Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#54 Переплеск цих двох почуттів одного в одне показаний у строфі <g/> , що її варт навести <g/> : </p><p> Замало кожному із нас було </p><p> Заходити у звільнене село </p><p> Чи місто <g/> , щойно визволене <g/> , й знати <g/> , </p><p> Що з кожного будинку <g/> , в дощ чи сніг <g/> , </p><p> Нас вибіжать стрічати на поріг </p><p> Чиясь дружина й незнайома мати <g/> ! </p>
doc#19 Гі-і-і <g/> , чорти б же мучили твою матір <g/> !
doc#81 Поліцаї позносили меблі на наш поверх під командою колишнього Сімовичевого студента <g/> , той мені побажав гаразду на новому місці <g/> , відкозиряв <g/> , доторкнувшися пальцями до ріжка своєї шапки-мазепинки <g/> , вантажне авто від'їхало <g/> , і я з матір'ю ( <g/> z matk№ <g/> , не z macierz№ <g/> ) лишилися самі <g/> .
doc#24 Коли в роки дитячого захоплення комуністичною аскезою Хвильовий пробував розстріляти матір ( <g/> « <g/> Я <g/> » <g/> ) <g/> , то тепер <g/> , в синтезі українського культурного ренесансу двадцятих років жінка-мати була піднесена на небувалу височінь <g/> .
doc#40 : « <g/> Хоч цілий день з матір'ю ( <g/> вона <g/> ) сидітиме <g/> , то коли та ( <g/> себто мати <g/> ) до дочки не заговорить <g/> , то й не почуєш від неї ні слова <g/> » ( <g/> Кв <g/> .
doc#72 Українських технічних шкіл було всього-на-всього 4 приватних 1931-1932 року і 4 приватних і одна державна 1937-1938 р. Українські землі поза Галичиною середніх та професійних шкіл властиво не мали ( <g/> ЕУ 1.945 <g/> ) <g/> . </p>
doc#36 Це має неабияке значення <g/> , бо Ґе втратив матір ( <g/> з роду Садовських <g/> ) дуже рано <g/> , і його виховувала тітка Олександра Матушевич та згадана бабуня з допомогою няньки Наташі <g/> .
doc#72 Закон офіційно запроваджував поділ національних меншин на дві групи <g/> : тих <g/> , що мали право зберегти свою мову ( <g/> угорці <g/> , німці - про них прямо сказано в § 7 <g/> ) <g/> , і тих <g/> , що цього права не мали ( <g/> передусім українці <g/> ) <g/> .
doc#37 Косачеві скрізь увижалися підступи ворогів <g/> , справжніх ( <g/> яких він дійсно мав <g/> ) <g/> , а частіше уявних <g/> , він кидався з злобою й одчаєм загнаного вовка і рвався геть з об єднання <g/> .
doc#29 Спогад про сиваву людину з гордим профілем генія <g/> , в довгому брунатно- шкіряному плащі <g/> , мабуть <g/> , привезеному з Німеччини ( <g/> либонь <g/> , ніхто в місті таких не мав <g/> ) <g/> , яку я часто зустрічав біля театру в провулку <g/> , що веде з Сумської на Римарську <g/> .
doc#46 Я ніяк не міг збагнути <g/> , як він міг мати успіх у жінок ( <g/> а він його <g/> , за всіма свідченнями <g/> , мав <g/> ) <g/> .
doc#81 Глядачі виповнювали їх по вінця <g/> , навіть коли грано в величезному й непривітному театрі Муссурі ( <g/> куди я не мав протекції і мусів платити власними грішми <g/> , яких ні я ні родина <g/> , власне <g/> , не мали <g/> ) <g/> . </p>
doc#30 Треба було тільки всадовитися в приділеній нам каюті ( <g/> я їхав з матір'ю <g/> ) <g/> .
doc#40 : « <g/> Хоч цілий день з матір'ю ( <g/> вона <g/> ) сидітиме <g/> , то коли та ( <g/> себто мати <g/> ) до дочки не заговорить <g/> , то й не почуєш від неї ні слова <g/> » ( <g/> Кв <g/> .
doc#40 у недоконаному <g/> : мусіти <g/> , мати <g/> , ( <g/> не <g/> ) вгавати <g/> , викати <g/> , висіти <g/> , воліти <g/> , залежати <g/> , заходитися <g/> , знущатися <g/> , коштувати <g/> , мудрувати <g/> , належати <g/> , нарікати <g/> , наслідувати <g/> , побоювалися <g/> , потребувати <g/> , постачати <g/> , переслідувати <g/> , силкуватися <g/> , співчувати <g/> , тхнути <g/> , проповідувати <g/> ; або тільки в доконаному <g/> , напр <g/> .
doc#81 Але я з тими установами контакту не мав <g/> , а голову земельної управи Михайла Вєтухова вперше зустрів чи не в день евакуації <g/> .
doc#47 У батькові в родині бачено причину передчасної смерти матері <g/> , а далі господарчої руїни родини <g/> .
doc#68 <p> Курчатко волохате <g/> , </p><p> жовтаве <g/> , наче жаль <g/> , </p><p> як кинеться шукати <g/> , </p><p> а сестри де <g/> , а мати <g/> , </p><p> а просо <g/> , а печаль <g/> . </p>
doc#81 Кількома роками пізніше Микола Хвильовий втілить це в конфлікт Мати — Чека і в потребу розстріляти матір <g/> , а російський поет ( <g/> між іншим родом з Дніпропетровська <g/> ) висловить у катренах <g/> : </p><p> В такие дни таков закон <g/> : </p><p> Со мной <g/> , товарищ <g/> , рядом </p><p> Родную мать встречай штыком <g/> , </p><p> Глуши ее прикладом <g/> . </p>
doc#81 Не знаю <g/> , чи він спродав той бутель на базарі <g/> , чи взагалі його не мав <g/> , а тільки вабив ним <g/> .