Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#26 Це такі слова <g/> , як пороги <g/> , чайка <g/> , скиглить ( <g/> про чайку <g/> ; у Квітки тільки про собаку <g/> , у зовсім відмінній тональності <g/> ) <g/> , могили ( <g/> у Квітки лише раз і в архівних матеріялах <g/> , яких Шевченко не міг знати <g/> ) <g/> , буйний ( <g/> про вітер <g/> ) <g/> , тирса <g/> , гетьмани ( <g/> множина <g/> ) <g/> , дума ( <g/> у Квітки лише раз <g/> , коли мова про поезії Шевченка <g/> !
doc#78 Для Павловського зразкові ті говірки <g/> , де о чергується з і <g/> , себто полтавські ( <g/> південно-західніх він не знав <g/> ) <g/> , тоді як « <g/> ближайшие к Литве и грубейшие малороссияне выговаривают оное так <g/> , как у или ю <g/> , мешая будто с і <g/> » 8 <g/> ) <g/> .
doc#32 Свою наукову позицію вони ще твердо знали <g/> , а от зв'язки з Заходом у них були послаблені або ніякі <g/> .
doc#56 Адже мови української вони <g/> , як правило <g/> , не знають <g/> , а про культуру мають уявлення хіба з випадкових вражень і джерел другої руки <g/> .
doc#65 Скільки знаємо <g/> , в друкованих джерелах про його долю нема докладних відомостей <g/> .
doc#58 Визначення чесности в мистецтві не дано <g/> , скільки знаю <g/> , в жадній теорії літератури <g/> , аж до найновіших <g/> , але Коваленко має рацію <g/> : мистецтво починається з чесности <g/> .
doc#7 Але для того <g/> , щоб іти цим рівнобіжним шляхом <g/> , треба <g/> , поперше <g/> , мати щось за душею власного <g/> , подруге <g/> , знати <g/> , відчувати і співпереживати те <g/> , чим живе Европа й Америка в духовості і в поезії <g/> . </p>
doc#67 Серденько не знає <g/> , </p><p> Де козакова доленька гуляє <g/> ; </p><p> Кінь вороненький того зажурився <g/> , </p><p> Що ще сьогодні води не напився <g/> … </p>
doc#80 ( <g/> Варт відзначити в цьому контексті <g/> , що скільки знаємо <g/> , Домонтович ніколи не писав віршів або принаймні не публікував і прилюдно не читав <g/> .
doc#12 <p> 6. Перед і після таких слів і виразів <g/> , як от <g/> : на жаль <g/> , на щастя <g/> , пригадую <g/> , сказати правду <g/> , на диво <g/> , бач <g/> , розумієте <g/> , значить <g/> , повіриш <g/> , знаєте <g/> , знай <g/> , головне <g/> , бувало <g/> , будь ласка <g/> , до речі <g/> , пробачте <g/> , так би мовити <g/> , простіть <g/> , певно <g/> , напевне <g/> , звичайно <g/> , безперечно <g/> , безумовно <g/> , безсумнівно <g/> , звісно <g/> , зрозуміло <g/> , немає сумніву <g/> , відома річ <g/> , видима річ <g/> , певна річ <g/> , дійсно <g/> , либонь <g/> , мабуть <g/> , здається <g/> , можливо <g/> , припустимо <g/> , будь певен <g/> , очевидно <g/> , видно <g/> , як-не-як <g/> , розуміється <g/> , на мій погляд <g/> , по-моєму <g/> , на мою думку <g/> , кажуть <g/> , мовляв <g/> , я думаю <g/> , поперше <g/> , кінець-кінцем <g/> , нарешті <g/> , отже <g/> , одне слово <g/> ,
doc#9 Звичайно <g/> , я і перед тим знав <g/> , зокрема з дискусії навколо правопису 1928 року <g/> , про відмінності мови Галичини супроти мови мого рідного міста <g/> , але <g/> , звісно <g/> , і Києва та й більшости міст на схід від Збруча супроти мови Галичини <g/> .
doc#10 Тільки ( <g/> 16 <g/> ) появилася пізніше <g/> , але не знати <g/> , коли саме її написано <g/> .
doc#99 Чи сам водій знає <g/> , куди його несе <g/> ?
doc#63 Об'єднання справжніх майстрів <g/> , що знають <g/> , куди йти <g/> , знають <g/> , чого хочуть <g/> , і спроможні не тільки писати й видавати літературні твори <g/> , а і рухати вперед літературний процес <g/> .
doc#79 Сусід знає <g/> , куди сусід <g/> , « <g/> простіть на слові <g/> , до вітру ходить <g/> » <g/> .
doc#77 Якби люди провідного покоління <g/> , люди <g/> , на чиїх плечах цей десяток років лежить відповідальність за свій народ <g/> , а частково і за людство <g/> , якби ці люди змогли тверезим поглядом озирнутися назад <g/> , відновити в уяві і продумати своє минуле <g/> , — хто знає <g/> , може вони й тепер поводилися б трохи інакше і можливо розумніше <g/> .
doc#0 Німці випередили росіян — не знаємо <g/> , наскільки <g/> , але знаємо <g/> , що не набагато <g/> .
doc#103 всі крапки над « <g/> і <g/> » чи <g/> , радше <g/> , сповідь автора <g/> ? </p><p> — Не знаю <g/> , наскільки їх можна назвати сповідальними <g/> . Хоча б тому <g/> , що людина не може
doc#62 Для Америки й Канади українська наука переставала вже бути синім птахом <g/> , що <g/> , хто знає <g/> , ніколи <g/> , може <g/> , й не існував <g/> ; у місцевих університетах постали вже українознавчі центри <g/> , які готували свої нові <g/> , власні кадри <g/> .
doc#92 Я знав <g/> , отже <g/> , що мої погляди на ці справи різко різнилися від Якобсонових <g/> .