Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Правда він кидає натяк на " <g/> літературну трансформацію <g/> " <g/> , якої зазнав у подальшому цей " <g/> біологічний <g/> " називний відмінок <g/> , але він не показує шляхів цієї трансформації і <g/> , думаємо <g/> , не міг би їх показати <g/> .
doc#15 ] треба думати <g/> , що літературний буттєвий називний саме літературна транскрипція цього мало не " <g/> біологічного <g/> " називного <g/> : автор за допомогою його ніби вказує читачеві описуваний предмет <g/> . </p>
doc#15 <p> ( <g/> С. Черкасенко <g/> ) </p><p> Не тільки однорядні підмети можуть " <g/> вибруньковувати <g/> " називні речення <g/> .
doc#15 Але цією властивістю не володіють ті речення <g/> , які Пєшковський зве " <g/> називними номінативними реченнями <g/> " ( <g/> заголовки книжок <g/> , крамничні вивіски <g/> ) <g/> . </p>
doc#15 <p> З них зовсім не слід і не можна робити висновків <g/> , ніби " <g/> називні речення [ <g/> в значенні називних відмінків вивісок і заголовків <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> І. Ле <g/> ) </p><p> І тут ми доходимо ще до одного дуже важливого висновку і спостереження <g/> : зв'язуватися з іншими реченнями <g/> , що мають особове дієслово <g/> , можуть називні речення в тому значенні цього слова <g/> , яке відповідає термінові Пєшковського " <g/> номінативні екзистенціяльні речення <g/> " - в такому значенні в цій роботі і вживаю термін " <g/> називне речення <g/> " <g/> .
doc#15 Сперечання в цьому питанні <g/> , до яких нам доведеться звернутися надалі <g/> , власне <g/> , не були розв'язані теоретично <g/> : але на практиці термін " <g/> називне речення <g/> " закріпився і <g/> , пропагований шкільними підручниками <g/> , міцно ввійшов в ужиток <g/> . </p>
doc#15 Булаховський і в своєму « <g/> Курсе русского литературного языка <g/> » <g/> , вживаючи відповідно і терміна " <g/> називні слова і словосполуки <g/> " і висловлюючи свою незгоду з терміном Пєшковського " <g/> номінативні речення <g/> " <g/> . </p>
doc#15 Вони становлять собою або продукт розвитку речень у справжньому розумінні слова ( <g/> субстантивні конструкції в їх трансформації <g/> ; речення з прикметником <g/> , що переродився в атрибут <g/> , утративши предикативні функції <g/> } <g/> , або продукт усамостійнення і наближення до речення частин <g/> , що ніколи не могли влитися повністю в речення <g/> , хоч і тяжіли до нього <g/> , ( <g/> називні відмінки уявлення чи то частини речення <g/> , що відривалися від основного кістяка речення <g/> ; називні речення <g/> , що походять з уса- мостійнених членів ряду <g/> ) <g/> .
doc#40 , стола <g/> , хруща ( <g/> родовий однини <g/> ) <g/> , пера <g/> , ложа ( <g/> називний множини <g/> ) — коня <g/> , поля <g/> ; книгу <g/> , гущу { <g/> знахідний однини <g/> ) <g/> , перу <g/> , ложу ( <g/> давальний однини <g/> ) — картоплю <g/> , полю <g/> .
doc#40 : столи <g/> , стіни — коні <g/> , хрущі <g/> , скрині <g/> , миші ( <g/> називний множини <g/> ) <g/> ; столом <g/> , стіною — конем <g/> , хрущем <g/> , скринею <g/> , мишею ( <g/> орудний однини <g/> ) <g/> .
doc#15 195 <g/> ) <g/> , 96 </p><p> безприсудкове 53 а </p><p> двоелементне 34-35 <g/> , 51 </p><p> номінальне 31,33 </p><p> давність 31 </p><p> номінативне ( <g/> називне <g/> ) 31-32 номінативне 36-39 </p><p> головний член 36-38 </p><p> вказівне 37 <g/> , 25 </p><p> екзистенціяльне 37 <g/> , 40 <g/> , 25 <g/> , </p><p> 50 <g/> , 65 </p><p> іменне 37 </p><p> ( <g/> власне <g/> ) називне 37,40 <g/> , 25 <g/> , 65 </p><p> функції 36-37 </p><p> одноелементне 33-34 <g/> , 44 ( <g/> прим <g/> .
