Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#71 Київська традиція урвалася внаслідок занепаду Києва як політичної потуги ( <g/> місто кілька разів руйновано <g/> ) <g/> .
doc#77 <p> Місто — яке <g/> , власне <g/> , місто <g/> !
doc#40 , до слова шлях дублет є дорога <g/> ; дублетами можна вважати слова човен і лодка <g/> , сокира і топір <g/> , будинок і дім <g/> , місто і город <g/> , поїзд і потяг <g/> , чорнило і атрамент <g/> , цвях і гвіздок <g/> , ждати і чекати <g/> , любов і кохання тощо <g/> .
doc#24 Місто — життя <g/> , місто — напруга <g/> .
doc#62 А листи <g/> , що починаються в Женеві <g/> , а потім беруть нас до Софії ( <g/> " <g/> Софія <g/> , звичайно <g/> , місто повітове <g/> , але років за 2-3 буде непогане губернське <g/> " <g/> , - пише стримано <g/> , не нарікаючи <g/> , Драгоманов 1889 року <g/> , і ми можемо зрозуміти <g/> , як він там почувався <g/> ) <g/> , - ці листи містять багато відомостей про настрої кореспондента <g/> , про його стан здоров'я <g/> , трохи - дуже стримано - про деталі побуту <g/> , - усе це має значення для біографії автора листів <g/> , а нам не може не бути дороге все <g/> , що оповідає про життя й настрої Драгоманова <g/> . </p>
doc#81 Звичайно <g/> , місто не зберігало сільської обрядовости в її повному обсязі <g/> , але було досить <g/> , щоб зогріти серце <g/> .
doc#33 Протягом твору він іде від перемоги до перемоги <g/> , він здобуває оточення за оточенням <g/> , поки все місто не стає його здобиччю <g/> , місто і життя <g/> , бо в творі Підмогильного місто й життя – тотожність <g/> .
doc#33 Бо ніщо в тій душі не стерлося <g/> , воно тільки присипалося навалою нових осіб і подій <g/> , але воно зберігалося в глибині <g/> , і тепер воно буде повернене людям <g/> , місту <g/> , світові <g/> . </p>
doc#63 <p> А з другого боку <g/> , заперечення існуючого світу в ім'я тих зародків майбутніх сутностей <g/> , які тільки дрімають в ньому як дуб <g/> , дуби <g/> , ліси <g/> , міста й держави в одному жолуді <g/> , проголошення <g/> , що дійсний світ - не дійсний <g/> , що </p><p> Правдивий світ - не той <g/> , для ока зримий <g/> , - </p><p> Крилами розтинаючи вогонь <g/> , </p><p> Гойдають тихо грізні серафими </p><p> На терезах своїх долонь – </p><p> і то для того <g/> , щоб у « <g/> Попелі імперій <g/> » проголосити <g/> , що сутність цього справжнього світу - в поза світній містиці суто духового лицаря Ґрааля <g/> , отже <g/> , щоб від сутности перейти до надсутности <g/> . </p>
doc#40 Вони поділяються на дві групи <g/> : </p><p> а <g/> ) В однині наголос на основі <g/> , в множині — на закінченні <g/> : болото — болота <g/> , диво — дива і за таким зразком <g/> : діло <g/> , жито <g/> , літо <g/> , масло <g/> , мило <g/> , місто <g/> , місце <g/> , море <g/> , пиво <g/> , поле <g/> , право <g/> , просо <g/> , серце <g/> , сито <g/> , слово <g/> , стадо <g/> , тіло <g/> , чудо <g/> …
doc#24 І хіба героєм « <g/> Танку міського вечора <g/> » не є місто <g/> , місто як суцільний образ <g/> , місто як колективний <g/> , але єдиний персонаж <g/> ? </p>
doc#81 Загальна історія чи то людства <g/> , чи то держави <g/> , чи то нації <g/> , міста тощо має справу з такою незміренною кількістю явищ і процесів <g/> , що ніколи не може охопити їх усі <g/> .
doc#24 І хіба героєм « <g/> Танку міського вечора <g/> » не є місто <g/> , місто як суцільний образ <g/> , місто як колективний <g/> , але єдиний персонаж <g/> ? </p>
doc#81 <p> Хоч чотири роки раннього дитинства пробігли в Польщі <g/> , місто мого дитинства було — Харків <g/> .
doc#81 Він південний <g/> , але зима не вкладається в південність <g/> , місто стає недоречним <g/> , а вже й поготів — коли на зиму накладається катастрофа <g/> , що стає подвійною <g/> … </p>
doc#81 Довго це не тривало — фронт заламався під Сталінµрадом <g/> , місто було повне італійських вояків <g/> , що в подертих шинелях <g/> , брудні <g/> , відкривши фронт червоним ( <g/> хто знає <g/> , як би похід німців на Волгу закінчився <g/> , якби не цей героїчний учинок італійського союзника <g/> , — тепер радянські джерела про це не згадують <g/> , усе приписане героїзмові радянського війська <g/> ) <g/> , давали лататиґ пішечком по морозу від Поволжя до Альп і кричали « <g/> Гітлер капут <g/> » <g/> , « <g/> війна кінець <g/> » <g/> .
doc#24 Грубо беручи <g/> , — докладніше повернемося до цього далі <g/> , — це персонажі трьох типів <g/> : мислимі в емпіричному побуті <g/> , хоч і піднесені над ним ( <g/> автор <g/> , жінка <g/> , могильники <g/> , дівчинка <g/> , робітник з розділу « <g/> Найменням - Жінка <g/> » тощо <g/> ) <g/> ; умовно-лялькові ( <g/> « <g/> Лялькове дійство <g/> , або повстання крови <g/> » <g/> ) <g/> ; і нарешті уявні ( <g/> степ <g/> , місто тощо <g/> ) з безліччю переходів між цими групами <g/> . </p>
doc#81 Опера вже не звалася « <g/> Державна столична <g/> » <g/> , а просто « <g/> Державна <g/> » <g/> , про будування нової опери ніхто вже й думати не міг <g/> , усе стало сіре <g/> , місто <g/> , що було типово провінційним сотні років <g/> , дуже легко повернулося до свого первісного <g/> , нормального стилю життя <g/> .
doc#24 А хто герой « <g/> Танку міського вечора <g/> » <g/> , якщо не місто як таке <g/> , місто <g/> , яке водночас репрезентує може й усе людство <g/> ! </p>
doc#95 Але ні <g/> , так виглядає й нове місто <g/> , воно розбудовується <g/> , бігають по двох лініях поїзди метро <g/> , споруджується третя <g/> , місто повне життя й руху <g/> , але де в новій частині міста архітектурно видатні будинки <g/> , цікаві пам'ятники <g/> ?