Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Перед цим я говорив про те <g/> , як мій тип пам'яті спричинявся до статичности і клаптевости моїх спогадів <g/> .
doc#12 <p> 3. В деяких словах на початку слова можуть з'являтися або зникати наставні в ( <g/> перед у <g/> , о <g/> ) <g/> , у ( <g/> серед в <g/> ) <g/> , і ( <g/> перед групами приголосних <g/> ) залежно від закінчення попереднього слова <g/> : над ухом— на вусі <g/> , улиця—вулиця <g/> , уста—вуста <g/> , узький—вузький <g/> , огонь— вогонь <g/> , увесь—весь <g/> , мла—імла <g/> , гра—ігра <g/> , ржа—іржа <g/> , ллє — іллє <g/> , рве — ірве <g/> , ще — іще <g/> , а також з — із <g/> . </p>
doc#25 А саме <g/> , через те <g/> , що один тип е ( <g/> перед занепалим ь <g/> ) уже чергувався з і <g/> , це чергування перенеслося й на другий тип е ( <g/> перед занепалим ъ <g/> ) <g/> .
doc#25 А саме <g/> , через те <g/> , що один тип е ( <g/> перед занепалим ь <g/> ) уже чергувався з і <g/> , це чергування перенеслося й на другий тип е ( <g/> перед занепалим ъ <g/> ) <g/> .
doc#11 Любо побачити <g/> , як хвалькувато — бубаїстичний тон переходив у нього ( <g/> і у вас <g/> ) і перейшов у — хай і далі в іронізмі — у ніжний <g/> , захоплений <g/> , закоханий <g/> , а надто в спогаді-нарисі — есеї про Мюнхен ( <g/> перед Італією і <g/> , мабуть <g/> , перед романом <g/> ) — друкованому в « <g/> Перевалі <g/> » <g/> , 1993 <g/> , 1 ( <g/> і скількома людьми читаному <g/> ?
doc#72 Своєрідну політику провадили росіяни по остаточній ( <g/> перед Другою світовою війною <g/> ) окупації України <g/> : позірно підтримуючи українську мову <g/> , а водночас руйнуючи її соціяльну основу й тероризуючи мовців <g/> . </p>
doc#40 Своєрідність цього словотвору виявляється між іншим у тому <g/> , що при препозитивних ( <g/> перед займенником поставлених <g/> ) частках інші слова <g/> , особливо прийменники <g/> , можуть ставитися між препозитивною часткою і займенником <g/> , напр <g/> .
doc#81 Це відбувалося в будинку <g/> , що донедавна був будинком Раднаркому <g/> , на Раднаркомівському таки ( <g/> перед тим Мироносицькому <g/> ) провулку проти того цегляного будинку <g/> , де колись містилася школа Євгенії Помпеївни Дружкової <g/> , в якій колись починалася моя освіта <g/> .
doc#12 <p> 3. В деяких словах на початку слова можуть з'являтися або зникати наставні в ( <g/> перед у <g/> , о <g/> ) <g/> , у ( <g/> серед в <g/> ) <g/> , і ( <g/> перед групами приголосних <g/> ) залежно від закінчення попереднього слова <g/> : над ухом— на вусі <g/> , улиця—вулиця <g/> , уста—вуста <g/> , узький—вузький <g/> , огонь— вогонь <g/> , увесь—весь <g/> , мла—імла <g/> , гра—ігра <g/> , ржа—іржа <g/> , ллє — іллє <g/> , рве — ірве <g/> , ще — іще <g/> , а також з — із <g/> . </p>
doc#40 § 38. </p><p> ** <g/> ) Перед наростком -щ- г <g/> , з переходять у ж <g/> ; с перед наростком -ш- переходить у -ш <g/> ; само -ш- з наростка після ж <g/> , ш переходить у ч <g/> ; так постають сполучення жч <g/> , шч ( <g/> на письмі відповідно жч <g/> , щ <g/> ) <g/> .
