Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> При дієслівних зв'язках лишитися <g/> , остатися <g/> , стати <g/> , почати <g/> , ( <g/> в усній мові також узяти ( <g/> ся <g/> ) <g/> ) можуть уживатися не тільки присудкові імена <g/> , а і присудковий інфінітив <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> В родовому відмінку деякі односкладові ( <g/> а при повноголосі </p><p> — двоскладові <g/> ) іменники чоловічого роду <g/> , головне коли вони вживаються з прийменником ( <g/> і до певної міри адвербіялі- зуються <g/> ) <g/> , можуть мати двоє закінчень <g/> : під наголосом -а <g/> , не під наголосом -у <g/> : до столу — до столу <g/> , до двору — до двору <g/> , з моста — з мосту <g/> , з плоту — з плоту <g/> , без стида— без стиду <g/> , без сорому— без сорому <g/> , не до сміху — було сміху ( <g/> і сміху <g/> ) <g/> , труда </p><p> — без труду <g/> , до суда— до суду <g/> .
doc#96 У маленькій <g/> , може <g/> , на яких 80 осіб <g/> , залі на концерті <g/> , що я відвідав <g/> , було <g/> , може <g/> , чверть місць заповнених <g/> . </p>
doc#52 ( <g/> Це був дуже цікавий випадок народження малороса <g/> , і <g/> , тема важлива <g/> , може я повернувся <g/> , щоб її обговорити в окремій статті <g/> .
doc#76 З-поміж рис полоцько-смоленського говіркового комплексу особливу агресивність виявило акання ( <g/> звичайно сильне <g/> ) <g/> , на ширення якого великий <g/> , може вирішальний <g/> , вплив мали й політичні чинники ( <g/> утворення і експансія т. зв <g/> .
doc#81 Але приязні не виходили <g/> , може <g/> , через тягарі прифронтового життя <g/> , а може <g/> , через відмінності біографій і культурних рівнів <g/> …
doc#55 Але таке рішення можна вважати за прийнятне <g/> , бо воно відповідає загальній тенденції зблизити ( <g/> а далі <g/> , може <g/> , і злити <g/> ) відміну консонантних іменників жін <g/> .
doc#4 » стало євангелієм новочасної віри в те <g/> , що <g/> , розклавши літературний твір на його складники- засоби <g/> , можемо збагнути таємницю його буття й впливу <g/> .
doc#40 <p> Звичайно <g/> , можуть бути проміжні випадки <g/> , коли важко визначити <g/> , чи перед нами прислівник <g/> , чи вставні слова <g/> .
doc#16 Хто знає <g/> , може Сталін теж думає <g/> , що він інтернаціоналіст <g/> , ідеолог пролетаріяту і будівник всесвітнього комунізму <g/> !
doc#81 Наймолодшій з них було коло сорока років <g/> , але більшість була в віці коло 50. Українська мова була для них мало потрібна <g/> , але <g/> , на моє диво <g/> , в них не було ворожости до українізації й до мене <g/> , може тому <g/> , що я був вдвоє або втроє молодший від кожної з них і їх бавило бути не вчителями <g/> , а учнями <g/> , та ще в такого молодика <g/> .
doc#81 <p> Оповідання про вибір маршруту й подорож піде далі <g/> , але тут <g/> , наче примітка <g/> , хай ще буде коротка згадка про коротку зустріч ще з однією людиною <g/> , що <g/> , може <g/> , могла бути або й була четвертим праведником <g/> .
doc#27 <p> Для Куліша така статистика не можлива <g/> , бо важливі частини його листування втрачені ( <g/> наприклад <g/> , можемо тільки здогадуватися <g/> , що у випадку двох його позашлюбних « <g/> романів <g/> » <g/> , з Марком Вовчком і Параскою І'лібовою <g/> , листування провадилося по-російськи <g/> ) або не опубліковані <g/> .
doc#81 Досі йшлося про студентів <g/> : занурення в новий світ <g/> , світ селянства і то селянства в тій частині <g/> , що прийняла радянську владу <g/> , неможливість влитися в цей світ <g/> , утворення потрійного союзу <g/> : Фінкель <g/> , Тетієвський <g/> , я. </p><p> Наприкінці <g/> , може <g/> , маленька статистика <g/> .
doc#61 Така настанова <g/> , одначе <g/> , може бути перенесена і на шлюб <g/> : Максим Стеблівський <g/> , втративши першу жінку <g/> , легко і нероздумно одружується з другою <g/> .
doc#9 Тільки мовець <g/> , що не говорить по-російськи <g/> , може елімінувати з мови русизми <g/> , тільки мовець <g/> , що не говорить по-польськи <g/> , може вилучати з мови польонізми <g/> , або <g/> , кажучи це саме словами самого А. Кримського <g/> : « <g/> Україна може служити міркою " <g/> польонізмів <g/> " ( <g/> а Галичина з свого боку міркою квазімоскалізмів <g/> ) »1. Отже <g/> , з цього погляду якісь слова типу дощенту <g/> , принаймні <g/> , плентатися або поренчата практично <g/> , з погляду конкретної мовної політики не є польонізми <g/> , бо їх уживає як свої уся Велика Україна <g/> , хоч мовознавець легко відзначить незаперечні зовнішні ознаки польського походження в них <g/> , а двомовний ( <g/> українською і польською мовою <g/> ) галичанин постійно відчуватиме їхнє польське походження <g/> . </p>
doc#65 Є великий шанс <g/> , що в наслідок таких впливів на розвиткові тенденції мови вона у власному розвитку перейде на рейки іншої <g/> , індуктивної мови і <g/> , якщо такі явища стануть постійними й потужними <g/> , може витворитися така ситуація <g/> , що індукована мова самозліквідується в наслідок власного розвитку <g/> .
doc#40 Цей останній <g/> , правда <g/> , може стосуватися і до учасників розмови ( <g/> напр <g/> .
doc#92 про що <g/> , не застосовував старого правила — audiatur et altera pars <g/> , правда <g/> , може <g/> , з делікатности <g/> , — чи хтось має право скликати суд над колегою й виносити
doc#40 ; = спершу звелів привести <g/> , а оселення <g/> , природно <g/> , могло відбутися тільки після наказу і після приведення <g/> .