This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#90 | ! » ( <g/> О ці нескінченні визволення <g/> ! Як добре ми їх | знаємо | <g/> ! <g/> ) </p><p> Зрештою <g/> , ці враження від Европи в офіційному |
doc#1 | , </p><p> Ходімо в хату спочивать <g/> … </p><p> Весела хата <g/> , щоб ти | знала | <g/> ! <g/> . <g/> . </p><p> І знову <g/> : </p><p> Поки огонь не захолонув <g/> , </p><p> Ходімо |
doc#38 | мало знаємо <g/> . Я мав би сказати <g/> : ми так нічого не | знаємо | <g/> ! Ми так безнадійно живемо серед нами або й не |
doc#81 | евакуацію до Уфи <g/> , не попрощавшися зі мною <g/> . Хто | знає | <g/> ! </p><p> Підвищення мого матеріяльного стану і мого |
doc#15 | в індоєвропейських мовах в усі часи <g/> , коли ми їх | знаємо | <g/> " <g/> . З-поміж загальної категорії номінальних |
doc#68 | про те <g/> , що « <g/> з європейських поетів Василь | знав | " <g/> від дошки до дошки <g/> " свого улюбленого Рільке <g/> » <g/> . |
doc#40 | на прикметник у звороті сам здоровий | знаєш | ( <g/> = добре знаєш <g/> ; пор <g/> . <g/> : « <g/> Самі здорові знаєте — |
doc#40 | зберігає дієслівне керування <g/> , а воно <g/> , як ми вже | знаємо | ( <g/> § 35 <g/> ) <g/> , далеко різноманітніше і гнучкіше <g/> , ніж |
doc#40 | ) <g/> . Зокрема <g/> , наросток -енн ( <g/> я <g/> ) <g/> , як ми вже | знаємо | ( <g/> § 396 <g/> ) <g/> , заступається на -інн ( <g/> я <g/> ) тільки під |
doc#40 | часі </p><p> Дієслово в минулому часі тепер <g/> , як ми вже | знаємо | ( <g/> § 51 <g/> ) <g/> , не змінюється в особах <g/> . Давніше особи |
doc#40 | церковнослов'янізмів <g/> , забарвлених <g/> , як ми вже | знаємо | ( <g/> § 6А <g/> ) <g/> , урочисто <g/> , зрідка комічно <g/> . Пор <g/> . <g/> : |
doc#92 | <p> Про те <g/> , що Білодід буде на конгресі <g/> , я наперед не | знав | ( <g/> він був малоймовірний учасник <g/> , не мав він ані |
doc#27 | України і української « <g/> душі <g/> » й небажання їх | знати | ( <g/> до Кониського <g/> , 1863 <g/> ) <g/> . А вже майже тотального |
doc#81 | . Моя відповідь була <g/> , що німецької мови я не | знаю | ( <g/> на щастя <g/> , мій допитувач не був ознайомлений з |
doc#27 | чужа <g/> . </p><p> У листуванні Куліша <g/> , відколи ми його | знаємо | ( <g/> не треба забувати <g/> , що найраніші відомі нам |
doc#19 | . Проте <g/> , коли спиратися на ті дати <g/> , що їх | знаємо | ( <g/> проставлені самим письменником <g/> ) <g/> , впадає в |
doc#69 | спадщину <g/> , якої Україна <g/> , історично беручи <g/> , не | знала | ( <g/> ярлик — паличка <g/> , чемодан — валізка <g/> ) <g/> , й |
doc#70 | спадщину <g/> , якої Україна <g/> , історично беручи <g/> , не | знала | ( <g/> ярлик — замість наличка <g/> , чемодан — валізка <g/> ) <g/> , й |
doc#40 | = не плакав саме тоді <g/> , як їв <g/> … <g/> , робив <g/> … <g/> , бився <g/> … і не | знав | <g/> ) <g/> , а дієприслівники доконаного виду показують |
doc#81 | . Я писав до Івана Панькевича ( <g/> якого особисто не | знав | <g/> ) <g/> , але дістав відповідь <g/> , що українські |