Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#43 Вона може подобатися чи ні <g/> , але стилево вона цілком відповідає творові Барки <g/> , і мотив єдности людини й рослини взятий безпосередньо з епізоду про « <g/> зелену філософію <g/> » ( <g/> 56 <g/> ) <g/> . </p>
doc#59 Ні <g/> , величезна напруга дії <g/> , тільки прихована <g/> , внутрішня <g/> , під оболонкою згадок і міркувань <g/> .
doc#39 Ні <g/> , він не боїться показати ані кричущі поросята <g/> , яких треба упорати на ніч <g/> , ані відро <g/> , в якому дають свиням пійло з дерти <g/> , ані наймичку <g/> , що <g/> , сидячи коло підпіччя <g/> , заминає макогоном сало в макітрі <g/> ; кабінетні мумієзнавці поділили світ на поетичне і прозаїчне <g/> ; для живої <g/> , здорової повнокровної людини світ — цілість <g/> , і поезія є в усьому <g/> .
doc#84 Ні <g/> , він не відповідає теж <g/> .
doc#85 Ні <g/> , діялектика ані своїм походженням <g/> , ані застосуванням нічого спільного з марксизмом не має <g/> .
doc#48 Ні <g/> , з тягару і непевности <g/> .
doc#79 <p> Ні <g/> , Куліш не був тієї думки <g/> , що українське питання вирішується в хаті Мини Мазайла на Холодній Горі <g/> , і то в змаганні сповненого правильних проізношеній віршика « <g/> Пахнет сеном над лугами <g/> » з таким маленьким <g/> , але <g/> , Господи <g/> , яким же жалісним « <g/> Під горою над криницею <g/> » <g/> .
doc#56 ( <g/> Ні <g/> , не тих <g/> , « <g/> найгірших <g/> » <g/> .
doc#18 Павло Филипович цитував Франків вірш 1895 року « <g/> Три долі <g/> » <g/> : </p><p> Той зарід сили <g/> , що іскриться в тобі <g/> , — </p><p> Ні <g/> , ти не розів'єш його як слід <g/> . </p>
doc#49 Ні <g/> , це емпірично цілком неможливо <g/> .
doc#61 Спершу Юлія будує собі уявне щастя <g/> : щастя треба тільки вигадати собі <g/> : « <g/> Ні <g/> , це я вигадала <g/> , це я так подивилася <g/> , — але то неважно <g/> .
doc#82 Чи читач це усвідомлює <g/> , чи ні <g/> , чи про це говориться вголос <g/> , чи замовчується <g/> , — але перцепція несправжности в творах слова така <g/> , що <g/> , чим більше автор ітиме в своїй щирості і адекватності <g/> , тим більше читач буде підозрювати його в прикрашанні ( <g/> чи то зі знаком плюс <g/> , чи мінус <g/> ) і тим менше йнятиме віри написаному <g/> .
doc#95 ви не любите Львова <g/> , — сказав мені один знайомий <g/> , львівського роду <g/> . </p><p> — Ні <g/> , — відповів я <g/> , — навпаки <g/> . Я не їду до Львова саме тому
doc#60 Не будемо говорити про те <g/> , чи це правда <g/> , чи ні <g/> , — і хто старший <g/> , хто молодший <g/> , взагалі <g/> , чи це має якенебудь значення <g/> , — але в цьому випадку <g/> , можна сказати <g/> , що українські пуристи йдуть за прикладом російських пуристів <g/> .
doc#97 Українському читачеві він мало відомий <g/> , еміграційному <g/> , можна сказати <g/> , майже зовсім ні <g/> .
doc#45 І так і ні <g/> .
doc#63 Ні <g/> . </p>
doc#40 Таким чином кожна мова одним звуковим відмінам і відтінкам надає ваги <g/> , а іншим ні <g/> .
doc#26 Наголос поставлено на тому <g/> , чи даний письменник служив « <g/> народові <g/> » <g/> , чи ні <g/> .
doc#4 І навіть не лише те <g/> , що « <g/> старі <g/> » були видані двома збірками 1934 і 1937 років <g/> , а пізніші — досі ні <g/> .