This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#82 | , 2001. </p><p> МИ І ми </p><p> ( <g/> До українотеренних чительників | моїх | <g/> ) </p><p> Мої друзі в Києві <g/> , Харкові <g/> , Львові кажуть мені |
doc#47 | <p> скинули купавочки <g/> . </p><p> Очі мої <g/> , оченьки <g/> , </p><p> очі | мої | <g/> , вічка <g/> , </p><p> то ж бо не купавочки <g/> , </p><p> далебі що мавочки <g/> ! </p> |
doc#23 | « <g/> Кобзар <g/> » 1840 року відкривався поезією « <g/> Думи | мої | <g/> , думи <g/> » <g/> . Вісім років пізніше <g/> , 1848 року <g/> , в |
doc#26 | поезією <g/> , чий перший рядок звучав « <g/> Думи | мої | <g/> , думи <g/> » <g/> . Позичення в Шевченка <g/> ? Наслідування <g/> ? |
doc#81 | з-під снігових заметів <g/> , і багато ще чого <g/> . Але | моє | <g/> , може <g/> , найсильніше враження — цей салдат <g/> , |
doc#40 | вікна під три вітри <g/> ? » ( <g/> Вас <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Чому ж ти <g/> , лицар | мій | <g/> , на герць не виступаєш <g/> ? » ( <g/> Ол <g/> . <g/> ) <g/> . На |
doc#81 | постала дисертація на 500 сторінок <g/> . </p><p> Аналіза | моя | <g/> , отже <g/> , йшла не вшир <g/> , а вглиб <g/> . А це <g/> , як там не кажи <g/> , |
doc#47 | <p> край ставка сороченьки </p><p> скинули купавочки <g/> . </p><p> Очі | мої | <g/> , оченьки <g/> , </p><p> очі мої <g/> , вічка <g/> , </p><p> то ж бо не купавочки <g/> , </p> |
doc#40 | множини має форму усіма <g/> . Присвійні займенники | мій | <g/> , твій <g/> , свій мають частину форм за |
doc#81 | кляси і погодився на це <g/> . У цьому дорученні діяла | моя | <g/> , хоч і дуже обмежена <g/> , журналістична |
doc#40 | складі е ( <g/> є <g/> ) <g/> , а не о ( <g/> тієї <g/> , цієї <g/> , | моєї | <g/> , чиєї <g/> , — тоді як у прикметниках білої <g/> , синьої <g/> , |
doc#81 | вступом німців до Харкова я знав <g/> , що ця війна — не | моя | <g/> , що Гітлер і Сталін мені однаково ворожі <g/> , а |
doc#46 | як поет мені ніколи не відкривався <g/> , не став | моїм | <g/> . Але Симовичева оцінка Маланюка скоро стала |
doc#81 | . Внизу були сусідчині <g/> , потім Мишкова <g/> , нагорі | моя | <g/> . Моя й далі стояла нагорі <g/> , тільки нижче <g/> . |
doc#30 | й справжньою <g/> . </p><p> Причина й провини — мої і тільки | мої | <g/> . Неслухняні мої пальці <g/> . Вони пишуть не те й не |
doc#21 | Постало дві концепції — одна Самчукова <g/> , друга — | моя | <g/> . Самчукова була <g/> : ми над партіями <g/> , вони для нас |
doc#81 | в Біликів <g/> , денна пора <g/> , ба навіть і вечірня — | моя | <g/> . </p><p> Тут справді все зовсім інакше <g/> , навіть на |
doc#37 | й нашою непрактичністю <g/> , а зокрема | моєю | <g/> . Я вже казав про те <g/> , як ми втратили <g/> , ніколи її не |
doc#94 | право на неї <g/> , право взагалі <g/> . Права нема <g/> , усе не | моє | <g/> . Я не свій <g/> . Можу бути сьогодні цар <g/> , але все одно — |
doc#30 | моїх прихильників/-ниць надумала відзначати | мої | 90 <g/> , а що вони сумніваються в моїй довговічності |