Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Армія могла вжити проти них <g/> , коли ті двоногі наразити ставали чимось загрозливі <g/> , дезинфекційних заходів <g/> , але ніхто не збирався надавати їм якихось прав або якось за них дбати <g/> .
doc#4 Якщо поетка не хотіла або не могла дати формули до своєї творчости <g/> , вшануймо її волю <g/> .
doc#4 Напевно <g/> , поетка могла б без великого труду поєднати речі одного настрою й теми в цикли <g/> , але це було мудрим <g/> , її рішення дати їх у непослідовній послідовності <g/> , в переплеску тем і почувань <g/> .
doc#6 <p> Логіка композиції картини говорить про інше <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , сила релігійного переконання могла створювати ілюзію щастя у визнанні й прийнятті своєї малости <g/> . </p>
doc#6 Баба Мозес могла спокійно продукувати свої ідилічні варіації спокійного життя <g/> , passe-temps пенсійного віку <g/> , і не прагнути нічого поза своїм дрібноміщанським середовищем <g/> .
doc#8 Теза ця могла б звучати <g/> : радянське шевченкознавство — не заперечення <g/> , а безпосереднє продовження <g/> , якщо не повторення традиційного народницького шевченкознавства <g/> , як його репрезентує <g/> , приміром <g/> , Єфремов <g/> .
doc#9 Письменниця такої високої загальної і мовної культури <g/> , письменниця такого рівня відповідальности перед собою й самоконтролю могла мимоволі пропустити одне-два західноукраїнських слова абощо <g/> , але не могла несвідомо використовувати їх так послідовно і систематично <g/> .
doc#9 Письменниця такої високої загальної і мовної культури <g/> , письменниця такого рівня відповідальности перед собою й самоконтролю могла мимоволі пропустити одне-два західноукраїнських слова абощо <g/> , але не могла несвідомо використовувати їх так послідовно і систематично <g/> .
doc#9 Ось приклади часових прислівників та інших виразів галицької або принаймні західноукраїнської сфери вживання <g/> , використаних М. Коцюбинським <g/> : нинг — сьогодні ( <g/> « <g/> Не могла лаятись нині <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 76 <g/> ) <g/> ; допіру — тільки що ( <g/> « <g/> Допіру по жнивах показалося <g/> » — Там же <g/> , 81 <g/> ) <g/> ; відтак — тоді <g/> , після того ( <g/> « <g/> Відтак заслаб у Каховці <g/> » — Там же <g/> , 82 <g/> ) <g/> ; рано - ранок ( <g/> « <g/> Вона мала до рана од вечера поратись <g/> » - « <g/> Під мінар <g/> .
doc#9 Русифікаційна політика у ці роки — поскільки розглядати її тільки в межах мови — могла здійснюватися тому <g/> , між іншим <g/> , що її підтримував не тільки фізичний і моральний терор <g/> , а і тому <g/> , що вона апелювала до хуторянського почуття східноукраїнських мовців <g/> .
doc#9 <p> Питання ускладнюється ще тим <g/> , що крім позитивних впливів на літературну мову галицька мовна стихія могла справляти ще й вплив негативний <g/> , який дослідити ще незмірно тяжче <g/> .
doc#10 Хоч вона могла б укласти чимало таких описів <g/> , але написала тільки один — опис радше білоруської говірки з крайньої півночі України — села Хоробричів ( <g/> 11 <g/> ) <g/> .
doc#10 Ці голоси належали російському лінгвістові А. Бескровному і польському В. Курашкєвичеві23. Стаття Курашкєвича вийшла трохи пізніше <g/> , коли Курило вже не могла йому відповісти <g/> , але в суті речі в своїй відповіді Бескровному ( <g/> 25 <g/> ; також 26 <g/> , 79 <g/> ) вона передбачила й закиди Курашкєвича й дала свою відповідь і на них <g/> .
doc#10 Тим то в дальших працях своїх вона могла з повним правом виходити як з доведеної з тези про “ <g/> колишню відмежованість двох груп говірок <g/> , що склалися на сучасні українські діялекти <g/> ” ( <g/> 21 <g/> , 380 <g/> ) <g/> , про те <g/> , що “ <g/> українські діялекти в їх сучасному стані дають підставу твердити <g/> , що в основі їх лежать дві звукові системи <g/> , відмінні своїми основними тенденціями <g/> ” ( <g/> 20 <g/> , 75 <g/> ; пор <g/> .
doc#10 Реалізувати ці засади в жадній роботі на конкретні теми Курило вже не могла <g/> .
doc#10 Коли советський режим знищив Ганцова як науковця <g/> , Курило наче підхопила прапор <g/> , що випав був з його рук <g/> , і провадила далі почате ним <g/> , поки могла <g/> .
doc#13 <p> Господь <g/> , Бог ваш <g/> , — се полум'я жеруще <g/> , Бог ревнивий </p><p> Метафора чудесна <g/> , але вона могла постати тільки після розвитку імажинізму <g/> .
doc#15 У роботі Травнічка справді зібрано дуже багатий і цікавий матеріял про переродження іменних речень у дієслівні <g/> , або про їх виродження в частини дієслівних речень ( <g/> хоч велика частина цього була вже показана українськими мовознавцями - Потебнею і особливо Поповим <g/> , - про них Травнічек ніде не згадує <g/> ) <g/> ; але забувається при цьому <g/> , що поруч з цією лінією історичного розвитку могла існувати й інша <g/> .
doc#15 Чи це ряд підметів <g/> , чи це ряд означень <g/> , - називні речення можуть розглядатися як результат розпаду в наслідок того <g/> , що окремі члени ряду набирали такої повноцінности <g/> , яка не могла миритися з їх перебуванням в основному первісному реченні <g/> . </p>
doc#15 <p> Тим часом уже поезія Фета « <g/> Шопот <g/> , робкое дыханье <g/> » <g/> , початок якої завжди цитується як приклад називних речень <g/> , могла б своїм кінцем вказати на можливість поєднувати називні речення в паратактичні цілості <g/> : </p><p> В дымных тучах пурпур розы <g/> , </p><p> Отблеск янтаря <g/> , </p><p> И лобзания <g/> , и слезы <g/> , </p><p> И заря <g/> , заря <g/> !