Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Спримітивізовано <g/> , але показав уламки цих процесів Олесь Гончар у своєму « <g/> Циклоні <g/> » <g/> , який він назвав романом <g/> .
doc#0 Гість роззирнувся <g/> , помітив — так потім з'ясувалося <g/> , — на полицях кімнати многотомник « <g/> Історії України <g/> » Грушевського <g/> , назвав своє прізвище <g/> : Галицький <g/> , блимнув своєю посвідкою і запросив піти з ним на розмову — чи дружню <g/> ?
doc#0 Він назвав себе Гончарем <g/> .
doc#0 Він назвав себе Гончарем <g/> .
doc#0 Запах крови й смерти не хотів лишати Н.Тим часом Н. узявся за здійснення того <g/> , що він назвав стратагемою Сергія Левченка <g/> . </p>
doc#0 <p> Н. назвав усю подію чудом у Штрасгофі <g/> .
doc#1 А однак <g/> , поема побудована на контрастах в усьому - починаючи від словника й кінчаючи віршованим рядком <g/> , що розривається переносами <g/> ; вона побудована на тому <g/> , що М. Драгоманів назвав перемішуванням Біблії з петербуржчиною <g/> .
doc#1 <p> Причинилися до цієї трагедії правлячі класи України <g/> , що пов'язали свої долі з Росією <g/> , ставши <g/> , як назвав їх поет <g/> , « <g/> няньками <g/> , дядьками отечества чужого <g/> » <g/> .
doc#5 Я назвав би її де в чому перед-екзистенціялістичним твором <g/> .
doc#6 І обох штовхала вперед незрозуміла <g/> , може <g/> , для них самих сила <g/> , що її Шевченко назвав покликанням і що в дійсності була одержимістю <g/> .
doc#7 Я б назвав її чистою або абсолютною поезією <g/> .
doc#8 Та в міру того <g/> , як ітимуть роки <g/> , чимраз більше відкриватиметься в ньому нащадкам другий елемент його <g/> , той елемент <g/> , що я назвав би його дитячим <g/> , або <g/> , коли хочете <g/> , сковородинським <g/> .
doc#13 Я б назвав її краще рембрандтівською <g/> .
doc#14 Одначе Лесич був настільки розумний <g/> , що назвав цей розділ « <g/> Сірі рядки <g/> » <g/> , тоді як перший дістав відповідальну назву « <g/> З книги тривань <g/> » <g/> . </p>
doc#15 Це спростовується <g/> , поперше <g/> , фактично тими кількома прикладами <g/> , які випадково наведені самим Перльмуттером <g/> : газета звалася « <g/> Санкт- Петербургские ведомости <g/> » <g/> , свою працю Ломоносов назвав « <g/> Россий- ская грамматика <g/> » <g/> , а заголовки розділів починаються словом " <g/> глава <g/> " <g/> : Глава 1 <g/> , Глава 2 і т. д. Все це - незаперечні називні відмінки <g/> .
doc#18 І хіба ж не йому присвячена й вся поема <g/> , що її Франко з слушною гордістю назвав своїм « <g/> скромним даром весільним <g/> » генієві українського народу і його будучині <g/> ? </p>
doc#18 Такий <g/> , нарешті <g/> , і метр і ритм <g/> , — безпрецедентний анапест ( <g/> 9 складів у непаристих рядках <g/> , 7 у паристих <g/> , з неримованими чоловічими закінченнями й римованими жіночими <g/> , — Зеров усупереч рядковій конфіґурації « <g/> Мойсея <g/> » назвав його вірш « <g/> енерґійними п'ятистоповими анапестами <g/> » <g/> ) <g/> , — ритм небуденної мужности <g/> , який навіть твердження про слабкість робить висловом сили <g/> : </p><p> Це Мойсей <g/> , позабутий пророк <g/> , </p><p> Це дідусь слабосилий <g/> , </p><p> Що без роду <g/> , без стад і жінок </p><p> Сам стоїть край могили <g/> . </p>
doc#20 Так я його назвав у душі зайчиком <g/> , може не без асоціяції з прізвищем його приятеля Поллукса <g/> .
doc#21 Коли я нагадав йому про поезію Леоніда Лимана <g/> , що була в редакційному портфелі <g/> , він заявив <g/> , що Лиман умістив десь шкідливу статтю про “ <g/> Арку <g/> ” <g/> , а до того ще в розмові з кимось назвав його <g/> , Нижанківського <g/> , “ <g/> сволоччю <g/> ” <g/> , а тому Лимана вигнали з “ <g/> Трибуни <g/> ” і не місце йому і в “ <g/> Арці <g/> ” <g/> .
doc#24 <p> Коментар цей дуже дотепний і часто правильний <g/> , але можна закинути йому дві хиби <g/> : твір розглядається тільки як політичний <g/> , майже зігноровано його філософсько-світоглядове настановлення ( <g/> хоч перед цим критик і назвав « <g/> Вертеп <g/> » « <g/> філософським твором <g/> » <g/> ) <g/> ; а в аналізі національно-політичної концепції твору не розкрито <g/> , мабуть <g/> , найголовнішого <g/> : що це за НОВА українська людина <g/> , що це за НОВА Україна <g/> , — в чому їх новість <g/> , не розкрито <g/> , отже <g/> , того <g/> , заради чого Любченко й писав свою « <g/> повість <g/> » <g/> .