Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> ( <g/> С. Черкасенко <g/> ) </p><p> Не тільки однорядні підмети можуть " <g/> вибруньковувати <g/> " називні речення <g/> .
doc#15 <p> Саме з цього погляду набирає великої слушности запропонований Булаховським поділ називних речень на типи з іменниками пред- метовости ( <g/> речовими <g/> ) і іменниками віддієслівними або позначаючими дії <g/> , як слушне також і його зауваження про те <g/> , що обидва типи можуть " <g/> досить сильно зближуватися один з одним <g/> " функціонально <g/> ; я додав би тільки <g/> , що зближення це <g/> , мабуть <g/> , пізніше <g/> . </p>
doc#9 Не сперечаємось і думаємо <g/> , що й ми мусимо може ( <g/> sic <g/> !
doc#9 З прикметників і іменників відзначу <g/> : годен — можу ( <g/> « <g/> Нічим не годна запомогти <g/> » — « <g/> Дорогою ціною <g/> » <g/> , 91 <g/> ; пор <g/> .
doc#9 Це могли б бути факти типу — бачу— бачиш ( <g/> замість сподіваного бачу— бачиш <g/> ) або можу — можеш ( <g/> замість сподіваного можу — можеш <g/> ) <g/> .
doc#81 Моїм успіхам сприяло не тільки те <g/> , що я міг ( <g/> здебільшого <g/> , сам не читавши <g/> !
doc#15 Більше того <g/> , він навіть висунув далі думку <g/> , вже згадану в ранішому викладі <g/> , що " <g/> подібний номінатив не може ( <g/> навіть у думці <g/> ) сполучатися з іншими словами в синтаксичне ціле [ <g/> Einheit <g/> ] <g/> , а повинен згідно з своєю природою стояти завжди самостійно [ <g/> allein <g/> ] " <g/> . </p>
doc#16 Ані політичних осягів <g/> , ані ідеологічних цінностей вісниківство творити вже не може ( <g/> не окремі колись речники його <g/> !
doc#81 Газета радо відкрила свої шпальти новоприбулим <g/> : там друкувалися Оглоблин <g/> , Віктор Петров <g/> , Василь Чапля та інші <g/> , серед них і я. Але стати центром купчення інтелектуальних сил ця газета не могла ( <g/> та <g/> , мабуть <g/> , і не зазіхала на це <g/> ) тому <g/> , що була аж у Кракові <g/> , а ще більше через свій загальний об'єктивно-байдужий характер <g/> . </p>
doc#40 Подовжуватися можуть ( <g/> якщо не говорити про чужі слова <g/> ) <g/> : </p><p> а <g/> ) усі пом'якшені зубні приголосні <g/> , крім р' ( <g/> т' <g/> , д' <g/> , с' <g/> , з' <g/> , ц' <g/> , л' <g/> , н' <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#55 Правопис може ( <g/> і <g/> , мабуть <g/> , мусить <g/> ) приписувати певні норми мовним фактам лише тоді <g/> , коли йдеться про нововпроваджувані слова <g/> , особливо з чужих мов — тут не завадило б мати свого роду атестаційну комісію в рамках Національної Академії Наук <g/> , може ІУМ <g/> .
doc#9 Це могли б бути факти типу — бачу— бачиш ( <g/> замість сподіваного бачу— бачиш <g/> ) або можу — можеш ( <g/> замість сподіваного можу — можеш <g/> ) <g/> .
doc#85 Відомо <g/> , що <g/> , сяк-так визнаючи діялектику в минулому ( <g/> але і там спотворюючи її сполукою з матеріялізмом <g/> ) <g/> , марксизм змушений був зрікатися її і для майбутнього ( <g/> бо комунізм означає для нього кінець руху запереченнями <g/> ) <g/> , і для сучасносте ( <g/> бо тоді він мусів би визнати неминучість виродження революції <g/> , а на це він піти не може <g/> ) <g/> .
doc#46 Саму доповідь він мав дуже коротку <g/> , на яких <g/> , може <g/> , 15 або 20 хвилин <g/> , отож багато слухачів <g/> , звиклих до запізнень <g/> , прийшло тоді <g/> , коли він уже свій виступ закінчив <g/> , і тяжко вболівало <g/> .
doc#81 <p> Кілька років пізніше <g/> , десь <g/> , може <g/> , 1938 або 1939 року <g/> , мене знову запрошено до кабінету Тимця <g/> .
doc#81 У його дружини я купив багато книжок з мовознавства <g/> , зокрема виданих на Заході <g/> , як от порівняльна граматика слов'янських мов Вацлава Вондрака <g/> , яких ніде інде ми дістати не могли <g/> , а в матері Валеріяна Підмогильного ( <g/> якого я особисто зовсім не знав <g/> ) дещо з белетристики <g/> .
doc#29 Кінець-кінцем <g/> , Харків без Курбаса існувати міг <g/> , а Курбас без Харкова — ні <g/> . </p>
doc#72 Народ ( <g/> селянство <g/> ) “ <g/> або зовсім неграмотний <g/> , або покалічений російською школою <g/> , не може <g/> , а то й не хоче читати української <g/> ] газети <g/> , яка пишеться мовою <g/> , виробленою невеликим гуртом інтеліґенції <g/> , хоч і на народній основі <g/> , але з масою слів <g/> , виразів не народних і чужих народові <g/> , бо він їх не чує ні в школі <g/> , ні в суді <g/> , ні в житті <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 18а <g/> ) <g/> ; у містах “ <g/> звичайний городський обиватель <g/> , який так-сяк уміє говорити селянською українською мовою <g/> , не випише нашої газети <g/> , бо він краще розуміє російську <g/> ” ( <g/> 2,18а <g/> ) <g/> .
doc#81 Пізніше вони спрямовувалися проти носіїв системи <g/> , хоч системи вони зрушити не могли <g/> , а шкодили тільки мені самому <g/> .
doc#96 ) Але Тінгвеліру людина збудувати не може <g/> , а імітація веде радше до пародії <g/> .