Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#36 Не одурить Бог <g/> , </p><p> Карать і милувать не буде <g/> : </p><p> Ми не раби його — ми люди <g/> ! </p>
doc#9 , тверезий голос явно ствердив підсумки дискусії <g/> , головніші її здобутки й наслідки <g/> : діялектна основа літературної мови не повинна обмежуватися на одному якомусь діялекті <g/> , але літературна мова не повинна приймати і всі діялектні варіянти до свого складу <g/> , хоч би вони були влучні <g/> , або оригінальні <g/> , або старовинні тощо ( <g/> діялектна многоосновність <g/> , але не многоваріянтність літературної мови <g/> ) <g/> , літературна мова повинна зростати органічно <g/> , в процесі співжиття і взаємодії різних українських земель ( <g/> « <g/> Без сварки й колотнечі <g/> » <g/> ) <g/> , і головне — вона повинна мати загальноукраїнський характер ( <g/> « <g/> щоб розуміли всі добрі люди <g/> !
doc#94 Може <g/> , в цьому стані <g/> , півгодини до полуночі <g/> , ті <g/> , від кого це найбільше залежить <g/> , згадають Шевченкове « <g/> Схаменіться <g/> , будьте люди <g/> !
doc#48 Що йому людина <g/> !
doc#1 У вірші « <g/> Хоча лежачого не б'ють <g/> » є щонайбільше три церковнослов ЯН13МИ ( <g/> « <g/> скорб <g/> » <g/> , « <g/> печаль <g/> » <g/> , « <g/> пси <g/> » <g/> , - два останні не обов'язково </p><p> належать до цієї категорії <g/> ) <g/> ; у вірші « <g/> О люди <g/> !
doc#1 У вірші « <g/> О люди <g/> !
doc#1 І навпаки <g/> , пейзаж його лихих видив — це російський пейзаж <g/> , як звичайно <g/> , санктпетербурзький ( <g/> « <g/> Якось-то ідучи вночі <g/> » від 13 листопада I860 р. <g/> ; « <g/> О люди <g/> !
doc#75 Право <g/> , веселі <g/> , симпатичні люди <g/> !
doc#45 Редакція " <g/> Вестника Европы <g/> " підкреслює <g/> , що це " <g/> статья <g/> , восстановленная по черновым бумагам покойного профессора А. А. П. близкими к нему людьми <g/> " ( <g/> " <g/> Вестник Европы <g/> " 30.1Х <g/> .
doc#16 Але читаю далі і знаходжу таку фразу <g/> : « <g/> Проповідується " <g/> енергетичний матеріялізм <g/> " <g/> , " <g/> антропоцентризм <g/> ” <g/> , бож " <g/> центр світу і мірило речей є людина <g/> " <g/> , не Бог <g/> !
doc#31 А в випадку мови про пролетарське мистецтво — що « <g/> воістину буде могутнім чинником в розвиткові людськости і поведе її до ненависних просвітянинові " <g/> тихих озер загірньої Комуни <g/> " <g/> , де зустріне людину " <g/> втілений прообраз тієї надзвичайної Марії <g/> , що стоїть на гранях невідомих віків <g/> "» <g/> , — лапки <g/> , вжиті Хвильовим <g/> , указують на те <g/> , що тут маємо справу не тільки з натяками на стиль його новель <g/> , а з буквальними цитатами <g/> . </p>
doc#62 Що справді споріднює його з гітлеризмом - це відраза й зневага до " <g/> сірої людини <g/> " й виборчої демократії <g/> .
doc#16 Бож на їх думку не треба моралі як " <g/> категоричної даности <g/> " ані релігії як " <g/> традиційної да- ности <g/> " <g/> , — одне і друге мають бути такі <g/> , які вибере собі " <g/> свобідна людина <g/> "» <g/> .
doc#53 : од людей ( <g/> 8 <g/> , 8 <g/> , 29 <g/> ) <g/> , одбереться ( <g/> 8 <g/> , 35 <g/> ) <g/> .
doc#10 Подеколи він справляв враження дещо незграбної людини ( <g/> unbeholfen <g/> ) і <g/> , можливо <g/> , був простого походження <g/> .
doc#8 <p> Таким саме антитетичним стилем <g/> , такою методою написано повість про механізацію людини ( <g/> « <g/> Доктор Серафікус <g/> » <g/> ) і про приреченість людини перед механічною цивілізацією ( <g/> « <g/> Без ґрунту <g/> » <g/> ) <g/> , і історіософічні есеї Бера <g/> , і статті Петрова про фолкльор <g/> .
doc#37 Ми не знали <g/> , як видобувати гроші в заможних людей ( <g/> а такі вже були <g/> ) <g/> , як їх використовувати й давати капіталові зростати <g/> .
doc#11 Але це може бути титул єпископа <g/> , а може — просто « <g/> мій пане <g/> » <g/> , порожній і загальний титул чоловіка- людини ( <g/> Ессе homo <g/> ) <g/> ?
doc#72 Один з них <g/> , Ватрослав Яґіч <g/> , великий авторитет у слов'янських справах і відносно безстороння людина ( <g/> з роду хорват <g/> ) <g/> , висловився <g/> , що <g/> , на його думку <g/> , розсудливіше затримати звичну назву “ <g/> русини <g/> " <g/> , не обтяжену новітніми націоналістичними тенденціями <g/> .
doc#16 Апелювати не до розуму культурної людини ( <g/> за його термінологією « <g/> еліти <g/> » <g/> ) <g/> , а до розгнузданих інстинктів черні — за власним висловом Донцова <g/> , « <g/> того шумовиння <g/> , тої голоти <g/> , яку Бакунін звав " <g/> Гранд канай попюлер <g/> " <g/> , а Маркс — " <g/> люмпенпролетаріятом <g/> "» <g/> . </p>