <g/> ) <g/> .
doc#1 <p> Після вимушеної шестирічної мовчанки протягом заслання Т. Шевченко почав із того <g/> , що ґрунтовно переглянув свою « <g/> Москалеву криницю <g/> » ( <g/> перший варіянт з'явився 1847-го <g/> , другий — 1857-го р. <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Щождо першої і другої дієвідміни <g/> , то вони різняться закінченнями тільки в третій особі однини <g/> , де перша дієвідміна кінчається на -е <g/> , а друга — на -ить ( <g/> бере <g/> , кричить <g/> ) <g/> , а в усіх інших особах закінчення в них зовсім однакові ( <g/> перша особа однини -у <g/> : беру <g/> , кричу <g/> ) або різняться тільки голосним звуком — у другій особі однини і в першій і другій особі множини перша дієвідміна має в закінченнях голосний -є- ( <g/> бере <g/> , беремо <g/> , берете <g/> ) <g/> , а друга дієвідміна и- ( <g/> кричиш <g/> , кричимо <g/> , кричите <g/> ) <g/> , а в третій особі множини відповідно -у- ( <g/> беруть <g/> ) і -а- ( <g/> кричать <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> Натомість радянське законодавство <g/> , починаючи з другої окупації ( <g/> перша була надто короткою <g/> , щоб видавати закони <g/> ) <g/> , перейняте іншим духом <g/> .
doc#81 Хоч я був добре знайомий з керівниками Комітету й мав легкий доступ до вольового й завжди наступального Володимира Кубійовича і його лагіднішого й більш джентльменського заступника Костя Паньківського ( <g/> перший був <g/> , з його польськими зв'язками <g/> , новаком серед традиційної еліти <g/> , другий справді належав до неї <g/> , і то в розмірно найаристократичнішому прошарку <g/> , себто в другому поколінні — максимум можливої переємности в новотвореній галицькій цивільній еліті <g/> ) <g/> , не кажучи вже про керівника культурного відділу Михайла Кушніра <g/> , все таки УЦК був установою <g/> , з неминучими рисами бюрократизму <g/> , а його головна цілеспрямованість була на охорону сякого-такого рівня добробуту української людности <g/> , на її правну охорону <g/> , поскільки можливо <g/> , а в культурі — на діяльність насамперед на рівні просвіт <g/> . </p>
doc#40 Але порядок слів <g/> : залежні від присудка слова + присудок + підмет — цілком добрий <g/> , наприклад <g/> , у реченні <g/> : « <g/> Під час якогось процесу ( <g/> перший залежний від присудка член речення <g/> ) до нього ( <g/> другий залежний від присудка член речення <g/> ) підійшов ( <g/> присудок <g/> ) Володимир Короленко <g/> , один з наймодніших московських письменників того часу ( <g/> підмет і залежні від нього слова <g/> ) » ( <g/> Тел <g/> .
doc#74 Відбувалася третя інвазія Росії на Україну ( <g/> перша окупація України військами Радянської Росії тривала від січня до березня-квітня 1918 року <g/> ; друга - від січня до серпня 1919 року <g/> ; третя розпочалася в грудні 1919 року і докотилася півдня України в лютому 1920 року <g/> ) <g/> , і Сталін командував військами <g/> .
doc#40 Ці чергування в сучасній мові не мають жадної функції ( <g/> перша особа не протиставляється всім іншим <g/> ) <g/> , і тому в багатьох говірках їх усунено <g/> , особливо в південно-українських <g/> .
doc#81 Кавалерідзе <g/> : « <g/> Іван <g/> » ( <g/> листопад 1932 <g/> ) першого <g/> , « <g/> Коліївщина <g/> » ( <g/> листопад 1933 <g/> ) і « <g/> Прометей <g/> » ( <g/> січень 1936 <g/> ) другого <g/> .
doc#10 <p> 26 <g/> ) Це були <g/> : 1 <g/> ) сполучення ый <g/> , ій проти російських ой <g/> , ей ( <g/> злий — злой <g/> ) <g/> ; 2 <g/> ) стягнені форми прикметників <g/> ; 3 <g/> ) г <g/> , а не ґ <g/> ; 4 <g/> ) перша особа множини дієслів на -мо <g/> ; 5 <g/> ) третя особа однини дієслів без -ть <g/> , -ть у другій ( <g/> Sic <g/> !
doc#40 <p> З другого боку <g/> , замість першої особи множини подеколи вживається теж аналітичної конструкції <g/> : давай ( <g/> те <g/> ) + перша особа множини дійсного способу ( <g/> форма майбутнього часу доконаного виду <g/> ) або давай ( <g/> те <g/> ) + інфінітив <g/> , напр <g/> .
doc#40 Коли наголос не на закінченні <g/> , то друга особа однини має нульове закінчення ( <g/> при чому приголосні д <g/> , т <g/> , з <g/> , с3 ц <g/> , н <g/> , л м'якшаться <g/> ) <g/> , перша особа множини має закінчення -мо <g/> , а друга особа множини -те <g/> , напр <g/> .
doc#28 Чатирдаг для нього – « <g/> богам висот поставлений вівтар <g/> » <g/> , « <g/> наш найсвятіший храм <g/> » <g/> , – а поруч згадки про справжні зруйновані храми античности <g/> , про « <g/> храм Артеміди <g/> , перший Партеніт <g/> » <g/> .
doc#97 Ми вже бачили <g/> , першим героєм розвідки-роману стало оточення Шевченкове <g/> .
doc#4 Можна було б визбирати багато тем і мотивів <g/> , що повертаються раз-по-раз — недопитий чай <g/> , збігле на печі вариво <g/> , перший сніг і паморозь <g/> , сивина в волоссі <g/> , спогад про хутір дитинства <g/> , — можна було б назвати більше <g/> .
doc#48 Це заперечення може йти двома шляхами <g/> : можна повернутися до чистої розповідности прози — власне <g/> , першого і основного типу прози <g/> , репрезентованого в нашій старій літературі перекладними повістями типу « <g/> Александрії <g/> » <g/> , « <g/> Акіра Премудрого <g/> » або « <g/> Девгенієвих діянь <g/> » <g/> , оповіданнями з « <g/> Римських діянь <g/> » і фацеціями <g/> .