This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | , про відмінності мови Галичини супроти мови | мого | рідного міста <g/> , але <g/> , звісно <g/> , і Києва та й |
doc#26 | можна б і без неї <g/> » <g/> . Так <g/> , можна було б обійтися без | мого | вступного слова сьогодні <g/> . Але коли воно вже |
doc#39 | . Велике чуття згоди між теплом твого єства і | мого | <g/> . Думкою ми приймаємо і міряємо світ <g/> . Чуттям — ми |
doc#57 | , шкодую й журюся <g/> , — але за мало не тридцять років | мого | життя в Нью-Йорку я ні разу не спромігся поїхати |
doc#95 | мотив біографічного зв'язку <g/> . Харків — місто | мого | дитинства й молодости <g/> , я прожив там від 1914 до |
doc#20 | журналістику <g/> . « <g/> Літературна газета <g/> » вмістила | мою | рецензію на Мольєрового « <g/> Пурсоньяка <g/> » в « |
doc#28 | люблю <g/> , </p><p> бо рала промінні глибоко </p><p> урізались в | мою | ріллю <g/> . </p><p> Оце деклярування любови до лінії й цвіту |
doc#43 | як це буває з постатями сну <g/> . </p><p> Тут пора сказати про | мою | першу незгоду з Баркою <g/> . Під назвою книжки він |
doc#52 | чи вислід допису <g/> . </p><p> « <g/> Сучасність <g/> » вмістила була | мою | статтю про самвидав на американському |
doc#67 | про літературу <g/> , тому <g/> , я думаю <g/> , буде доцільно | мою | розмову — зрештою <g/> , теж про літературу — почати з |
doc#72 | , Чикаленко ( <g/> 343 <g/> ) пише <g/> : “ <g/> Хоч тоді [ <g/> 1903 <g/> ] <g/> , на | мою | думку <g/> , не можна було ставитися так гостро до |
doc#3 | 1952 <g/> , без малого півсторіччя тому <g/> , вийшла | моя | книжка про український числівник на |
doc#21 | « <g/> Нові Дні <g/> » <g/> , квітень <g/> , 1988 <g/> ) </p><p> </doc> </p><p> Посередньо | моя | діяльність у МУРІ звела мене з однією цікавою й |
doc#24 | без ремствувань і нарікань <g/> . Ні <g/> , — мука | моя | солодка мені — ці мазохістичні слова далекі від |
doc#40 | <p> До тебе <g/> , Україно <g/> , наша бездольная мати <g/> , </p><p> Струна | моя | перша озветься <g/> . </p><p> Пригляньмося до цієї фрази <g/> . |
doc#58 | , чи фейлетон <g/> , чи театр <g/> . </p><p> Але тут починається | моя | розбіжність з Коваленко <g/> . Не можна прожити без |
doc#66 | й дзвенять <g/> , як удари шпаг <g/> . </p><p> Крилате слово — от | моя | стріла <g/> , — </p><p> писала сама поетка <g/> . Чи може театр |
doc#68 | <p> До тебе <g/> , Україно <g/> , наша бездольная мати <g/> , </p><p> Струна | моя | перша озветься <g/> . </p><p> Це було б визнанням |
doc#81 | смерть <g/> . Є терміни і строки <g/> , і їх не перейти <g/> . </p><p> | Моя | мати любила повторювати слова Гомера ( <g/> в |
doc#86 | путь <g/> … Жага за просторінню <g/> ! Вперед — кричить | моя | істота <g/> ! Людині не властиво стояти <g/> . Не властиво |