This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | ! » ( <g/> Малиш <g/> . <g/> ) <g/> . Пор <g/> . ще <g/> : дурниці <g/> ! <g/> , жах <g/> ! <g/> , капут <g/> ! </p><p> | Значення | вигуків <g/> , особливо суб'єктивних <g/> , може |
doc#76 | , в зміненому ( <g/> під впливом польського obcy <g/> ? <g/> ) | значенні | « <g/> чужий <g/> » ( <g/> Верхратський <g/> , 164 <g/> ) <g/> . Слово мова |
doc#40 | відрізняється сукупністю таких ознак <g/> : а <g/> ) | значенням | предметовости <g/> , б <g/> ) здатністю відмінятися в |
doc#40 | , dei Linguisti <g/> . Рим 1935. </p><p> ВИГУК </p><p> § 71. вигук </p><p> а <g/> ) | значення | і вживання вигуків </p><p> Вигуки відрізняються |
doc#40 | —розволіклий <g/> ) <g/> . </p><p> § 65. ДІЄПРИСЛІВНИК </p><p> а <g/> ) | значення | і вживання дієприслівника </p><p> Дієприслівники — це |
doc#15 | в собі ( <g/> хай у нерозгор- неному вигляді <g/> ) | значення | суб'єкта і предиката <g/> , а тому не потребує |
doc#40 | , хоч і зберігає конкретніше ( <g/> вужче <g/> ) | значення | <g/> , ніж звичайні прийменники <g/> . Наприклад <g/> , у |
doc#40 | , набравши радше способового ( <g/> модального <g/> ) | значення | невиконности дії <g/> . Одначе і їх частіше |
doc#40 | та <g/> , що він набирає конкретного ( <g/> предметового <g/> ) | значення | — і кожного разу іншого — тільки в конкретних |
doc#40 | здебільшого з дистрибутивним ( <g/> розподільчим <g/> ) | значенням | <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Офіцерів <g/> , котрі знайшлися в ставці <g/> , |
doc#40 | побачимо <g/> , має фонематичне ( <g/> розрізняльне <g/> ) | значення | <g/> . </p><p> Рештки давнішого стану <g/> , коли губні теж мали |
doc#40 | слова вживатися в переносних ( <g/> тропаїчних <g/> ) | значеннях | теж належить до його полісемії <g/> . </p><p> Полісемія має |
doc#64 | землею українською в новій очисній пожежі <g/> . </p><p> * * * </p><p> | Значення | публікації щоденника Любченка полягає |
doc#40 | » ( <g/> Руд <g/> . <g/> ) <g/> ; звідси розвинулося <g/> , з одного боку <g/> , | значення | додавання <g/> , як от у дієсловах прикинути <g/> , |
doc#40 | до квітів« <g/> , а нього — « <g/> Мазепу« <g/> . Займенники <g/> , | значення | яких визначає контекст <g/> , звуться анафоричними |
doc#94 | його знає Захід Европи і Захід від цього Заходу <g/> , | значення | латинського слова libertas <g/> , зв'язане з |
doc#81 | , можу вписати туди що завгодно <g/> . Звичайно <g/> , | значення | обох папірчиків мінімальне <g/> . Треба з'явитися |
doc#40 | дієслова — категорія суб'єктивна <g/> , як і особа <g/> , | значення | його не характеризується сталістю і в |
doc#40 | , а такі іменники як поняття <g/> , переконання <g/> , | значення | тощо зовсім не означають уже процесів <g/> , а тільки |
doc#40 | для найважливіших значень <g/> . Правда <g/> , | значення | наростків часом досить примхливі <g/> . Є <g/> , |