Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#24 Картина світанку в « <g/> Mystère profane <g/> » — це не тільки символіка пробудження українського степу — це водночас і зворушлива в своїй деталізованості картина степового світання — що виписаністю деталів ( <g/> « <g/> Десь ніби з-під наших же ніг раз-у-раз вистрибують потривожені трав'яні коники <g/> , вибігають і випурхують якісь шелесливі жучки <g/> , дзвінкасті злотаві хрущики <g/> , спритні різнобарвні метелики <g/> » <g/> ) могла б конкурувати з пейзажами степу Панаса Мирного <g/> , — хоч стиль і спрямованість тут <g/> , звичайно <g/> , зовсім відмінні <g/> . </p>
doc#72 <p> Можна собі уявити <g/> , що реакція чехів <g/> , які мали справу з місцевими чинниками на Закарпатті <g/> , могла бути подібна до реакції Панькевича <g/> .
doc#81 Вона була розумна й порядна жінка <g/> , і не мені кинути в неї камінь за те <g/> , що молодий — супроти неї ще хлопчисько — колеµа збудив її надії позбутися ніким не поділеної жіночої самоти в останні хвилини <g/> , поки така можливість ще <g/> , здавалося <g/> , могла б здійснитися <g/> . </p>
doc#81 <p> Оповідання про вибір маршруту й подорож піде далі <g/> , але тут <g/> , наче примітка <g/> , хай ще буде коротка згадка про коротку зустріч ще з однією людиною <g/> , що <g/> , може <g/> , могла бути або й була четвертим праведником <g/> .
doc#81 Курбас опирався драматургії Микитенка — Корнійчука <g/> , яка в суті речі вагалася між псевдореалізмом і газетчиною ( <g/> хоч « <g/> Кадри <g/> » Микитенкові таки були поставлені Лесем Дубовиком у травні 1931 року <g/> ) <g/> , театр волів голу газетчину <g/> , принаймні вона не вимагала повернення до традиційного театру і <g/> , теоретично міркуючи <g/> , могла б іти по лінії плеканого « <g/> Березолем <g/> » жанру злободенних ревій на зразок « <g/> Алло на хвилі <g/> …
doc#68 <p> Хтось міг би подумати <g/> , що самота <g/> , фактична й накликана <g/> , могла бути спричинена бажанням не посилатися на товаришів і однодумців <g/> , якби вірші потрапили до лап каґебешників <g/> .
doc#92 Я просто не можу уявити <g/> , як можна боронити і вважати за свого друга людину <g/> , що 1942 року <g/> , коли численні чехи <g/> , поляки <g/> , росіяни <g/> , жиди тощо були звірячо вбивані нацистами <g/> , могла публікувати в Німеччині статті <g/> , що кликали до підтримки Гітлерової переможної армії <g/> , яка боролася за культуру ( <g/> !
doc#15 <p> Тим часом уже поезія Фета « <g/> Шопот <g/> , робкое дыханье <g/> » <g/> , початок якої завжди цитується як приклад називних речень <g/> , могла б своїм кінцем вказати на можливість поєднувати називні речення в паратактичні цілості <g/> : </p><p> В дымных тучах пурпур розы <g/> , </p><p> Отблеск янтаря <g/> , </p><p> И лобзания <g/> , и слезы <g/> , </p><p> И заря <g/> , заря <g/> !
doc#18 <p> Притча про дерева <g/> , в якій не носій волі в самоті кедр <g/> , солодощів життя — пальма <g/> , краси — рожа <g/> , госпо- даровитости — дуб <g/> , журби — береза <g/> , а символ приниженосте й служби іншим терен стає королем рослинного світу <g/> , могла б бути тлумачена як алегорія на тему громадського служіння особи громаді <g/> ; але ця притча теж розшифрована Мойсеєм месіяністично <g/> : найзанедбаніший і найупослідженіший народ несе в собі Божий заповіт і відслонить світло людству <g/> . </p>
doc#62 Про російські вислови в листах Теліги <g/> , - які вони <g/> , коли з'являються <g/> , їхню типологію <g/> , - могла б бути окрема стаття <g/> .
doc#101 Могла перериватися фактична інформація <g/> , і <g/> , це <g/> , напевно <g/> , часто траплялося <g/> , але повного відриву <g/> , повного розриву ніколи не було <g/> , ясна річ <g/> .
doc#81 Це не було просто <g/> , подорож до « <g/> Західної <g/> » могла відбутися тільки за перепусткою від НКВД <g/> .
doc#40 <p> За еквіваленти речень можна вважати також вигуки <g/> , якщо їх ужито самостійно перед реченням або після речення <g/> , при чому вони почуттєво висловлюють зміст думки <g/> , що оформилась у речення або могла б у нього оформитися <g/> , напр <g/> .
doc#37 Але могла це бути й проста заздрість <g/> : я не оминав його в своїх доповідях у МУРІ і в своїх річних оглядах літератури <g/> , але говорив про нього коротко й не на першому місці <g/> .
doc#0 Армія могла вжити проти них <g/> , коли ті двоногі наразити ставали чимось загрозливі <g/> , дезинфекційних заходів <g/> , але ніхто не збирався надавати їм якихось прав або якось за них дбати <g/> .
doc#37 <p> Ця <g/> , як я думав <g/> , безглузда асоціяція могла зродитися тільки в химерній голові одержимого й хворого на манію переслідування поета <g/> .
doc#81 Посвята німецькій армії <g/> » <g/> , яка тоді <g/> , восени 1942 року <g/> , ледве вже могла бути щирою <g/> .
doc#81 Але українська струна в її душі була <g/> , живі нитки зв'язку з українською стихією ніколи не обривалися <g/> , вона могла щиро кохати своїх імператриць-патронес <g/> , свій інститут але вона була неприхильна до самодержавства і всього <g/> , на що воно спиралося <g/> .
doc#81 Там <g/> , де його усмішка була без краю привітна й дружня <g/> , в її посмішці завжди пробивалися єхидність і глуз <g/> ; коли вони стояли перед позицією <g/> , що її треба здобути <g/> , він застосовував тактику оточення <g/> , вона могла часом забути про стриманість і спробувати діяти µвалтом <g/> .
doc#52 Правда <g/> , вона могла б бути більша <g/> : в пізніших виданнях цей вірш вилучено <g/> , але не заступлено іншим <g/> , проти Мао <g/> , як могло б бути <g/> .