doc#40 <p> З другого боку <g/> , одначе <g/> , перехід е в о поширився на поодинокі слова <g/> , де о з'являється після пом'якшених приголосних ( <g/> не після шелесних <g/> ) <g/> : проклену — прокльону ( <g/> називний відмінок — проклін <g/> ) <g/> , льон <g/> , лід—льоду <g/> , сьомий ( <g/> пор <g/> .
doc#40 , що в реченні підмет ( <g/> називний відмінок імени <g/> ) і об'єкт ( <g/> знахідний відмінок іменника того самого числа або роду й числа <g/> ) стоять обоє у формі називного відмінка <g/> , напр <g/> .
doc#15 <p> Повною мірою стосується сюди твердження Потебні про те <g/> , що " <g/> простейшее предложение наших языков заключает уже в себе грам- матическую форму <g/> ; оно появляется в языке вместе с нею <g/> " <g/> , і його блискуча аналіза зовнішньо схожого речення ( <g/> називний відмінок <g/> ) в першоутворюваній дитячій мові - мама <g/> , в якому Потебня вбачає - і мабуть <g/> , слушно - тільки предикативні елементи <g/> , що зв'язані крім усього іншого з тим <g/> , що на цих перших щаблях розвитку дитячої мови називний відмінок ще не є відмінок <g/> , двоелементне структурою викладу речення ще не існує <g/> , отже нема граматичної форми взагалі і такої <g/> , що асоціювалася б з значенням підмета зокрема <g/> . </p>
doc#15 поняття <g/> , дивним <g/> , але <g/> , наскільки можу про це судити <g/> , граматика таких мов <g/> , як польська <g/> , чеська <g/> , сербська <g/> , німецька і <g/> , очевидно <g/> , інших західньоевропейських мов і тепер <g/> , як правило <g/> , не оперує цим поняттям <g/> , не кажучи вже про старі праці <g/> , як <g/> , приміром <g/> , польська синтакса Малецького або сербська Маретіча и <g/> , які чи то зовсім не подають навіть прикладів називних речень <g/> , чи то розглядають їх як звичайні неповні <g/> , не кажучи про порівняльно-синтакичну роботу В. Яґіча « <g/> Beiträge zur slavischen Syntax <g/> » <g/> , який посідає щодо бездієслівних речень ( <g/> називних як окремого типу і він не знає <g/> ) приблизно ту ж позицію <g/> , що і ( <g/> пізніше <g/> ) Томсон <g/> , тобто розглядає їх як афективно-забарвлені еквіваленти речень <g/> , і в пізнішій шкільній і науковій літературі називне речення як окремий тип не фігурує <g/> .
doc#15 <p> Коротко <g/> , вона може бути зведена до таких тверджень <g/> : а <g/> ] приймається триподіл Пєшковського <g/> , а в наслідок називні відмінки вивісок і заголовків розглядаються в загальній історії називного речення <g/> ; б <g/> ) називні речення <g/> , не зважаючи на деякі вказівки на інші моменти <g/> , розглядаються як продукт поетичної мови <g/> .
doc#15 195 <g/> ) <g/> , 96 </p><p> безприсудкове 53 а </p><p> двоелементне 34-35 <g/> , 51 </p><p> номінальне 31,33 </p><p> давність 31 </p><p> номінативне ( <g/> називне <g/> ) 31-32 номінативне 36-39 </p><p> головний член 36-38 </p><p> вказівне 37 <g/> , 25 </p><p> екзистенціяльне 37 <g/> , 40 <g/> , 25 <g/> , </p><p> 50 <g/> , 65 </p><p> іменне 37 </p><p> ( <g/> власне <g/> ) називне 37,40 <g/> , 25 <g/> , 65 </p><p> функції 36-37 </p><p> одноелементне 33-34 <g/> , 44 ( <g/> прим <g/> .
doc#15 <p> У двох учених <g/> , які на довгий час визначили багато чого в розвитку синтакси в Німеччині своїми теоретичними настановами і почасти практичним їх застосуванням - у Г. Павля і В. Вундта <g/> , при всій протилежності їх загального підходу <g/> , ми однаково знайдемо незнання ( <g/> або невизнання <g/> ) називного речення як категорії <g/> .
doc#15 : я не бачив « <g/> Любого друга <g/> » в кіні <g/> ; він захоплюється « <g/> Вітязем в тигровій шкурі <g/> » <g/> ) <g/> , називний відмінок виступає тут як форма прив'язаности даного слова ( <g/> чи словосполучення <g/> ) до поодинокого предмета <g/> , знову таки <g/> , слово не втрачає своєї загальносте <g/> , але використовується всупереч їй <g/> .