Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#76 Умовна дата постання давньоукраїнської літературної ( <g/> церковної <g/> ) мови — дата хрещення Руси — 988. Цю мову можна і слід назвати давньоруською <g/> .
doc#40 Інтерферовані слова й вирази на письмі виділяються лапками або курсивом <g/> ; в усній мові цим знакам не відповідає ніяка спеціяльна інтонація <g/> , інтерферовані слова й вирази можна тільки підкреслити більшою силою вимови <g/> ; саме тому це мусять бути такі слова й вирази <g/> , які випадають з стилю авторової ( <g/> як правило — літературної <g/> ) мови <g/> , — інакше вони просто лишаться непоміченими <g/> . </p>
doc#72 У міжвоєнний період у Галичині виходили 44 політичні органи ( <g/> не рахуючи двох <g/> , що їх видавали москвофіли <g/> ) <g/> , 3 ілюстровані двотижневики <g/> , 1 журнал гумору й сатири <g/> , 5 дитячих <g/> , 5 жіночих <g/> , 8 для пластунів <g/> , 7 для студентів <g/> , 6 для вчителів <g/> , 5 для кооператорів <g/> , 6 релігійних і богословських <g/> , 9 літературних <g/> , 1 мистецький <g/> , 2 музичні <g/> , 1 присвячений кіну <g/> , 4 історично-філософські <g/> , 1 правничий <g/> , 1 з питань бібліографії <g/> , 2 популярно-наукові та 2 краєзнавчі <g/> , — усього 143 періодичні видання <g/> . </p>
doc#62 У романі ( <g/> не літературному <g/> , а життєписному <g/> ) початку тридцятих років Мефістофель сам спокушає Ґретхен <g/> … </p>
doc#9 Певна річ <g/> , у галичан у їх літературній <g/> , а надто спеціяльно в газетній мові дуже багато кепських форм <g/> , зовсім не наших <g/> , позичених або з польського <g/> , або з німецького <g/> , а то й з московського <g/> »2 <g/> , — і робить з цього такий висновок <g/> : « <g/> Дак ото і нам <g/> , і галичанам треба тую чужомовну полову від свого доброго зерна одвіяти <g/> , а добре зерно зберегти — однаково де б воно не було <g/> : чи в нас <g/> , чи в галичан <g/> , аби воно було щиро-народне або складене в щиро-народному дусі <g/> .
doc#72 Не зважаючи на штучність <g/> , необґрунтованість <g/> , внутрішні суперечності <g/> , трагікомічні надужиття та зиґзаґи <g/> , вона ще раз довела <g/> , що українська мова є мовою літературною <g/> , а не просто сумою діялектів <g/> , поширила знання цієї мови серед різних шарів населення і допомогла зберегти її в наступний період обмежень та переслідувань <g/> . </p>
doc#53 їх менше ніж десяток <g/> , походження переважно літературне <g/> , а стилістична функція їхня як русизмів ніяка або невиразна <g/> : кубок ( <g/> 3 <g/> , 40 <g/> ) <g/> , ( <g/> є і чара 3 <g/> , 53 <g/> ) <g/> , пучина ( <g/> 7 <g/> , 35 <g/> ) <g/> , уключина ( <g/> 8 <g/> , 37 <g/> ; 8 <g/> , 53 <g/> ) <g/> , парус ( <g/> 8 <g/> , 52 <g/> ) <g/> , узи ( <g/> 8 <g/> , 360 <g/> ) <g/> , можливо сундук ( <g/> 8 <g/> , 438 <g/> ) <g/> , а також довг ( <g/> 8 <g/> , 355 <g/> ) — слово <g/> , правда <g/> , добре знане в українських говірках <g/> , але переважно західних <g/> , з якими Потебня не був біографічно зв'язаний <g/> ; проте слово
doc#62 Друга <g/> , як уже сказано <g/> , - більша частина III тому " <g/> Джерел до новітньої історії України <g/> " <g/> , укладена Мартою Скорупською <g/> , - це не просто груба книжка <g/> , це подія у вивченні й засвоєнні національним розумом процесів літературного <g/> , а тим самим і ідеологічного розвитку вільної думки й вільного розвитку літературних форм <g/> , не скутих догмами " <g/> соціялістичного реалізму <g/> " й комуністичної ідеології <g/> .
