Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 відмінок <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Тихий <g/> , тихий Дунай <g/> ! Моїх діток забавляй <g/> ! » ( <g/> Шевч <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> A не пішов би ти <g/> ,
doc#81 свідком розпаду радянщини <g/> , уникнувши фронту <g/> ! </p><p> Мою ілюзію посилював радянський спосіб
doc#15 : </p><p> Ой як лиштва подереться <g/> , пишання минеться ( <g/> " <g/> моє пишання = я не </p><p> пишатимусь <g/> " <g/> ) <g/> . ( <g/> Чуб <g/> . <g/> , V <g/> , с. 165 <g/> ) </p>
doc#62 рік одинадцятий <g/> ! </p><p> Ось ставлення до Галичини <g/> : " <g/> Мій запас політичних інстинктів увесь пішов на
doc#15 і іменника-підмета ( <g/> конструкції типу <g/> : " <g/> моя січа было <g/> " <g/> ) <g/> , яка може здивувати незвиклого до
doc#47 осуга манерности <g/> , перебільшеної дитинности </p><p> ( <g/> Мій ясминчику <g/> , мій дусю <g/> ) <g/> , </p><p> надуживання вигуків і
doc#81 . Раптом моя нога здерев'яніла <g/> , моє серце ( <g/> моя <g/> , моє <g/> ! Не я <g/> ! Алеж і я <g/> ) десь запало <g/> . Я мусів
doc#62 строф <g/> " [ <g/> * <g/> ] <g/> , - а в житті ж він більше скидався ( <g/> моє враження з особистих контактів із ним <g/> , правда <g/> ,
doc#81 з збільшеним темпом биття серця <g/> , ось я в Стрию ( <g/> моє перше « <g/> західнє <g/> » місто — огидне враження <g/> : мале
doc#81 місті і голод на селі <g/> , нестерпні житлові умови ( <g/> мої вісім квадратових метрів на двох <g/> ! <g/> ) <g/> ,
doc#94 , — міркування дещо загальнішого характеру ( <g/> моїми вчителями були Освальд Шпенґлер <g/> ,
doc#9 ся мірта <g/> » ( <g/> II <g/> , 444 <g/> ; Жел <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Збагнітував ( <g/> Бог <g/> ) мою велику славу <g/> » ( <g/> І <g/> , 362 <g/> ) <g/> ; « <g/> Вергати на неї
doc#101 був нареченим ( <g/> неофіційним <g/> , до того не дійшло <g/> ) моєї старшої сестри <g/> . Він працював в українській АН <g/> ,
doc#15 розумна і догадлива </p><p> дівка <g/> . ( <g/> І. Котляревський <g/> ) </p><p> Моє слово тихо-сумне <g/> , богобоязливе <g/> , </p><p> Згадається -
doc#82 <p> МИ І ми </p><p> ( <g/> До українотеренних чительників моїх <g/> ) </p><p> Мої друзі в Києві <g/> , Харкові <g/> , Львові кажуть мені <g/> , що
doc#81 ориµінальними велика частина їх не була <g/> ! <g/> ) <g/> , мої віршовані переклади забирали мене на кілька
doc#30 <p> 11 березня '97 </p><p> Дорога ОКСАно ( <g/> читайте Оксано <g/> ) <g/> , </p><p> моя бідолашна машинка й далі виробляє свої коники —
doc#99 Пчілки до Юрія Тарнавського ( <g/> « <g/> Третя сторожа <g/> » <g/> , моя <g/> , 1993 <g/> ) <g/> . Статтю цю можна б продовжити — і варт — «
doc#81 працю Євгена Пеленського « <g/> Шевченко-клясик <g/> » <g/> , моя полеміка з автором <g/> . Цілком самостійною була
doc#81 коли вже геть пізніше <g/> , 1953 року і вже в Америці <g/> , моя мати померла <g/> , я знов <g/> , тільки з куди більшою