Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 Але принциповий підхід однаковий <g/> , а це і є риса однієї поетичної школи <g/> ; за цей підхід <g/> , за роботу в цьому напрямі Мова вітав і Старицького <g/> : </p><p><g/> …
doc#72 Сиґналом до наступу була стаття Наума Кагановича “ <g/> Проти “ <g/> народництва <g/> ” в мовознавстві ( <g/> Куди йде українська літературна мова <g/> ?
doc#81 Між інсценізацією байок Крилова й листом до Курбаса була ще одна театральна спроба <g/> , але про неї пізніше <g/> , коли буде мова про мою « <g/> профшколу <g/> » </p><p> Причини фраµментарности моєї театральної й спортивної активности були не тільки внутрішні <g/> , закорінені в моїй вдачі <g/> .
doc#40 Але сама мова <g/> , повторюємо <g/> , не дає ознак <g/> , за якими можна відрізняти архаїзми від новотворів <g/> .
doc#81 » Мова йшла <g/> , зрозуміло <g/> , не про оранку <g/> ; щоб зрозуміти <g/> , про що була мова <g/> , треба було згадати російське орать — кричати <g/> .
doc#9 Раз мова баби Палажки <g/> , то вже мова баби Палажки <g/> !
doc#99 Навіть мова людська — напівмертва <g/> , і поет — наркоман цього напівтрупа <g/> .
doc#15 123 <g/> ) <g/> , 88 </p><p> • прикметне 31 </p><p> • родове 31 імпресіоністичність 46,80 <g/> , 93-94 інтонація 28 <g/> , 39 <g/> , 52 <g/> , 61 <g/> , 68 <g/> , 70 <g/> , 72 </p><p> • підвищення тону 68-69 </p><p> • предикативности в прикметнику 68 </p><p> категорія стану 76-78 мова </p><p> • авторська 48 <g/> , 95 </p><p> • афективна 25,34 <g/> , 60 </p><p> • будова 24 </p><p> • віршована 92 </p><p> • грецька 36 </p><p> ' w ■ </p><p> • давньоіндійська 36 </p><p> • діялогічна 48 </p><p> • емоціональна 25,29,34 <g/> , 79 <g/> , 88 </p><p> • жива 46 <g/> , 49 <g/> , 58 <g/> , 70 <g/> , 74 <g/> , 81 <g/> , 94-95 </p><p> • західньоевропейські мови 34 </p><p> • індоєвропейські мови 31 •клясичні мови 93 </p><p> • латинська 31,36 </p><p> • літературна 46,48,55,59 <g/> , 81 ( <g/> і прим <g/> .
doc#15 На обидва ці запитання доводиться відповісти позитивно <g/> , хоча не важко навіть чисто теоретично встановити <g/> , що кількість їх не може бути великою в силу двох причин <g/> : поперше <g/> , в міру того <g/> , як літературна <g/> , писана мова кристалізувалась і вичітковувалась <g/> , вона повинна була позбуватися гібридних <g/> , проміжних конструкцій <g/> , не до кінця оформлених <g/> , хитких і синтаксично двозначних або принаймні нечітких <g/> .
doc#4 Думається <g/> , що мова тут не про те просто <g/> , що одні вірші написані раніше <g/> , а інші пізніше <g/> , це була б істина самоочевидна <g/> .
doc#40 Але крім того <g/> , українська мова порядкує багатьма наростками <g/> , що їх головна функція — якраз виявляти емоцію мовця <g/> , позитивно-пестливу або пейоративну <g/> , зневажливу <g/> , — різним способом суб'єктивізувати <g/> , інтимізувати вислів <g/> .
doc#40 Про інші типи кількаслівних членів речення мова буде далі <g/> . </p>
doc#76 <p> 6. Нова мова виникає в результаті накопичення ( <g/> акумуляції <g/> ) мовозмін <g/> .
doc#68 Але « <g/> мова <g/> » складна не завжди однаково і <g/> , властиво <g/> , навіть взагалі не завжди <g/> .
doc#40 Навпаки <g/> , при великому використанні кальок мова поступово скоряється чужим для неї законам словотворення <g/> , пов'язання слів у реченні і може з часом зовсім утратити свою внутрішню своєрідність <g/> .
doc#40 До того ж <g/> , як ми вже бачили <g/> , мова сама дає собі раду з чужими словами <g/> , поступово принатурюючи їх до своїх норм і законів <g/> .
doc#60 Мова не може прийняти безконечну кількість слів з дрібними нюансами значення <g/> .
doc#72 навчання в школах українською мовою та послуговуватися нею в кіні <g/> , а також організувати курси української мови для службовців ( <g/> 19 лютого 1921 р. <g/> , Раднарком <g/> ) <g/> ; — 3 березня 1921 П'ятий з'їзд Рад схвалив роботу Народного Комісаріяту Освіти <g/> , “ <g/> спрямовану на усунення національної ворожнечі на розвиток української мови як мови більшости трудящих мас України <g/> ” <g/> , а 22 листопада 1922 р. ВУЦВК затвердив “ <g/> Кодекс законів про народню освіту в УСРР <g/> ” <g/> , в якому сказано ( <g/> § 25 <g/> ) <g/> : </p><p> Українська мова як мова більшости населення України <g/> , особливо на селі <g/> , і російська мова як мова більшости населення в містах і загальносоюзна мова <g/> , мають в УРСР загальнодержавне значення і повинні викладатися у всіх навчально-виховних закладах Української Соціялістичної Радянської Республіки ( <g/> Дурденевський 159 <g/> ) <g/> ; </p><p> 13 березня 1922 р. введено в дію Кримінально-процесуальний кодекс <g/> , де в § 22 сказано <g/> , що леґальні процеси “ <g/> проводяться однією з двох державних мов <g/> , українською або російською <g/> ” ( <g/> Дурденевский 78 <g/> ) <g/> ; 27 липня 1923 р. Раднарком видав новий декрет “ <g/> Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ <g/> ” <g/> , а 1 серпня 1923 р. ВУЦВК і Раднарком видали спільну резолюцію “ <g/> Про заходи забезпечення
doc#9 наша літературна мова розвивається переважно на терені Галичини <g/> .
doc#72 В § 126 цієї конституції сказано <g/> , що « <g/> державною мовою Румунської держави є румунська мова <g/> » ( <g/> Constitution 24 <g/> ) <g/> .