Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 Яка може бути ціна тієї непомильности <g/> , коли <g/> , беручи навіть за правильне сучасне протиставлення добрих і лихих діячів і керівників партії <g/> , з сімдесяти років її панування тільки десять припали на перебування при кермі добрих Леніна й Горбачова <g/> , а шістдесят на злочинне провідництво злих дияволів і на мізерне нидіння під їхньою владою <g/> ?
doc#57 Він був ближчий до істини <g/> , коли <g/> , виступаючи на конференції канадських і американських працівників архітектурних шкіл <g/> , не перед представниками українських громад <g/> , казав <g/> : </p><p> Тільки культури в занепаді <g/> , яким бракує творчих життьових сил <g/> , вдаються до повторення поверхових аспектів свого колись великого минулого <g/> .
doc#40 З займенників постають такі сполучники <g/> , як що <g/> , чий <g/> , який <g/> , котрий <g/> , де <g/> , куди <g/> , коли <g/> , доки <g/> , поки <g/> , так <g/> , то <g/> .
doc#81 <p> Коли <g/> , з відступом армії Денікіна <g/> , Харків був знову зайнятий червоною армією <g/> , тепер уже надовго <g/> , на понад двадцять років <g/> , старорежимні інституції припинили своє існування <g/> .
doc#81 Наша сусідка в мешканні на Римарській <g/> , Гуржей <g/> , була розумніша від мене <g/> , коли <g/> , після мого повернення з невдалої втечі в перші дні по приході німців <g/> , зауважила не без легкого глуму <g/> : </p><p> — Я знала <g/> , що ви не тікали <g/> .
doc#27 <p> У п'ятдесяті роки <g/> , коли <g/> , після смерти Миколи І <g/> , модними стали ліберальні ідеї <g/> , можна знайти в Куліша думки про троїсту єдність українців <g/> , росіян і поляків <g/> .
doc#72 <p> Коли 1938 року в країні встановлено королівську військову диктатуру Кароля Другого <g/> , розпущено представництва <g/> , заборонено всі політичні партії — українські й румунські <g/> , — прийнято нову конституцію <g/> , а на Буковині відновлено стан облоги <g/> .
doc#72 Уяву про зріст українських початкових шкіл дають такі числа <g/> : 1881 р. — 1529 ( <g/> ЕУ 2 <g/> , 2518 <g/> ) <g/> , перед Першою світовою війною — 2510 <g/> , коли 97 % українських дітей відвідувало українські початкові школи <g/> , не зважаючи на різні перешкоди бюрократичного характеру з боку адміністрації <g/> , обсадженої переважно поляками <g/> .
doc#9 <p> Коли абстрагуватися від роздратованого тону старого І. Нечуя-Левицького <g/> , то в його твердженні є частка правди <g/> .
doc#81 Коли армія Денікіна після невдалого наступу на Москву покотилася на південь <g/> , тьотя Маруся з родиною вирішила тікати від большевиків з військом <g/> .
doc#61 « <g/> Діти Чумацького шляху <g/> » стали цінним документом доби <g/> , зафіксували її деталі <g/> , неприступні багатьом спостережникам <g/> , — але може ще краще вони зробили б це <g/> , коли б взагалі зреклися форми — чи радше решток форми роману <g/> . </p>
doc#81 Але я не пригадую ні одного випадку <g/> , коли б вона пробувала навернути мене до куди безпечнішої російськости <g/> .
doc#80 <p> « <g/> Книголюби <g/> , які все своє життя провадять у бібліотеках <g/> , приходять до бібліотеки з Любови до книжок <g/> , щоб серед книжок загубити її <g/> » ( <g/> « <g/> Доктор Серафікус <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> « <g/> Коли б люди не бачили снів <g/> , може <g/> , вони ніколи не довідались би про те <g/> , що існує <g/> » ( <g/> Теж <g/> ) <g/> . </p>
doc#85 Валеріян Поліщук <g/> , тільки формулював він це дуже просто <g/> : « <g/> Коли б люди писали тільки те <g/> , що вони бачили й бачать <g/> , то в нас ніколи не було б мистецтва <g/> » <g/> .
doc#92 Але можна не сумніватися <g/> , що <g/> , коли б там знали про моє місце перебування й діяльність від 1941 року й далі <g/> , друкування цього тексту було б неможливе <g/> .
doc#9 І коли б трапилося так <g/> , що нас <g/> , українців-русинів з Росії <g/> , яким <g/> …
doc#81 А в справі мого українства — ні <g/> , я не знаю <g/> , чи вона була б щасливіша <g/> , коли б я пішов російським шляхом <g/> .
doc#84 Усім критикам німцям особливо впала в очі сцена <g/> , коли Бобчинський із сльозою в голосі просить п'яного Хлестакова переказати в Петербурзі <g/> , що от у провінційному місті N живе такий собі Петро Іванович Бобчинський <g/> .
doc#16 Коли большевицька конституція проголошує низку прав людини - в цих фразах є багато слушного <g/> , і біда в тому <g/> , що вони в тій системі можуть бути тільки фразами <g/> .
doc#35 - « <g/> Суворі настали літа <g/> , Коли брат забуває брата <g/> » <g/> .