Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Зате <g/> , заслугою Синявського була постава питання ( <g/> хай мимобіжна й спрощена <g/> ) про генезу називного речення <g/> , Синявський виводить називні речення з двоелементних через пропуск дієслова є " <g/> у значенні самої тільки дієслівности без жадного іншого значення <g/> " <g/> , погоджуючися в цьому з К. Т. Німчиновим <g/> , якиий тоді ж таки виступив теж із коротенькою генетичною характеристикою називних речень <g/> . </p>
doc#15 <p> II </p><p> Отже <g/> , як бачимо <g/> , мови про називні речення нема <g/> , а якщо в прикладах фігурують називні відмінки іменника <g/> , то цьому дослідник не надає ніякого значення <g/> , додаючи тут же <g/> , що " <g/> перший-ліпший вигук <g/> , супроводжуваний відповідними жестами <g/> , міг би мати те саме значення <g/> " <g/> .
doc#40 Тут оминено слово з значенням 'б'ють' і слово із значенням 'коня' <g/> .
doc#40 Від первісного ширшого значення 'бездомна <g/> , мандрівна людина' воно перейшло до вужчого значення 'втікач з-під большевицького режиму' <g/> .
doc#40 Від первісного ширшого значення 'бездомна <g/> , мандрівна людина' воно перейшло до вужчого значення 'втікач з-під большевицького режиму' <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , доля може бути добра або зла <g/> ; під впливом того <g/> , що зла доля має своє спеціальне позначення недоля <g/> , слово доля починає набирати вужчого значення 'добра доля* <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , від слова чути в значенні сприймання слухом доконаний вид буде почути <g/> , а в значенні сприймання почуттям — відчути <g/> ; від дієслова рвати в значенні 'роздирати' — порвати <g/> , а в значенні 'збирати' ( <g/> квіти <g/> , ягоди тощо <g/> ) — зірвати тощо <g/> . </p>
doc#40 Якщо давніше вживали слова світ і в значенні 'земля <g/> , космос' і в значенні 'освітлення' <g/> , то тепер у другому значенні в літературній мові вживається світло <g/> , хоч у багатьох говірках і тепер живе в цьому значенні слово світ <g/> .
doc#40 Тут оминено слово з значенням 'б'ють' і слово із значенням 'коня' <g/> .
doc#40 Коли ж цього займенника вжито в значенні 'Мар'яна' <g/> , то це і творить ілюзію <g/> , що ми чуємо голос самої Мар'яни <g/> .
doc#40 Тільки вживаний у поетичній мові в множині в значенні 'небесні сфери' іменник високість переносить у множині наголос на передостанній склад <g/> , напр <g/> .
doc#40 Якщо давніше вживали слова світ і в значенні 'земля <g/> , космос' і в значенні 'освітлення' <g/> , то тепер у другому значенні в літературній мові вживається світло <g/> , хоч у багатьох говірках і тепер живе в цьому значенні слово світ <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , від слова чути в значенні сприймання слухом доконаний вид буде почути <g/> , а в значенні сприймання почуттям — відчути <g/> ; від дієслова рвати в значенні 'роздирати' — порвати <g/> , а в значенні 'збирати' ( <g/> квіти <g/> , ягоди тощо <g/> ) — зірвати тощо <g/> . </p>
doc#40 Але що такі люди мали невеселий вигляд <g/> , то за сумежністю понять слово набрало нового значення 'сум' <g/> .
doc#40 Так власне <g/> , і в слові тварина множина мусіла б творитися без наростка ( <g/> тварі <g/> ) <g/> ; але через те <g/> , що слово твар набрало іншого значення ( <g/> 'обличчя' <g/> ) <g/> , в слові тварина наросток зберігається і в множині <g/> : тварини <g/> .
doc#10 Тим то значення ( <g/> 16 <g/> ) для східно слов'янського мовознавства — більше <g/> , ніж думала сама авторка <g/> .
doc#15 <p> Але далі <g/> , кажучи про те <g/> , що в реченні можуть реалізуватися тільки вершини значень ( <g/> Bedeutungsgipfel <g/> ) <g/> , що <g/> , очевидно <g/> , можна застосувати і до називних речень <g/> , яких Блюмель <g/> , як і його учителі <g/> , не знає <g/> , він дещо наближається до Вундтової теорії комплексу уявлень <g/> , що не встиг розкластися <g/> .
doc#9 ) <g/> ; спорадичні форми місцевого відмінка іменників чоловічого і середнього роду м'якого типу на -ю ( <g/> « <g/> Чи є в життю кращі літа <g/> » - « <g/> Пісня <g/> » <g/> , І <g/> , 8 <g/> ) <g/> ; вживання префікса за- при прикметниках і прислівниках з суперлятивним значенням ( <g/> « <g/> Вже запізно рятувать принцесу <g/> » — « <g/> Кам <g/> .
doc#9 » — « <g/> На острові <g/> » <g/> , 265 <g/> ) і спорадичне вживання приростка за- в суперля- тивному значенні ( <g/> « <g/> Та було б запізно <g/> ?
doc#40 А коли вони вживаються не в своєму прямому значенні ( <g/> »спосіб самодовільної дії« <g/> ) <g/> , то вони <g/> , хоч і мають підмет <g/> , але зовсім утрачають здатність відмінятися і стоять завжди в тій формі <g/> , яка є нормально формою другої особи однини <g/> .