Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#101 Практично кажучи <g/> , біографічно беручи <g/> , найбільший вплив на мене справив <g/> , мабуть <g/> , мій кузен <g/> , який був років на 20 — 25 старший від мене і був нареченим ( <g/> неофіційним <g/> , до того не дійшло <g/> ) моєї старшої сестри <g/> .
doc#81 Я далі підтримував дружні стосунки з Люсею Биховською <g/> , моєю доброю приятелькою з Торговельно-промислової школи <g/> .
doc#81 Я був щасливий <g/> , я був у кімнаті для двох <g/> , моїм напарником був молодий робітник-комсомолець <g/> , здається <g/> , з Харкова <g/> .
doc#23 Вступний вірш його стверджує те <g/> , що є патосом усієї його відомої нам творчости <g/> : не колектив <g/> , а я <g/> , моя душа <g/> , мої переживання <g/> , які є водночас переживання універсальної людини <g/> , мій світ <g/> , що є світом універсальної людини <g/> ; не драма національної субстанції в конкретних історичних обставинах <g/> , а трагедія внутрішнього конфлікту <g/> , закладеного в самій істоті людської душі <g/> . </p>
doc#81 Я далі не пропускав майже нічого в театрах містах чи то місцевих <g/> , чи заїжджих <g/> , мої записи показують <g/> , що за цей час я був у театрі на 245 виставах <g/> , але з них хіба який десяток лишився в пам'яті як переживання і творчість <g/> .
doc#81 Це був мій перший крок <g/> , моє самовизначення в новому світі <g/> .
doc#81 Це мій Львів <g/> , моя Галичина <g/> . </p>
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Скажи ж мені <g/> , моє розумне закохання <g/> » ( <g/> III <g/> , 116 <g/> ; Грін <g/> .
doc#81 Хоч як це дивно й на погляд ззовні нелогічно <g/> , моя українськість визначилася тоді <g/> .
doc#81 <p> На Чорноглазівській перед тим <g/> , як мене виселено <g/> , був у мене конфлікт і з німцями <g/> , моя перша <g/> , сказати б <g/> , бойова акція і капітуляція <g/> .
doc#81 Правда <g/> , мої посади були з найнижчих <g/> , і не було причин на них заздрити <g/> . </p>
doc#81 Навчання перервалося <g/> , вчителі розпорошилися <g/> , моя латина не пішла далеко поза відмінювання insula magna i amicus bonus <g/> , і відповідно всі інші предмети <g/> .
doc#4 Але мотив гармонії й вірности подружнього життя аж геть у старість <g/> , живого теплом споминів про все спільно пережите в родині й поза нею <g/> , не раз з'являється в « <g/> нових <g/> » поезіях авторки <g/> : </p><p> Ах <g/> , це твої <g/> , мій друже <g/> , очі любі І відблиск їх у погляді дочки <g/> , </p><p> Це наші спільні сльози <g/> , в щасті й згубі <g/> , </p><p> Твій ніжний дотик чи докір терпкий <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Батьківщина <g/> » <g/> ) </p><p> не раз поетка чує « <g/> усміх <g/> , тепло і руку <g/> » <g/> , « <g/> коли так гарно нам достигла осінь <g/> » <g/> .
doc#40 <p> Таким чином від прикметників ці займенники відрізняються в відмінюванні головне тим <g/> , що використовують різні основи <g/> , а в закінченнях родового і орудного відмінків однини жіночого роду мають у передостанньому складі е ( <g/> є <g/> ) <g/> , а не о ( <g/> тієї <g/> , цієї <g/> , моєї <g/> , чиєї <g/> , — тоді як у прикметниках білої <g/> , синьої <g/> , безкрайої <g/> ) <g/> .
doc#89 ) </p><p> Про всі ці болісні й несмачні речі доводиться тут нагадати — бодай пунктиром <g/> , — щоб висловити ще раз всім очевидне спостереження <g/> : те <g/> , що на Заході було літературною проблемою <g/> , під випробуваним керівництвом партії й уряду переросло в явище політичне <g/> , і поняття нагляду в літературі в свідомості кожного мешканця однієї шостої земної кулі стало поняттям політичним і судовим <g/> , за яким відчуваєш холод револьверної цівки <g/> , прикладеної до чиєїсь — твоєї <g/> , читачу <g/> , моєї — потилиці <g/> .
doc#81 І моя німецька мова мала акцент <g/> , і моя довга синя шуба з каракульовим коміром показували <g/> , хто я <g/> , з ясністю <g/> , моя радянськість кричала з мене <g/> , і все це могло скінчитися не зовсім добре для мене <g/> .
doc#81 Моє давнє внутрішнє неприйняття радянщини примхливою психологічною грою ввійшло в асоціяції зі станом української культури <g/> : її женуть і переслідують <g/> , значить — ми спільники <g/> .
doc#81 Мій кузен <g/> , Серьожа Медер-Маховський мав таку пропозицію і відкинув її <g/> .
doc#98 Мій товариш у ХІНО — ХПР ПО <g/> , 1927-1931. Рідна мова його українська <g/> .
doc#81 Мої були майже виключно українські <g/> , втікацькі <g/> , він робив вилазки трохи й до німецького культурного світу <g/> .