This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#36 | менше-більше вигукової форми типу « <g/> Боже | мій | <g/> ! » <g/> . Та навіть коли їх відкинути від загального |
doc#47 | мрій <g/> , </p><p> чи мо' <g/> , чи в душі збережено </p><p> й в пам'яті | моїй | <g/> ! </p><p> Сте <g/> … ой <g/> , стежечки заорано </p><p> вже давним-давно <g/> ! — </p> |
doc#82 | , 2001. </p><p> МИ І ми </p><p> ( <g/> До українотеренних чительників | моїх | <g/> ) </p><p> Мої друзі в Києві <g/> , Харкові <g/> , Львові кажуть мені |
doc#99 | Пчілки до Юрія Тарнавського ( <g/> « <g/> Третя сторожа <g/> » <g/> , | моя | <g/> , 1993 <g/> ) <g/> . Статтю цю можна б продовжити — і варт — « |
doc#23 | « <g/> Кобзар <g/> » 1840 року відкривався поезією « <g/> Думи | мої | <g/> , думи <g/> » <g/> . Вісім років пізніше <g/> , 1848 року <g/> , в |
doc#49 | сльози радости <g/> , вони б тремтіли від щастя <g/> … Боже | мій | <g/> , кожний гімназист міг би дописати цю сцену <g/> . </p> |
doc#12 | звуки <g/> : йе <g/> , йу <g/> , йа <g/> , напр <g/> . <g/> : єдиний <g/> , юрба <g/> , яблуко <g/> , | моє | <g/> , мою <g/> , моя <g/> , п'є <g/> , п'ю <g/> , об'ява <g/> . В середині слова |
doc#27 | , стрічки <g/> , ленти <g/> , давайте усього <g/> … Бігають | мої | <g/> , повисолоплювавши язики <g/> , а я взяв та й |
doc#15 | символістів - Л. Андрєєва й ін <g/> . <g/> ) [ <g/> Підкреслення | моє | <g/> . - Ю. Ш. <g/> ] " <g/> . </p><p> Останні цитати цікаві для нас ще |
doc#39 | . Велике чуття згоди між теплом твого єства і | мого | <g/> . Думкою ми приймаємо і міряємо світ <g/> . Чуттям — ми |
doc#79 | на дудку <g/> ) <g/> . Я — всесвітній пастух <g/> . Пасу череди | мої | <g/> . Пасу <g/> , пасу та й заграю <g/> » <g/> . </p><p> Спочатку тема Малахія |
doc#53 | » ( <g/> лист до Івана Біликова <g/> , 1862 <g/> ; виділення | моє | <g/> . — Ю. Ш. <g/> ) <g/> . </p><p> У цілковитій гармонії з цим поглядом |
doc#50 | в останній пісні ( <g/> « <g/> Співай же <g/> , пташе <g/> , соловею | мій | <g/> » <g/> ) <g/> , то поема кінчалася б тонами майже |
doc#19 | праця <g/> . Ідучи слідом за Кулішем іКониським ( <g/> « <g/> | Моє | бажання <g/> » та ін <g/> . <g/> ) <g/> , Мова відмовляється від |
doc#74 | на Радянський Союз як на дослідне поле <g/> . Або | мій | в рамках цього союзу правильно розв'яжемо |
doc#6 | місія в Старій Броварні <g/> ” ( <g/> ч. 27 <g/> ) <g/> . В “ <g/> Ось де | мій | ворог <g/> ” ( <g/> ч. 25 <g/> ) мала людина відсунена назад і в |
doc#26 | можна б і без неї <g/> » <g/> . Так <g/> , можна було б обійтися без | мого | вступного слова сьогодні <g/> . Але коли воно вже |
doc#84 | формулі « <g/> На чужині <g/> . Німеччина <g/> » <g/> . </p><p> Над | моїм | вухом на тонку сурму сурмить ( <g/> а |
doc#94 | , — міркування дещо загальнішого характеру ( <g/> | моїми | вчителями були Освальд Шпенґлер <g/> , |
doc#69 | з собою не тільки факти <g/> , а й великі ілюзії <g/> . </p><p> Один з | моїх | гостей з України казав мені з болем і надією <g/> : \" |