Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Але те <g/> , що тут пропонується читачеві <g/> , — не історія загальна <g/> , а тільки міркування на тему нейтральности або опору зайдам <g/> .
doc#3 <p> У підсумку <g/> : Загальна лінія розвитку — синтаксичного і морфологічного — числових конструкцій може бути схарактеризована як повільне <g/> , але постійне — наближення до творення числівника як частини мови <g/> .
doc#4 <p> Виглядає <g/> , одначе <g/> , що загальна композиція збірника походить від авторки <g/> .
doc#6 Але його загальна освіта і культурна зорієнтованість <g/> , здасться <g/> , лишали бажати кращого <g/> .
doc#9 Інстинктивно хуторянське почуття <g/> , або за термінологією Ф. де Соссюра почуття дзвіниці свого села <g/> , живе в мовцях завжди — і тим міцніше <g/> , чим менша загальна й мовна культура даного мовця <g/> .
doc#10 Десь коло 1937 р. ЇЇ спіткала загальна доля — арешт <g/> .
doc#15 <p> Загальна нечіткість підходу до самостійних називних відмінків - до називних речень <g/> , у звиклій нам термінології <g/> , - виявляється і в нечіткому окресленні функцій самого цього називного відмінка <g/> .
doc#19 ) <g/> , але така є схематична загальна картина <g/> . </p>
doc#23 Його лексика винятково загальна <g/> , часто абстрактна <g/> , і переходи в конкретність надзвичайно рідкі <g/> , радше не переходи <g/> , а зриви <g/> .
doc#24 <p> Отже <g/> , загальна композиційна схема <g/> , як бачимо <g/> , побудована на чергуванні розділів абстрактніших і побутово-емпіричніших <g/> .
doc#24 Філософська ( <g/> не релігійна <g/> ) містерія з інтерлюдіями <g/> , в якій менші цілості побудовані за музичними законами <g/> , але загальна цілість передусім за логікою розгортання творчої філософської думки <g/> , — ось жанр « <g/> Вертепу <g/> » <g/> .
doc#25 — одна з найтяжчих проблем слов'янської фонетики — незмірно перевищує такий опис <g/> , наприклад <g/> , у Є.Карського <g/> , що писав геть пізніше <g/> , і в усьому істотному містить те <g/> , що потім дали найкращі знавці питання — Я.Розвадовський <g/> , Зілинський <g/> , М.Долобко <g/> , Ганцов <g/> , Михальчуків підподіл головних говірок на дрібніші тепер вимагає <g/> , природно <g/> , істотних змін у світлі нових матеріялів <g/> , як і межі з білоруською мовою ( <g/> хоч у цьому питанні він далеко випередив і Огоновського <g/> , що вважав білоруську мову за українську говірку <g/> , і Потебню <g/> , що вважав її за російську говірку <g/> ) <g/> , але загальна клясифікація говірок виявила <g/> , як уже сказано <g/> , його велику прозірливість <g/> .
doc#25 Ця загальна настанова не лишається в Михальчука тільки проголошеним принципом <g/> .
doc#27 Але центральними тематичними компонентами в кореспонденції Кулішевій було інше <g/> : його творчі пляни <g/> , а далі — загальна концепція української літератури й культури <g/> , загальна концепція української історії <g/> , місце української нації супроти росіян і супроти поляків <g/> , взаємини підросійської України з Галичиною й Буковиною і виховання української людини <g/> .
doc#27 Але центральними тематичними компонентами в кореспонденції Кулішевій було інше <g/> : його творчі пляни <g/> , а далі — загальна концепція української літератури й культури <g/> , загальна концепція української історії <g/> , місце української нації супроти росіян і супроти поляків <g/> , взаємини підросійської України з Галичиною й Буковиною і виховання української людини <g/> .
doc#28 Трошки тасмничости й незбагненности ( <g/> невідома зоря <g/> , таємничо стеляться <g/> ) <g/> , трошки несміливого переплетення земного й небесного ( <g/> небо — і ліхтарі <g/> , місяць — і будови <g/> ) <g/> , трошки традиційно-романтичної поетичної фразеології ( <g/> палання любови <g/> ) <g/> , загальна розлогість і співучість фрази — і поезія набирає рис ліричної прозорости <g/> , піднесеносте над буденщиною <g/> , вкривається серпанком лагідного суму й невизначених поривань <g/> .
doc#31 Однією була загальна антипатія Хвильового до футуризму <g/> .
doc#40 Скажімо <g/> , загальна літературна мова не має розгалуженої морської ( <g/> фльотської <g/> ) лексики й фразеології <g/> .
doc#40 Не завжди сфери використання обох відмінків точно розмежовані <g/> , хоч загальна тенденція ясна <g/> : знахідний відмінок показує <g/> , що дія охоплює предмет цілком і безперешкодно <g/> , а родовий відмінок <g/> , —що дія 1 <g/> ) охоплює предмет тільки частково або 2 <g/> ) на своєму шляху до предмета зустрічає перешкоди <g/> .
doc#40 Якщо кинути погляд на напрям розвитку мови <g/> , то легко помітити <g/> , що загальна тенденція його полягає в тому <g/> , щоб закріпити за кожним відмінком небагато головних значень — передусім абстрактніших <g/> : об'єкта <g/> , суб'єкта <g/> , непрямого об'єкта <g/> , знаряддя <g/> , а конкретніші значення <g/> , зв'язані насамперед з часом і місцем <g/> , а також вужчі значення — передати прийменниковим конструкціям <g/> .