Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 Якщо прийняти <g/> , що пропорція українського і російського в збережених і опублікованих листах відповідає загальному образові <g/> , то приблизно мали б ми ( <g/> за підрахунком Юрія Луцького <g/> ) 43 % українськомовного матєріялу <g/> .
doc#62 На перший плян висувалася потреба виявлення й публікації джерел <g/> , і то не старовинних ( <g/> це завдання взяв на себе Гарвардський інститут українознавства <g/> , а ми <g/> , в еміграційних інституціях <g/> , не мали для цього ні фінансової бази <g/> , ні достатньо кваліфікованих фахівців <g/> ) <g/> , а новіших <g/> .
doc#58 Трагедія впроваджується реплікою Максима « <g/> Вже мене з мужика не скинуть <g/> » у контрасті до Миколиної репліки “ <g/> Як влада не ваша <g/> , то й ніщо не ваше <g/> » <g/> , сягає напруження в акті розкуркулення з мораллю « <g/> Було тоді воювати <g/> , як Микола казав <g/> , та ми <g/> , дурні <g/> , не слухалися <g/> » і розв'язується — оптимістично розв'язується — мотивом біологічної невмирущости українського селянства <g/> , коли Домаха віднаходить свого внука <g/> : « <g/> Є Бог на світі і правда на землі <g/> .
doc#69 <p> Один з моїх гостей з України казав мені з болем і надією <g/> : \" <g/> Приїздіть до нас <g/> , навчіть нас <g/> , нас не вчили <g/> , ми нічого не знаємо\" <g/> .
doc#70 Один із моїх гостей з України казав мені з болем і надією <g/> : “ <g/> Приїздіть до нас <g/> , навчіть нас <g/> ; нас не вчили <g/> , ми нічого не знаємо <g/> …
doc#94 , корисної <g/> , Божої <g/> . Соціялістичної <g/> . </p><p> На Сході Европи <g/> , отже <g/> , і в нас <g/> , таке ставлення до книжки — частина давньої релігійної традиції <g/> . Мабуть <g/> , нема релігій
doc#72 Ті <g/> , що пропонуємо ми <g/> , є <g/> , на жаль <g/> , не раз лише спробою <g/> , ледве чимось більшим <g/> , аніж матеріалом для обміну думок та ще <g/> , може <g/> , спонукою до всебічного вивчення <g/> , про яке сьогодні доводиться тільки мріяти <g/> . </p>
doc#84 Термінологія вчорашніх днів тяжить над нами <g/> .
doc#31 , і його предтечами є ми <g/> » <g/> , « <g/> Романтика вітаїзму <g/> » <g/> , « <g/> Українізація <g/> …
doc#93 ) Богоматері з Дитиною <g/> , — деталь <g/> , якого ми б даремно шукали в Брехтовому тексті <g/> .
doc#64 Що ж <g/> , скажім одразу правду <g/> : в обох випадках те <g/> , що ми бачимо <g/> , досить далеке від ідеалів <g/> , зокрема від еміґраційних ідеалів <g/> .
doc#36 На тогочасних фотографіях ми бачимо його у довгій <g/> , просторій полотняній сорочці і полотняних штанях — щоденному вбранні українських селян того періоду <g/> .
doc#76 Однією з найзагрозливіших новин було усвідомлення того <g/> , що <g/> , всупереч ранній індоєвропеїстиці <g/> , ми бачимо тепер історію мов узагалі <g/> , а отже <g/> , і східнослов'янських зокрема <g/> , не тільки як процеси розпаду ( <g/> візьмімо хоч би заголовки розділів у шахматовському « <g/> Введений <g/> » <g/> : « <g/> Распадение индоевропейской семьи <g/> » <g/> , « <g/> Распадение балтийско-славянской семьи <g/> » <g/> , « <g/> Распадение южновосточного славянства <g/> » <g/> , « <g/> Первое раздробление русской семьи <g/> » <g/> , а подібно і в противників концепцій Шахматова <g/> , приміром <g/> , у М. Гру шевського <g/> ) <g/> , — але і як історично зумовлені сходження <g/> , перерозподіли тощо <g/> .
doc#11 <p> Боже <g/> , які ми були наївні ще так недавно <g/> , 1992 року <g/> .
doc#92 Тим більше <g/> , що в усьому іншому — так мені здавалося — ми були однодумці <g/> , як буває однодумцем із своїм учителем його відданий учень <g/> .
doc#88 Ми були тваринами <g/> , що рухалися на звук дзвінка <g/> .
doc#19 Навіть відновити переважну частину літературної спадщини Мови ми вже <g/> , очевидно <g/> , не можемо <g/> .
doc#10 Від 1 жовтня 1918 р. Ганцова прикомандировується до молодої катедри української мови в Київському університеті ( <g/> це була доба Гетьманату <g/> ) <g/> , а далі <g/> , як ми вже бачили <g/> , майже від заснування Української Академії Наук Ганцов зв'язує своє життя й діяльність з цією інституцією <g/> .
doc#77 Говоримо про двотомову « <g/> Юність Василя Шеремети <g/> » Уласа Самчука <g/> , що на титульній сторінці названа романом <g/> , хоч ми воліли б назвати її повістю або хронікою <g/> .
doc#40 Автор відзначав і нерідкі у нас втручання різноговіркової стихії в літературну мову <g/> , кожного разу намагаючися об'єктивно ( <g/> і не пуристично <g/> ) оцінити їх вагу для літературної мови <g/> . </p>