Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 родового <g/> , правда <g/> , тільки з закінченням -а ( <g/> ніколи не -у <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Як почує <g/> , то ще карбованця дасть
doc#40 . <g/> : садок <g/> , татко <g/> , яблучко <g/> , грушка <g/> , сальце <g/> ; -ик ( <g/> ніколи не наголошуваний <g/> ) <g/> , -ець <g/> , -иц ( <g/> я <g/> ) <g/> , -чик <g/> , напр <g/> . <g/> :
doc#81 куток « <g/> справжнього <g/> » Львова <g/> . </p><p> Хоч я давно ( <g/> ніколи <g/> ? <g/> ) не був прихильником радянської системи <g/> , зі
doc#53 239 <g/> , 243 АУМ <g/> , І. </p><p> 11. Займенникові форми сей ( <g/> ніколи цей <g/> ) ( <g/> 4 <g/> ) <g/> , скілько ( <g/> 5 <g/> ) у згоді з мапою 229 АУМ <g/> , 1. </p>
doc#76 мова ніколи не була « <g/> давньоруська <g/> » <g/> , ніколи не була « <g/> спільноруська <g/> » <g/> , ніколи не була
doc#76 » <g/> , ніколи не була « <g/> спільноруська <g/> » <g/> , ніколи не була тотожна з російською <g/> , не була предком
doc#58 або <g/> , що сходить на те саме <g/> , до своєї авдиторії <g/> , ніколи не напише мистецького твору <g/> . Компроміси в
doc#81 , полягала в капітуляції <g/> . Мене ніколи не бито <g/> , ніколи не вдарено <g/> . Не ставлено в кут <g/> , обличчям до стіни
doc#81 мої жертви були таргани <g/> , мухи <g/> , блохи <g/> , блощиці <g/> , ніколи якийсь більший звір <g/> . Я ніколи не вбив людини <g/> , і я
doc#92 . Якобсон <g/> , мстивий <g/> , як старозавітний Бог <g/> , ніколи не забував і не дарував непослуху <g/> , бунту <g/> ,
doc#81 руїни й згарища <g/> , бездахі й безвіконні будинки <g/> , ніколи ніким не прибирані вулиці з мертвими вагонами
doc#51 ці говірки <g/> , як і всі південні говірки взагалі <g/> , ніколи не знали дифтонгів <g/> , розвинених з о <g/> , е.
doc#36 . Писання Ґе завжди друкувалися вибірково <g/> , ніколи — повністю <g/> . Дослідники були переважно росіяни
doc#65 словотвір <g/> . Укр <g/> . надихнути <g/> , доконаного виду <g/> , ніколи не мало недоконаного <g/> , замість того вживано
doc#81 у наших найкращих вихованців <g/> , ми <g/> , викладачі <g/> , ніколи не були певні <g/> , чи в нас їх завтра не заберуть <g/> . А
doc#40 закінчення цих дієприслівників <g/> , і <g/> , власне <g/> , ніколи не вимовляється вже в них -ачи <g/> , а тільки -учи <g/> :
doc#81 , </p><p> что я унтера жена <g/> , — </p><p> хоч унтером він <g/> , властиво <g/> , ніколи не був <g/> . Ішли роки <g/> , він служив у війську дуже
doc#37 зокрема моєю <g/> . Я вже казав про те <g/> , як ми втратили <g/> , ніколи її не діставши <g/> , можливість порядкувати
doc#81 й те <g/> , що він не був нічим видатний чи відмінний <g/> , ніколи не мав ориµінальних думок і несподіваних
doc#36 боку <g/> ) і т. п. Проте сам Ґе <g/> , оскільки мені відомо <g/> , ніколи про нього не згадував <g/> . Караваджо — це в