Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Ми ходили <g/> , неспішною ходою <g/> , вздовж тих схилів <g/> , над річкою і говорили <g/> , багато говорили про філософські проблеми <g/> , про літературні <g/> , про театр <g/> , про спільних знайомих <g/> .
doc#59 <p> Тільки тепер стаття дістає змогу побачити світ повністю <g/> , як у своїй публіцистичній частині <g/> , так і в частині чисто літературній <g/> .
doc#6 <p> Курилик не був <g/> , отже <g/> , ані літературним habitue чи blase <g/> , ані ентузіястом літературної моди <g/> .
doc#91 Саме з цих двох поглядів ми і характеризували тут коротко перший роман Олеся Гончара <g/> . </p><p> ЗДОБУТКИ І ВТРАТИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ( <g/> з приводу роману О. Гончара « <g/> Таврія <g/> » <g/> ) </p><p> Великорозмірні твори радянської літератури не витримують застосування літературних або людськи-психологічних критеріїв <g/> .
doc#52 ) Нарешті <g/> , літературні аспекти моєї статті викликали розумну <g/> , хоч дещо химерно адресовану статтю Богдана Рубчака в « <g/> Сучасності <g/> » ( <g/> 12. - 1975 <g/> ) <g/> . </p>
doc#15 ] треба думати <g/> , що літературний буттєвий називний саме літературна транскрипція цього мало не " <g/> біологічного <g/> " називного <g/> : автор за допомогою його ніби вказує читачеві описуваний предмет <g/> . </p>
doc#30 Якобсона ( <g/> на що я відповів відмовно <g/> ) <g/> , але і запит і відмови були не з літературних вартостей <g/> , а з скандальної хроніки7. </p><p> Одне слово <g/> , час настає або й настав <g/> , і бубчики тут не самі <g/> . </p>
doc#5 <p> Роман Підмогильного « <g/> Невеличка драма <g/> » поступається своєю літературною вартістю « <g/> Місту <g/> » <g/> , своєму попередникові <g/> .
doc#63 Микола Зеров писав <g/> : </p><p> « <g/> Ми повинні протестувати проти гуртківства й гурткового патріотизму <g/> , гурткової виключности в наших літературних відносинах <g/> …
doc#80 — С. 104 <g/> ) <g/> , — з особливим обуренням В. Коряк ( <g/> Літературна газета <g/> .
doc#20 « <g/> Літературна газета <g/> » вмістила мою рецензію на Мольєрового « <g/> Пурсоньяка <g/> » в « <g/> Березолі <g/> » в поставі Леся Дубовика <g/> .
doc#11 <p> Про літературну генезу цих та інших чортовинь від Підкарпаття аж до Адріятики ( <g/> via <g/> , як і належить за рангами <g/> , Москва <g/> ) — далі <g/> .
doc#82 Бо й справді <g/> , це частина літературної гри — я ховаю <g/> , засипаю грузами <g/> , збиваю з путі фальшивими деталями <g/> , а ти <g/> , читачу <g/> , розгадуй <g/> , видобувай сховане — і <g/> , чим глибше сховане <g/> , тим цікавіше <g/> .
doc#77 Його обирають на голову літературного гуртка <g/> .
doc#31 Еллан <g/> » <g/> ) <g/> , як частину так званої « <g/> літературної дискусії <g/> » 1925— 1928 рр <g/> .
doc#74 Якщо 1923 року єдиним літературно-політичним « <g/> грубим <g/> » журналом був « <g/> Червоний шлях <g/> » <g/> , то тепер можна було похвалитися місцевими виданнями <g/> : ( <g/> « <g/> Життя й революція <g/> » в Києві <g/> , « <g/> Зоря <g/> » в Дніпропетровському <g/> , \" <g/> Металеві дні <g/> » в Одесі <g/> , « <g/> Літературний Донбас <g/> » в Артемівську-Сталіному <g/> .
doc#19 <p> Т. Шевченко </p><p> « <g/> Се один із тих наших літературних діячів <g/> , котрим теперішнє положення української справи і українського слова в Росії хоч і не вистудило серця і не вистудило пера з руки <g/> , та проте відібрало можність дати свою працю на користь загалові <g/> » <g/> , — так писав про Василя Мову Іван Франко 1899 року і порівнював літературну долю письменника з літературною долею Степана Руданського <g/> .
doc#84 І біда МУРу зовсім не в тому <g/> , що якийсь письменник не так змалював українську жінку <g/> , як того хотілося комусь там <g/> , і не в тому <g/> , що хтось занадто захопився літературними експериментами <g/> , а в тому <g/> , що мистці <g/> , зібрані в МУРІ <g/> , попри всю пристрасність свого бажання <g/> , не створили ще концепції України в нашій добі <g/> .
doc#0 Костецький приносив запахущі літературні експерименти і вимагав <g/> , так <g/> , вимагав <g/> , щоб їх пускали в друк <g/> . </p>
doc#68 <p> ( <g/> « <g/> Сон <g/> » <g/> , 1844 <g/> ) </p><p> Але Стус не добирав літературного епіграфа до своїх « <g/> Палімпсестів <g/> » <g/> .