Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 рік одинадцятий <g/> ! </p><p> Ось ставлення до Галичини <g/> : " <g/> Мій запас політичних інстинктів увесь пішов на
doc#94 , — міркування дещо загальнішого характеру ( <g/> моїми вчителями були Освальд Шпенґлер <g/> ,
doc#99 Пчілки до Юрія Тарнавського ( <g/> « <g/> Третя сторожа <g/> » <g/> , моя <g/> , 1993 <g/> ) <g/> . Статтю цю можна б продовжити — і варт — «
doc#37 . Якби я жив ще третину сторіччя <g/> , напевне <g/> , мій погляд знову змінився б. Ми течемо <g/> , наше життя
doc#54 строфа — голос має поет <g/> : </p><p> Не пригасай <g/> , мій променю <g/> , гори <g/> … </p><p> До світла прокидаються вітри <g/> , </p>
doc#22 я чиню « <g/> добро безумне <g/> » ( <g/> Михайло Орест <g/> ) <g/> . Так <g/> , мої дії не приносять користі ані наслідків <g/> , але це
doc#64 свою доповідь <g/> . </p><p> </doc> </p><p> Важке ярмо твоє <g/> , мій рідний краю <g/> , </p><p> Нелегкий твій тягар <g/> . </p><p> Мов під
doc#75 . Я нагадую кінець « <g/> Арабески <g/> » <g/> : « <g/> Це тобі <g/> , моє синє вечірнє місто з леґенд Шехерезади <g/> . Це ж з
doc#12 звуки <g/> : йе <g/> , йу <g/> , йа <g/> , напр <g/> . <g/> : єдиний <g/> , юрба <g/> , яблуко <g/> , моє <g/> , мою <g/> , моя <g/> , п'є <g/> , п'ю <g/> , об'ява <g/> . В середині слова
doc#10 встигають так стертися з людської пам'яті <g/> . <g/> . Мої опитування дали аж надто незначні наслідки <g/> .
doc#71 мови від початку існували нарізно <g/> . Див <g/> . мої завваги в рецензії на працю Пашкевича « <g/> The
doc#96 національною пристрастю <g/> , вірою й мистецтвом <g/> . Мій ісландський приятель казав мені <g/> : « <g/> Є країни <g/> , що
doc#81 смерть <g/> . Є терміни і строки <g/> , і їх не перейти <g/> . </p><p> Моя мати любила повторювати слова Гомера ( <g/> в
doc#92 частини цього визначення <g/> . </p><p> Бостон <g/> , осінь 1953 </p><p> МОЇ ЗУСТРІЧІ З РОМАНОМ ЯКОБСОНОМ </p><p> Audi et alteram
doc#19 праця <g/> . Ідучи слідом за Кулішем іКониським ( <g/> « <g/> Моє бажання <g/> » та ін <g/> . <g/> ) <g/> , Мова відмовляється від
doc#59 як про людину <g/> , занурену в життя інших <g/> : « <g/> Моє призначення — жити біля життя інших <g/> » <g/> , « <g/> Моє
doc#101 » цікавий читач міг би із спогадів Ю. Шевельова « <g/> Мої зустрічі з Романом Якобсоном <g/> » ( <g/> « <g/> Сучасність <g/> » <g/> ,
doc#74 на Радянський Союз як на дослідне поле <g/> . Або мій в рамках цього союзу правильно розв'яжемо
doc#0 , як слобожанські <g/> , за Хвильовим <g/> . Азіатський мій край <g/> ! </p><p> Від загальних міркувань тут уже слід
doc#98 була перед тим ще коротка писулька від мене <g/> , але моїх листів у мене <g/> , природно <g/> , нема <g/> . Аж раптом