Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 задовільного приводу для мого неминучого — « <g/> Ні <g/> ! » <g/> . Але я добре пам'ятаю свою відповідь <g/> , вона
doc#40 божевільне <g/> . Голова в обценьках <g/> . Куди <g/> ? Що <g/> ? Як <g/> ? Ні <g/> ! Ви конвульсійно загрібаєте землю <g/> . Ви
doc#63 . Що таке « <g/> Неофіти <g/> » <g/> : епопея <g/> ? героїчна поема <g/> ? Ні <g/> ! Виявіть у Шевченка оди або гімни <g/> , буколіки чи
doc#9 , власне таки аж сором якось <g/> ! Чого ж він уміє <g/> , а я ні <g/> ! Вони виробили собі свою мову і для культурної
doc#49 до провіщань у формі майбутнього часу <g/> : </p><p> Ні <g/> ! Син селянський сам скоріш додому </p><p> та вернеться
doc#101 рисою <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : ( <g/> енергійно заперечує <g/> ) <g/> . Ні <g/> ! Тому що <g/> , я думаю <g/> , клясичною рисою
doc#79 вічного кохання <g/> » <g/> . Тут Марина перериває себе <g/> : « <g/> Ні <g/> ! Це вийде <g/> , як у нього <g/> . В країні <g/> , де на дверях два
doc#37 відповідь на це питання — виразне й недвозначне НІ <g/> ! І то з обох поглядів — історії літератури і мого
doc#45 в частности <g/> " ( <g/> 174 <g/> ) <g/> . Не будучи ні атеїстом <g/> , ні " <g/> матеріялістом <g/> " <g/> , він уникав виконувати
doc#36 таки з Полтавщини <g/> : маєток Батьки на Зіньківщи- ні ( <g/> Г. Ґе <g/> . — С. 43 <g/> , 128 <g/> ) <g/> . Художник згадував <g/> , що вона
doc#72 законна лише в Австрії <g/> , а на своїй батьківщині — ні ( <g/> Короленко 376 <g/> ) <g/> . Згодом Сенат скасував
doc#40 у ролі єднального сполучника виступає ні ( <g/> підсилений варіянт — ані <g/> ) <g/> , повторюване при
doc#40 ) або вони стосуються не тільки до дієслів ( <g/> так <g/> , ні <g/> ) <g/> , а тому не можна їх уважати за повноцінні
doc#70 мові XIX—XX століть ( <g/> чи це нам подобається <g/> , чи ні <g/> ) <g/> , не приходили з французької мови і рідко з
doc#21 ( <g/> не знаю <g/> , чи воно було десь друковане <g/> . В “ <g/> Арці <g/> ” — ні <g/> ) <g/> . </p><p> Ми сіли в садку ( <g/> я жив на самій околиці Мюнхену
doc#30 7 <g/> , року 00 </p><p> місто Клінтоноград1 </p><p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> ні <g/> , « <g/> и любит и жалеет <g/> » <g/> , але і припустити
doc#52 авторові <g/> , що з ним той міг би зійтися <g/> , але ні <g/> , « <g/> офіцерське виховання не дозволяло мені <g/> » ( <g/> с.
doc#72 селянства <g/> . Чи були сучасники свідомі того <g/> , чи ні <g/> , а мова перетворилася передусім на засіб
doc#100 , сильних імен неодмінно <g/> , хотіли б вони цього чи ні <g/> , а радянське життя наклало свій відбиток <g/> , що
doc#81 — не знаю <g/> , чи він якийсь час був під арештом <g/> , чи ні <g/> , але в усякому випадку його вважали за