Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Але чи мушу я бути вдячним за це <g/> ?
doc#40 За приклади двічі позичених слів можуть правити <g/> : махіна — машина <g/> , барва — фарба <g/> , комора — камера <g/> , хартія — карта <g/> , шиба — скиба <g/> , солдат — жовнір <g/> , майстер — маестро <g/> , війт — адвокат <g/> . </p>
doc#94 в інших уживаннях слова книга і в його поезії <g/> , і в його прозі <g/> … </p><p> За переписом 1897 року кількість неписьменних українців сягала 80 відсотків <g/> . Ледве чи таке становище істотно
doc#81 Це не було просто <g/> , подорож до « <g/> Західної <g/> » могла відбутися тільки за перепусткою від НКВД <g/> .
doc#72 Академія <g/> , тримаючися добрих демократичних засад <g/> , відповіла <g/> , що це справа самого народу вирішити <g/> , яку літературну мову вони вибирають <g/> , але одночасно не радила творити нову <g/> , русинську <g/> , мову на основі котрогось з місцевих діялектів <g/> , а вважала за доцільне запровадити українську мову в її галицькій формі <g/> : « <g/> Через те <g/> , що місцевий русинський діялект <g/> , що про нього говорить Статут <g/> , — незаперечно малоруський <g/> , треба літературною мовою тамтешнього громадянства визнати літературну мову малоруську <g/> …
doc#15 за неповні двоелементні на тій підставі <g/> , що в них наявні обставини місця в пітьмі ефірній <g/> ; край вікна <g/> ; в очах <g/> , які нібито ведуть читача ( <g/> слухача <g/> ) до уявлення присудка <g/> . </p>
doc#23 Ця настанова фактично сприйнята в радянській історіографії української літератури <g/> , тільки що виключено з неї тих письменників <g/> , що вважаються за реакційних <g/> .
doc#81 Я не бачив там того дня <g/> , коли <g/> , за оповідями <g/> , німці прикрасили були кожний ліхтар повішеним <g/> , не доходив я й поготів до станції <g/> .
doc#7 Але для того <g/> , щоб іти цим рівнобіжним шляхом <g/> , треба <g/> , поперше <g/> , мати щось за душею власного <g/> , подруге <g/> , знати <g/> , відчувати і співпереживати те <g/> , чим живе Европа й Америка в духовості і в поезії <g/> . </p>
doc#72 Якщо поминути “ <g/> Німецько-український правничий словник <g/> ” Костя Левицького ( <g/> друге видання <g/> , 1920 <g/> ) <g/> , що за принципом і часом укладання належить властиво до австрійського періоду <g/> , то можна згадати лише праці Володимира Левицького з термінології математики <g/> , фізики й хемії та “ <g/> Музичний словник <g/> ” ( <g/> 1933 <g/> ) Зіновія Лиська <g/> .
doc#40 : « <g/> Кіра з другого поверху побачила Руфу <g/> , а за Руфою вона скучила <g/> …
doc#35 В поезії так само — емблематична поезія йому за малими винятками чужа й далека <g/> ; суто формальних кунстштюків ( <g/> раки <g/> , чаші і т. п. <g/> ) він майже не знає <g/> .
doc#10 Назву з них такі <g/> , як вимога в чужих словах вимовляти ( <g/> й писати <g/> ) завжди и <g/> , за народною вимовою давніше позичених слів типу універсал <g/> , министер ( <g/> 3 <g/> , 169 <g/> ) <g/> ; спроба заборонити дієприкметники на -лий і великою мірою звести пасивні дієприкметники на -ний <g/> , -тий до ролі прикметників ( <g/> 5 <g/> , 20 <g/> , 24 <g/> , 2516 <g/> ) <g/> ; спроба відновити сполуку дієприслівника з дієсловом за допомогою сполучника та ( <g/> типу <g/> : Увійшовши <g/> , та став <g/> , — 5 <g/> , 33 <g/> ) <g/> ; спроба заборонити дієслова було й буде та орудний відмінок дійової особи в усіх випадках при безособових присудках на -но <g/> , -то ( <g/> 5 <g/> , 35 <g/> ) <g/> ; спроба обмежити <g/> , а то й зовсім усунути родовий відмінок приналежности іменників ( <g/> 5 <g/> , 99 <g/> ) <g/> ; порада вживати <g/> ; і позитивні сполуки однакових частин мови ( <g/> типу <g/> : куми- побратими <g/> , визнати-вимовити — 5 <g/> , 131 <g/> ) <g/> ; спроба відновити двоїну ( <g/> 5 <g/> , 97 <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 <p> Наступного дня треба розглядатися за працею <g/> .
doc#53 <p> </doc> </p><p> За життя О. О. Потебні три статті його були опубліковані німецькою мовою в « <g/> Archiv für slavische Philologie <g/> » ( <g/> точніше — дві статті й одна замітка — витяг з листа до В. Яґича <g/> ) <g/> .
doc#81 Для цього він мусів дістати згоду факультету за двома критеріями <g/> : перше — чи він має відповідну гідність ( <g/> dignus <g/> ) <g/> , а друге — його академічні кваліфікації <g/> .
doc#40 <p> Характеристично для займенників також те <g/> , що вони мають дуже обмежене число коренів і що в них дуже мало розвинений словотвір за допомогою наростків і приростків <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , Гулак-Артемовський писав замість генерал — єднорал <g/> , замість надруковано — надриґовано <g/> , замість портрет — патрет ( <g/> за асоціяцією із словами єдно рало <g/> , дриґати <g/> , патрати <g/> ) <g/> .
doc#21 Самчук поставив умову <g/> , до якої пристав і Косач <g/> , поставити ультиматум “ <g/> Грані <g/> ” ( <g/> так тоді говорилося <g/> ) за такими пунктами <g/> : аполітичність журналу <g/> , співпраця з МУРом як цілістю <g/> , наше право вето — і подорож кого-небудь з проводу партійних кіл до Самчука із заявою про прийняття цих умов <g/> .
doc#81 Я пробував сказати <g/> , що за місяць укласти підручник для трьох кляс середньої школи річ неможлива <g/> , навіть якщо не треба нікуди виходити і думати про прохарчування <g/> , тільки працювати й спати <g/> .