doc#12 : д-р ( <g/> доктор <g/> ) <g/> , вид-во ( <g/> видавництво <g/> ) <g/> ; </p><p> д <g/> ) перед українськими закінченнями неукраїнських назв <g/> , напр <g/> .
doc#72 Уяву про зріст українських початкових шкіл дають такі числа <g/> : 1881 р. — 1529 ( <g/> ЕУ 2 <g/> , 2518 <g/> ) <g/> , перед Першою світовою війною — 2510 <g/> , коли 97 % українських дітей відвідувало українські початкові школи <g/> , не зважаючи на різні перешкоди бюрократичного характеру з боку адміністрації <g/> , обсадженої переважно поляками <g/> .
doc#24 Пояснімо його на прикладах <g/> : « <g/> І перед вами <g/> , як той строкатий візерунок на убранні танцюриста ( <g/> 1 <g/> ) <g/> , як ті мінливі шматинки <g/> , що підстрибують <g/> , кружляють і звиваються в лад його рухам ( <g/> 2 <g/> ) <g/> , як ті миготливі блискоти <g/> , що виграють всіма кольорами ( <g/> 3 <g/> ) <g/> , перед вами кружляють ( <g/> 1 <g/> ) <g/> , пролітають ( <g/> 2 <g/> ) <g/> , виграють ( <g/> 3 <g/> ) <g/> , візерунки ( <g/> 1 <g/> ) й блискотки ( <g/> 2 <g/> ) вечірнього танку <g/> » ( <g/> « <g/> Танок міського вечора <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Від усіх інших дієслів дієприкметники творяться наростком -н ( <g/> ий <g/> ) <g/> , при чому <g/> , якщо основа інфінітива кінчається на -а ( <g/> я <g/> ) - <g/> , то цей звук зберігається <g/> , а всі інші голосні заступаються на -Є- <g/> , перед яким приголосні чергуються так <g/> , як у першій особі форми теперішнього часу дієслів ( <g/> § 56 <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#1 , перед обіцяними і навмисне відтягуваними реформами <g/> , відбився вплив санкт-петербурзьких революціонерів-радикалів і <g/> , зокрема <g/> , вплив герценівського « <g/> Колокола <g/> » <g/> , що так часто згадується у щоденнику поета в 1857— 1858 рр <g/> . </p>
doc#92 Тодішня Америка <g/> , перед сексуальною революцією шістдесятих років <g/> , була дуже чеснотлива й не терпіла таких речей <g/> , як перелюбство <g/> , викрите публічно in flagrante <g/> .
doc#19 « <g/> Надколисна пісня <g/> » Мови ( <g/> 1883 <g/> ) з її протиставленням двох дітей — багатої <g/> , перед якою з народження килимом стелиться життя <g/> , і убогої <g/> , для якої всі шляхи закриті <g/> , може бути зіставлена з « <g/> Край коминка <g/> » Михайла Старицького <g/> ; у « <g/> Ткачисі <g/> » опис праці має дещо спільне з « <g/> Швачкою <g/> » Старицького і « <g/> Швачкою <g/> » Павла Грабовського <g/> .
doc#81 Можна було пробувати перед відходом поїзда на вокзалі <g/> , але там теж була черга <g/> , ще безнадійніша <g/> , перед якою віконечко каси відкривалося тільки на мить <g/> , щоб сказати <g/> : </p><p> — Громадяни <g/> , сьогодні квитків не буде <g/> . </p>
doc#40 Але ця « <g/> м'якість« <g/> , викликана тут звуком і <g/> , не може бути заступлена твердістю <g/> , а з другого боку <g/> , перед іншими голосними і в кінці слова і складу всі ці приголосні звучать тільки твердо <g/> .
doc#40 З другого боку <g/> , перед у- може з'являтися в- <g/> , напр <g/> .