doc#40 Одначе і перед цими голосними часто р і р' змішуються <g/> , так що поруч форм слів рамка <g/> , загоратися <g/> , рятувати <g/> , буряк <g/> , продірявити <g/> , град з'являються власне не літературні <g/> , але подибувані в літературній мові під впливом живої мови різних місцевостей форми рямка <g/> , загорятися <g/> , ратувати <g/> , бурак <g/> , продіравити <g/> , гряд <g/> , пор <g/> .
doc#72 Це число разюче збільшилося 1918 року <g/> ; політична диференціяція ( <g/> репрезентовано всі політичні партії того часу <g/> ) <g/> ; і професійна розмаїтість ( <g/> видання вчительські <g/> , студентські <g/> , жіночі <g/> , дитячі <g/> , лікарські <g/> , історичні <g/> , військові <g/> , сільськогосподарські і т. д. аж до видань для сестер-жалібниць і поштових службовців <g/> , часописи літературні <g/> , бібліографічні <g/> , театральні <g/> , мистецькі <g/> , кооперативні <g/> , церковні <g/> .
doc#81 Поперше <g/> , вони ділилися на факультети історичний <g/> , літературний <g/> , біологічний <g/> , фізично-математичний <g/> , на подобу старого університету <g/> .
doc#80 <p> Праття Домонтовича над якоюнебудь темою могла починатися від будь-якого тексту <g/> : наукового <g/> , літературного <g/> , дуже часто — журнального або газетного <g/> .
doc#27 Одначе <g/> , так само безсумнівно <g/> , що важливим джерелом того <g/> , що Куліш уважав за церковнослов'янізми <g/> , була російська літературна <g/> , зокрема поетична мова <g/> , і дуже часто він не відрізняв слова церковнослов'янські від слів <g/> , витворених вже на російському ґрунті <g/> , хоч і з церковнослов'янських елементів <g/> .
doc#37 Літературні <g/> , мистецькі твори <g/> , що постануть з нашого об'єднання <g/> , будитимуть душі <g/> , свої й чужі <g/> .
doc#81 Теми доповідей і дискусійних вечорів були історісофічні <g/> , літературні <g/> , мовні тощо <g/> , але провідні ідеї в усіх <g/> , наче за змовою <g/> , були суверенність української культури <g/> , незалежність українського мислення <g/> , переємність української ідеї через століття й століття <g/> .
doc#40 Він широко вживається і в сучасній літературній <g/> , надто усній мові <g/> .
doc#63 Вони зовсім різні <g/> , але їх об'єднує <g/> , здається мені <g/> , одне спільне <g/> : їхній реалізм наскрізь літературний <g/> , наскрізь умовний <g/> .
doc#81 А народжена 1930 року « <g/> Літературна газета <g/> » не була ні літературною <g/> , ні газетою <g/> , а тим <g/> , що пізніше окреслили словом відомчий <g/> , та й до того з відомства примітивів <g/> , яким був ВУСПП <g/> .
doc#40 <p> Взагалі в літературних <g/> , особливо поетичних творах багатьох письменників <g/> , особливо письменників-новаторів <g/> , неологізми трапляються нерідко <g/> .
doc#15 На обидва ці запитання доводиться відповісти позитивно <g/> , хоча не важко навіть чисто теоретично встановити <g/> , що кількість їх не може бути великою в силу двох причин <g/> : поперше <g/> , в міру того <g/> , як літературна <g/> , писана мова кристалізувалась і вичітковувалась <g/> , вона повинна була позбуватися гібридних <g/> , проміжних конструкцій <g/> , не до кінця оформлених <g/> , хитких і синтаксично двозначних або принаймні нечітких <g/> .