Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 , в намаганні трактувати утворення СРСР <g/> , як фактичну ліквідацію національних республік <g/> ; </p><p> 2 <g/> ) у проповідуванні невтрального ставлення партії до розвитку української культури <g/> , в трактуванні її <g/> , як відсталої “ <g/> селянської <g/> ” <g/> , в противагу руській “ <g/> пролетарській <g/> ” <g/> ; </p><p> 3 <g/> ) у спробах за всяку ціну зберегти перевагу руської мови у внутрішньому державному <g/> , громадському й культурному житті України <g/> ; </p><p> 4 <g/> ) у формальному ставленні до переведення українізації <g/> , що її визнається часто тільки на словах <g/> ; </p><p> 5 <g/> ) у практичному повторюванні шовіністичних великодержавних поглядів про так звану штучну українізацію <g/> , про незрозумілу народові “ <g/> галіційську <g/> " мову й т.д. і в культивуванні цих поглядів в середині партії <g/> ; </p><p> 6 <g/> ) у прагненні не проводити політику українізації по містах і серед пролетаріяту <g/> , обмежившись тільки селом <g/> ; </p><p> 7 <g/> ) у надто тенденційному роздмухуванні окремих перекручувань під час переведення українізації і спробах виставляти їх як цілу політичну систему порушення прав національних меншостей ( <g/> руських <g/> , євреїв <g/> ) ( <g/> “ <g/> Будівництво <g/> ” 153 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Якось був тут редактор “ <g/> Діла <g/> ” Панейко <g/> , то висловився <g/> , що “ <g/> Рада <g/> ” пишеться дуже примітивною “ <g/> хлопською <g/> " мовою <g/> , підробляючись під мужицьке розуміння <g/> , тоді як “ <g/> Діло <g/> ” пишеться зовсім “ <g/> інтеліґентською <g/> ” мовою <g/> , бо воно видається для інтеліґентів <g/> , а для “ <g/> хлопів <g/> ” є у їх спеціяльні газети <g/> , що друкуються хлопською мовою <g/> , схожою з “ <g/> радянською <g/> ” ( <g/> Чикаленко 2 <g/> , 140 і далі <g/> ; пор <g/> .
doc#15 129 <g/> ) <g/> , 75 </p><p> • усна 46 <g/> , 49,55 <g/> , 57,58 <g/> , 79 <g/> , 94-95 </p><p> • французька 62 </p><p> • чеська 25-26 </p><p> • як вислів думки 88 </p><p> • " <g/> яфетичні <g/> " мови 77-78 </p><p> • мовець 25,31,33 <g/> , 42 <g/> , 43 <g/> , 71 <g/> , 76 мово-мислення 97 модальність 42-43 наголос логічний 52 написи 26,30,37 нерозуміння 43 </p><p> номінатив 31 <g/> , 74 ( <g/> nop <g/> .
doc#25 Нарешті наріччями він зве <g/> , наприклад <g/> , у межах 'слов'янської мови <g/> ” те <g/> , що звичайно звуть мовами <g/> : чеську <g/> , українську <g/> , російську та ін <g/> .
doc#40 ( <g/> Мова <g/> ) <g/> ; « <g/> По гаслові Чарноти враз випалили десять козацьких гармат <g/> » ( <g/> Кащ <g/> .
doc#40 » ( <g/> Мова <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 : « <g/> Житимуть вони безпечне <g/> » ( <g/> Мова <g/> ) <g/> ; « <g/> Жалів <g/> , що марне треба помирати <g/> » ( <g/> Кравц <g/> .
doc#40 : « <g/> Гріх той і досі на моїй душі вагонів <g/> » ( <g/> Мова <g/> ) <g/> ; « <g/> Гасли зорі <g/> , світеніло небо <g/> » ( <g/> Пач <g/> .
doc#40 ) <g/> , де форма однини на відміну від форми множини означає людей взагалі <g/> , а не людей чоловічої статі <g/> , як це останнє є <g/> , приміром <g/> , у реченні « <g/> Припроваджено до мене аж десятьох арештантів <g/> : сімох чоловіків і три жінки <g/> » ( <g/> Мова <g/> ) <g/> .
doc#40 ) <g/> , а в місцевому відмінку зрідка трапляється стара форма двоїни від слів око <g/> , вухо <g/> : « <g/> Аж у вічу в мене засвітилось <g/> » ( <g/> Мова <g/> ) <g/> ; « <g/> Аж лящить в ушу вже в мене від їх крику <g/> » ( <g/> Кул <g/> .
doc#40 : « <g/> Халабурдиха тим часом сиділа похнюпившись на канапці <g/> » ( <g/> Мова <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Піти ще у двір попорядкувати <g/> » ( <g/> Мова <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 : « <g/> Аж тоді згодився — поляпалися ми долонями й поцілувались <g/> » ( <g/> Мова <g/> ; = один одного поляпали й поцілували <g/> ) <g/> .
doc#40 ; друге речення показує те <g/> , що несподівано для себе сприйняв Дашкович <g/> ) <g/> ; « <g/> Мотря справді почала забувати про свій злочинний намір <g/> , аж тут в сім'ї Дубів трапилась несподівана загадкова пригода <g/> » ( <g/> Мова <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Мов зозулька з-між гілля вона тужить- промовля <g/> » ( <g/> Мова <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 : « <g/> Та голосок її над усіх дзвінкіший <g/> , та речі її над усіх розумніші <g/> » ( <g/> Мова <g/> ) <g/> .
doc#40 : « <g/> Буде вона в мене до своєї вподоби їсти й пити і хороше по-панському ходити <g/> » ( <g/> Мова <g/> ) <g/> .
doc#72 Через нестачу або недосконалість свого <g/> , прогалини в українській мові й культурі заповнювалися термінами з розвиненіших мові і культур <g/> : в суті речі вся інтеліґенція була або двомовна ( <g/> мови українська <g/> , польська <g/> ) <g/> , або тримовна ( <g/> українська <g/> , польська <g/> , німецька <g/> ) <g/> .
doc#75 Той таки Сенченко писав <g/> : « <g/> Ми ( <g/> мова йде про автора з вантажниками елеватора <g/> ) пересиділи дощ <g/> , ми пересиділи вечір <g/> , ми пересиділи ніч <g/> , ми випили ввесь самогон <g/> , скільки лише могли здобути <g/> , але ми всі були щасливі і співали пісень і плакали <g/> , бо знали — життя пролітає <g/> , і горбляться плечі <g/> , і усіх мішків не переносити <g/> , і не залатаєш усіх дірок <g/> , бо їх багато <g/> , бо вони великі <g/> , такі великі <g/> , що навіть мільйони пудів жита й пшениці й борошна не зможуть засипати їх своєю вагою <g/> .
doc#65 покорить і подчинить <g/> ) <g/> , чужий ( <g/> мова <g/> ) і іноземний ( <g/> вино <g/> ) — заступлене нерозчленованим іноземний <g/> , урочистість і тріюмф — заступлене нерозчленованим ( <g/> і позиченим з російського <g/> ) торжество <g/> , зараз ( <g/> негайно <g/> ) і тепер — заступлене нерозчленованим зараз тощо <g/> . </p>