Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Я ніколи більше його не бачив <g/> , мого кремезного <g/> , ведмедюватого сільсько-єврейського вірного приятеля <g/> . </p>
doc#81 <p> Оборона дисертації перервала була рутину щоденного життя <g/> , мого викладання <g/> .
doc#40 <p> Коли при цих займенниках ( <g/> крім знову ж таки займенника чий <g/> ) стоїть прийменник <g/> , що вимагає родового <g/> , знахідного або місцевого відмінка <g/> , то він перетягає наголос на один склад ближче до початку <g/> : кого — до кого <g/> , мого — з мого <g/> , всьому — на всьому <g/> .
doc#81 Я спробував знайти Романа Кухаря <g/> , мого талановитого й бунтівного колись студента з УКІЖу <g/> : про нього тут уже була згадка <g/> , цього опозиціонера партії через вивчення англійської мови <g/> .
doc#81 Він звик до студентів старого крою <g/> , у блакитних мундирах <g/> , на зразок <g/> , як сказано <g/> , Колі Медера <g/> , мого двоюрідного брата <g/> .
doc#81 Я вже згадував тут цього сина тітки Наді <g/> , мого кузена <g/> , що жив у Києві і працював керівником антропологічного кабінету Академії Наук <g/> .
doc#81 Я проектував на другу ролю Колю Осокіна <g/> , мого товариша ще з групи Єлецького <g/> .
doc#81 Черепахови переїхали до « <g/> мого <g/> » мешкання в Гіганті <g/> , я дістав зовсім законно нову кімнату <g/> , куди більшу від моєї старої <g/> , на Чорноглазівській <g/> , зберігаючи стару на Римарській <g/> .
doc#81 Було б чудом <g/> , якби при такій перевірці не виявилася « <g/> злочинність <g/> » мого батька <g/> , адже кожний у нашому домі знав <g/> , хто він <g/> , той батько <g/> , був <g/> , а шлях від університету до « <g/> Саламандри <g/> » не був довгий <g/> .
doc#81 Але попри всю майже нульовість моїх споминів і вражень <g/> , це був другий акт мого висвячення в українство після знаменної розмови з Толею Носовим у Харкові про характер української мови <g/> .
doc#81 Починалося нове <g/> , зовсім нове коло — не Дантового пекла <g/> , але мого життя <g/> .
doc#81 <p> Аспірантів мого річника з українського мовознавства було тільки двоє <g/> .
doc#81 <p> Сумний балянс мого ходіння до кіна за яких п'ять років <g/> , отже <g/> , — один справді пам'ятний фільм — « <g/> Поручик Киже <g/> » і кілька приємно солодких — типу « <g/> Під дахами Парижу <g/> » <g/> . </p>
doc#53 <p> 3. Винесення генітива в препозицію <g/> : « <g/> недалеко од чесного батька мого домівки <g/> » ( <g/> 7 <g/> , 29 <g/> ) <g/> ; « <g/> прибув до Алкиноя разважного дому <g/> » ( <g/> 8 <g/> , 13 <g/> ) тощо <g/> . </p>
doc#81 Батько мого доброго учня Юрка Попова <g/> , отець Олександер умів гарячим словом прокладати шлях до людського серця <g/> .
doc#81 Я їх знав тільки на вигляд <g/> , хоч Куліков відіграв ролю в моєму житті під час евакуації з Харкова в лютому 1943 року <g/> , але без мого про це тоді навіть відома <g/> .
doc#26 Так <g/> , можна було б обійтися без мого вступного слова сьогодні <g/> .
doc#81 Приготований на його замовлення мій розділ для колективного курсу сучасної української літературної мови <g/> , виданого аж 1951 року <g/> , він умістив без мого підпису з приміткою про те <g/> , що його <g/> , цей розділ <g/> , приготував він за матеріялами Інституту мовознавства <g/> .
doc#81 Але все безглуздя мого бачення речей полягало в тому <g/> , що я таки всерйоз намагався втекти <g/> , щоб стати свідком розпаду радянщини <g/> , уникнувши фронту <g/> ! </p>
doc#81 Моє гріхопадіння сталося — не з мого погляду <g/> , я готовий був боронити мого найкращого приятеля беззастережно ( <g/> він працював у цей час у Полтаві <g/> , в педагогічному інституті <g/> , а поштою ми тоді перестали користатися <g/> ) <g/> , — а з погляду « <g/> товариша <g/> » Галицького — коли зайшла мова про Лева Юхимовича Догадька <g/> .