Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Подібне буває і перед ( <g/> а саме ж переходить у з' <g/> , ч — у ц' <g/> , с <g/> , ш зливаються з с' у с' <g/> , т у ц' <g/> , напр <g/> .
doc#55 <p> Насправді <g/> , для більшости випадків вирішальну ролю грає <g/> , чи дане слово-назва ввійшло до вирішальних говірок перед <g/> , а чи після злиття и ( <g/> і <g/> ) з ( <g/> ы <g/> ) <g/> , орієнтовна дата для масиву українських говірок приблизно 1260 р. <g/> ; що ввійшло ( <g/> пізніше <g/> ) через польську мову <g/> ; і що було адаптоване до власних або засвоєних суфіксів/морфем <g/> .
doc#12 : перед <g/> , берег <g/> , шелест <g/> . </p>
doc#40 <p> Перебування або діяння в певному місці показують прийменники за <g/> , над <g/> , під <g/> , перед <g/> , між з орудним відмінком <g/> , серед і між з родовим <g/> , по з місцевим і особливо в ( <g/> у <g/> ) і на з місцевим <g/> , напр <g/> .
doc#45 й отчетливой логичности в виводах <g/> , вследствие чого последние представляются больше плодом субъективньїх догадок и предположений <g/> , которьіе обьїкновенно однако же ставятся в основу дальнейших вьіводов и заключений <g/> , нередко превратное толкование некотормх определенньїх фактов <g/> , с целью подтвердить ими теоретически придуманную идею <g/> , никогда им не принадле-жавшую <g/> , какой и бьіть в них не может <g/> , все это придает основним положенням диссертации характер случайности <g/> , личного воззрения автора <g/> , иногда близкого к произволу <g/> , и ни в каком случає не дает права принять их в науку <g/> , как положення обьективно доказанньїе <g/> " <g/> , — такої нищівної критики Потебня ні перед <g/> , ні після не зазнавав <g/> . </p>
doc#29 Щоб він вів перед <g/> , щоб у нього вчилися <g/> .
doc#40 , нести — ніс <g/> , нісши <g/> ; пекти — пік <g/> , пікши <g/> ; могти — міг <g/> , мігши <g/> ; мести — мів <g/> , мівши <g/> ; плести — плів <g/> , плівши <g/> ; також у повноголосних формах <g/> : стеріг <g/> , беріг <g/> , волік <g/> , — але не перед -в <g/> : поров <g/> , колов <g/> , молов <g/> , боров <g/> . </p>
doc#40 Це буває звичайно <g/> : </p><p> а <g/> ) в кличній формі іменників перед -е <g/> : чоловік — чоловіче <g/> ; </p><p> б <g/> ) в теперішньому часі і наказовому способі дієслів і в відповідних дієприкметниках <g/> : пекти — печу — печи — печений <g/> , берегти — бережу — бережи — бережений <g/> ; </p><p> в <g/> ) в другому ступені прикметників ( <g/> див <g/> .
doc#40 З другого боку <g/> , одначе <g/> , перед -е- <g/> , надто в прикметниках <g/> , можливі й порушення чергування <g/> , пор <g/> .
doc#40 У дієслів <g/> , що не мають голосного в основі перед -й <g/> , вставляється -и- <g/> , напр <g/> .
doc#40 В тих випадках <g/> , коли перед -ння є ще наросток -ова-/-ува- <g/> , дійшло навіть до зовнішнього розрізнення цих значень <g/> : слова з наростком -ува- означають процес <g/> , а з наростком -ова- речі <g/> , напр <g/> .
doc#12 : робить <g/> , ходить <g/> , кажіть <g/> ; а також і перед -ся <g/> , напр <g/> .
doc#40 Це сталося під впливом тих дієслів <g/> , основа яких кінчається на -д- <g/> , -т- <g/> , бо в цих дієсловах -д- <g/> , -т- переходять перед -т- у -с- <g/> , напр <g/> .
doc#40 В інфінітивах клясти <g/> , ( <g/> роз <g/> ) п'ясти перед -ти з'являється -С- <g/> ; воно може з'являтися замість в і в інфінітиві плисти ( <g/> поруч пливти <g/> ) <g/> .
doc#40 ) <g/> ; тільки коли перед -ш є звуки р <g/> , л <g/> , н <g/> , цей відпад став нормою і при наявності двох приголосних <g/> : більш <g/> , менш <g/> , перш <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , в іменнику береза послідовно з тверде за винятком форми давального і місцевого відмінка однини <g/> , де воно м'якшиться <g/> , бо стоїть перед -і <g/> ; березі ( <g/> = биерезі <g/> ) <g/> .
doc#40 Одначе зрідка в наслідок паралельного вживання обох наростків з'являються контаміновані форми <g/> , в яких -к- перед -іш- переходить у -ч- <g/> , напр <g/> .
doc#81 І <g/> , зрештою <g/> , німці нічого не обіцяли і нічого не давали <g/> , крім музики й молитов на переді <g/> . </p>
doc#55 ) і прокладено шлях до автоматичної паляталізації зубних приголосних перед /і/ <g/> . </p>
doc#76 <p> 3. У КП регіоні пом'якшене г' депаляталізувалося в г перед 11 ст <g/> .