Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 <p> Я виріс у цьому місті <g/> , я був його частиною <g/> , і воно було частиною мене <g/> , я добре бачив його вбогість <g/> , брак культурної традиції <g/> , але я був свідком його зростання в роки його столичности <g/> , кожний новий будинок <g/> , кожна нова трамвайна лінія <g/> , поява перших тролейбусів і таксі — це все було моїм зростанням <g/> , я болюче переживав роки його занедбання після перенесення столиці до Києва <g/> .
doc#81 У партії я був би тільки нумером <g/> , і кожна нова кампанія — а партія безперервно була в кампаніях <g/> , в штурмах <g/> , в гістериці <g/> . </p>
doc#25 Не будемо твердити <g/> , що наше покоління дійшло істини — наука ніколи не доходить її остаточно <g/> , хоч кожна ґенерація тішить себе тим <g/> , що вона відкриває цю істину <g/> .
doc#6 У “ <g/> Сніданні лісорубів <g/> ” ( <g/> ч. 14 <g/> ) в тих <g/> , що сидять у другому й четвертому ряді <g/> , кожна голова індивідуалізована <g/> , можна навіть говорити про характер кожного <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , у поданому вище прикладі до недоконаного дієслова співати е кілька доконаних форм <g/> : заспівати <g/> , проспівати <g/> , поспівати <g/> , — але кожна з них не тільки змінює вид дієслова <g/> , а і вносить у межах виду свої додаткові відтінки <g/> , які ми будемо називати внутрішньо-видові відтінки <g/> .
doc#39 Чому кожна людина мусить нести « <g/> велике сирітське не зароблене у долі горе <g/> » <g/> ?
doc#61 Це — доля творчої людини <g/> : вона не зблизиться з нетворчою <g/> , бо це занадто різні світи <g/> , — але вона не зблизиться і з іншою творчою <g/> , — бо кожна надто повна собою і замкнена в собі <g/> .
doc#6 у Неаполі <g/> : прямує людина в чорному плащі й каптурі <g/> , занурена в міркування про марність світу <g/> , а злодій <g/> , підкравшіїся ззаду <g/> , витягає в мізантропа гаманець <g/> ) <g/> , залюднен- ня пейзажу постатями людей <g/> , нахил до багатоепізодности в картині <g/> , — хоч годі було б шукати в Курилика поєднанння стількох епізодів <g/> , як у Бройгеля <g/> : за підрахунком <g/> , що його подає П'єро Б'янконі <g/> , це число доходить 120 епізодів-історій у Бройгелевих “ <g/> Приказках <g/> ” ( <g/> Берлін <g/> ) і 84 в “ <g/> Дитячих грах <g/> ” <g/> , не кажучи вже про наявність коло 500 осіб <g/> , що з них кожна щось своє робить <g/> , у “ <g/> Шляху до Голготи <g/> ” ( <g/> Відень <g/> ) <g/> . </p>
doc#88 Особливістю було те <g/> , що кожна лекція вважалася певною формально визначеною цілісністю <g/> , — у такий спосіб з'явилася ця дводзвінкова система <g/> . </p>
doc#9 Як і кожна мовна дискусія <g/> , проваджена не мовознавцями-фахівцями <g/> , так і ця плуталася серед великої кількости хибно наводжених або хибно коментованих прикладів <g/> , але для нас тут важить виділити тільки принципові моменти <g/> .
doc#56 Кожна відповідь була б небезпечна <g/> .
doc#28 Доказом цього може бути кожна поезія Мик <g/> .
doc#72 Майже кожна літературна мова в період становлення ( <g/> відродження <g/> ) <g/> , коли швидко поширюються сфери й обсяг її вжитку <g/> , вдається до такого засобу <g/> .
doc#50 А далі майже кожна пісня приносить нам монолог <g/> , у якому розкриваються проблеми буття <g/> : людина і зло <g/> , лад і постання світу <g/> , Бог і диявол <g/> , світ і поезія <g/> , час і вічність <g/> .
doc#40 <p> 5. Назви сотень від двісті до дев'ятсот при відмінюванні звичайно розпадаються на дві частини <g/> , які відміняються кожна зосібна <g/> : перша — як відповідний числівник від два до дев'ять <g/> , а друга за зразком <g/> : родовий — сот <g/> , давальний стам <g/> , орудний стами <g/> , місцевий — стах <g/> , — себто як іменник середнього роду в множині <g/> .
doc#72 Але ці виступи передруковувала кожна газета <g/> , кожен журнал <g/> , їх видавали масовими накладами <g/> , їх безнастанно цитували <g/> , на них безперестанку посилалися <g/> .
doc#79 І кожна з цих п'єс була для нього « <g/> шматок життя <g/> » <g/> .
doc#72 4 Але не слід забувати <g/> , що кожна сільська місцевість розмовляла не літературною мовою <g/> , а своєю говіркою <g/> .
doc#92 Либонь <g/> , кожна людина переживає таку кризу <g/> .
doc#10 Як і Шухардт <g/> , Курило не задовольнялась загальними характеристиками діалектних груп <g/> : “ <g/> Одним із важливих завдань діалектології є вказати як на окремі переходові явища <g/> , так і на групи переходових говірок <g/> , вказати на внутрішній зв'язок між тими групами <g/> , які становлять кожна більш-менш об'єднану язикову цілість <g/> ” ( <g/> 21 <g/> , 404 <g/> ) <g/> .