This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#65 | радянського народу-принаймні в | мові | <g/> ! <g/> ) <g/> . </p><p> Не розвинувши власного міського сленґу <g/> , |
doc#72 | “ <g/> Диктатура труда <g/> ” ( <g/> що виходила російською | мовою | <g/> ! <g/> ) в Сталіному <g/> , читаємо про “ <g/> пришвидшення |
doc#74 | « <g/> Диктатура труда <g/> » ( <g/> що виходила російською | мовою | <g/> ! <g/> ) в Сталіному <g/> , читаємо про « <g/> пришвидшення |
doc#89 | . Та й скільки тих членів Спілки знає французьку | мову | <g/> ! Але — в короткому підсумку — можна й треба |
doc#9 | щабель загальноукраїнської літературної | мови | <g/> ! </p><p> Виступ В. Мови не став відомим широкій громаді |
doc#10 | самого процесу історичної еволюції | мови | <g/> " ( <g/> 37 <g/> ) <g/> . </p><p> Те <g/> , що Ганцов встиг збудувати <g/> , була |
doc#65 | " <g/> Галичина в формуванні нової української | мови | <g/> " ( <g/> Едмонтон <g/> , без року видання [ <g/> 1975 <g/> ] <g/> ) <g/> } <g/> . </p> |
doc#72 | й надговіркову літературну українську | мову | <g/> " ( <g/> Синявський 100 <g/> ) <g/> . Саме це й зумовило “ |
doc#70 | ” <g/> , а потім у великому “ <g/> Словнику української | мови | <g/> " ( <g/> СУМІ <g/> ) <g/> … Поза цим ніщо не існувало <g/> . Можна було |
doc#72 | " <g/> працювати для того народу <g/> , користуючися його | мовою | <g/> " ( <g/> Франко 355 <g/> ) <g/> . Такі хитання від старих гасел до |
doc#72 | тільки при умові <g/> , якщо написана живою народною | мовою | <g/> " <g/> , але обурено відкидає поступят Т. |
doc#72 | “ <g/> на базі традиції й природи української | мови | <g/> " <g/> , враховуючи її історію ( <g/> там таки <g/> , 95 і далі <g/> ) <g/> . |
doc#15 | " <g/> форму <g/> , взагалі кажучи <g/> , непитиму " <g/> прозаїчній | мові | <g/> " <g/> , де майже виключно ( <g/> за винятком <g/> , головним |
doc#65 | мови з того <g/> , що яумовно називаю " <g/> дводіялектною | мовою | <g/> " <g/> , до того <g/> , що так само умовно я охристив " |
doc#72 | словами <g/> , Верхратський писав “ <g/> такою важкою | мовою | <g/> " <g/> , що його дисципліна була з усіх найтяжчою ( <g/> Шах |
doc#15 | додаткових слів <g/> , характеризують літературну | мову | <g/> " - автор Синявськии <g/> . </p><p> Сулима приєднується до |
doc#15 | з нею мають передумовою тривалий розвиток | мови | <g/> " <g/> . На жаль він не обмежується на цьому глибоко |
doc#72 | заклади з правом уживати їхньої власної | мови | <g/> " <g/> . Нарешті <g/> , §10 установлює <g/> , що “ <g/> в містах і |
doc#65 | того <g/> , що так само умовно я охристив " <g/> двомовними | мовами | <g/> " <g/> . Про ці речі я докладно писав кілька разів <g/> . |
doc#9 | " <g/> , " <g/> літературщина <g/> " <g/> , " <g/> признаю тільки народну | мову | <g/> " <g/> . Що за узька народність <g/> , що за узький |