This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 | Ввесь період тривав двадцять років <g/> , а “ <g/> нове ставлення <g/> ” поширилося вже після стабілізації мовного ( <g/> й соціяльного <g/> ) фронту <g/> . |
doc#9 | І <g/> , визнавши самий факт відриву молодшої генерації письменників від сільських мовних першоджерел і зробивши потрібний реверанс на адресу найбільшого мовного ( <g/> і не тільки мовного <g/> ) консерватора І. Нечуя-Левицького <g/> , М. Коцюбинський робить далі з цього факту зовсім не песимістичну прогнозу <g/> : « <g/> Та в мене є надія <g/> , що наша літературна мова як молоде вино очиститься з часом од шумування і стане прозорою і міцною <g/> . |
doc#9 | І <g/> , визнавши самий факт відриву молодшої генерації письменників від сільських мовних першоджерел і зробивши потрібний реверанс на адресу найбільшого мовного ( <g/> і не тільки мовного <g/> ) консерватора І. Нечуя-Левицького <g/> , М. Коцюбинський робить далі з цього факту зовсім не песимістичну прогнозу <g/> : « <g/> Та в мене є надія <g/> , що наша літературна мова як молоде вино очиститься з часом од шумування і стане прозорою і міцною <g/> . |
doc#40 | Одначе і тут можна помилитися <g/> , не кажучи вже про те <g/> , що це критерії не мовні <g/> , а позамовні <g/> . |
doc#81 | Іванов не був викладачем української мови <g/> , але діяльність його була теж мовна <g/> , він був перекладач <g/> , зокрема з еспанської <g/> , зокрема « <g/> Дон-Кіхота <g/> » <g/> , але також англійської й французької <g/> . |
doc#30 | Доповідачів вибирав не я. Було їх три — один літературний чоловік Павлишин3 <g/> , другий — вона <g/> , а третій мовний <g/> , з американців4. Соломіїна доповідь була розумна й до діла <g/> . |
doc#47 | Хоч enjambements для вірша Лятуринської не характеристичні і синтаксичні одиниці звичайно не розривають рядка <g/> , а вже тим менше строфи <g/> , надзвичайне інтонаційне багатство в набіганні питань <g/> , відповідей <g/> , звертань <g/> , вигуків <g/> , повторів і риторичних засобів ( <g/> без зловживання фігурами автоматичного членування тексту <g/> , типу анафори <g/> ) творить динаміку суто мовну <g/> , не порушуючи мелодійности вірша Лятуринської <g/> , хотілося б сказати <g/> , жіночої мелодійности <g/> . |
doc#72 | Цей парлямент матиме законодавчі права в усіх мовних <g/> , освітніх і релігійних справах <g/> , у справах місцевої адміністрації і в інших справах <g/> , які Чехо-Словацька Держава передасть йому <g/> » <g/> . |
doc#72 | Цей парлямент « <g/> видаватиме закони в мовних <g/> , освітніх і релігійних справах <g/> , у справах внутрішньої адміністрації і в таких інших справах <g/> , які визначать йому закони Чехо-Словацької Республіки <g/> » ( <g/> Constitution 4 <g/> , 22 <g/> ; чеський текст ст <g/> . |
doc#24 | <p> Ритмові композиційному <g/> , природно <g/> , відповідає ритм мовний <g/> . |
doc#9 | Стосуються вони й особливостей мовних <g/> . |
doc#15 | <p> Про реченньовий характер називних речень говорив зрештою і А. Марті ( <g/> що називав їх <g/> , як ми вже знаємо <g/> , Vorstellungsuggestive <g/> ) <g/> , хоч причин цього він шукав не в нашаруванні значень суб'єктности і пре- дикативности в головному члені речення <g/> , а радше в умовах їхнього контексту - психологічного й мовного <g/> . |
doc#51 | <p> Намагання ці не витримують перевірки фактами <g/> , ані історичними <g/> , ані мовними <g/> . |
doc#55 | Особливо варт про них згадати тепер <g/> , коли дотеперішні критерії виявилися недостатніми або хибними <g/> : критерій ( <g/> 1 <g/> ) не захищений від суб'єктивносте <g/> ; критерій ( <g/> 2 <g/> ) втратив своє значення в наслідок успішного мовного « <g/> перевиховання <g/> » Галичини <g/> , застосованого <g/> , починаючи від 1939— 1945 рр <g/> . |
doc#40 | А при мовній « <g/> позиці« <g/> , ані перша сторона нічого не втрачає <g/> , бо й далі вживає свого слова <g/> , ані друга сторона не повинна повертати те слово і може вживати його довіку <g/> . </p> |
doc#53 | Коли Буквар показує мовну « <g/> політику <g/> » О.Потебні на початку його діяльносте <g/> , переклад « <g/> Одіссеї <g/> » виявляє мовні позиції О.Потебні наприкінці його життя <g/> . |
doc#53 | <p> З уваги на важливість такого спостереження для загального уявлення про мовну « <g/> політику <g/> » Потебні доцільно зупинитися докладніше на справжньому характері цих слів <g/> . </p> |
doc#9 | За І. Франком іде І. Верхратський <g/> , що пише в цей час про те <g/> , що мовні авторитети для українців — народна мова і — письменники з Великої України <g/> : Шевченко <g/> , Квітка-Основ'яненко <g/> , Котляревський2 — хоч <g/> , як бачимо з самого переліку імен <g/> , його позиція лишається консервативнішою <g/> . |
doc#55 | У наших умовах кожний мовний акт є водночас акт волевиявлення <g/> . |
doc#40 | їхні мовні особливості викликають радше зневагу або насміх <g/> , як це виявляється в багатьох мовних анекдотах <g/> , що висміюють говіркові особливості <g/> , як от <g/> , наприклад <g/> , відома анекдота <g/> , що висміює властиві нашим південно-західнім говіркам форми складеного минулого часу — в першій особі однини з додатком -м <g/> , -єм <g/> , -им ( <g/> з колишнього слова єсмь <g/> ) <g/> : « <g/> Як-им ішов <g/> , трохи-м не впав <g/> , мало-м я ся не забив <g/> » ( <g/> Мовляв <g/> , виходить <g/> : Яким ішов <g/> , Трохим не впав <g/> , малом Яся не забив <g/> ) <g/> . </p> |