Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Тепер уже мова йшла про буржуазних науковців <g/> , а це вже загрожувало їхній свободі й життю <g/> , а далі пішло вже про шкідників <g/> .
doc#9 ) <g/> ; спорадичні форми місцевого відмінка іменників чоловічого і середнього роду м'якого типу на -ю ( <g/> « <g/> Чи є в життю кращі літа <g/> » - « <g/> Пісня <g/> » <g/> , І <g/> , 8 <g/> ) <g/> ; вживання префікса за- при прикметниках і прислівниках з суперлятивним значенням ( <g/> « <g/> Вже запізно рятувать принцесу <g/> » — « <g/> Кам <g/> .
doc#99 найбільше « <g/> Тост <g/> » <g/> , але коли заглибитися — це ж хвала мистецтву в протиставленні життю <g/> . І її головна функція — вияскравити похмурість збірки білим бліком <g/> . <g/> ) </p><p> Читач сам
doc#63 І принципово протиставленій життю поезії наших романтиків не цікаво було заніматися « <g/> коровами <g/> » <g/> , — розуміємо під цим усяку грубу прозу життя <g/> .
doc#40 : « <g/> Схиблений удар — і життю борця грозила велика небезпека <g/> » ( <g/> Фр <g/> .
doc#63 А тепер ще раз підкреслюю <g/> , що реалізм Чапленка <g/> , Феденка <g/> , Мелешка <g/> , Дудка я називаю умовним тому <g/> , що сьогодні вже кожному явні ті літератури пружини <g/> , які його рухають <g/> , кожний бачить <g/> , що цей реалізм — не адекватний життю взагалі <g/> , а сьогоднішньому тим паче <g/> .
doc#77 Сам автор говорить в одному місці про свого героя <g/> , коли той кудись випадково потрапив <g/> , що це таке ж несподіване <g/> , « <g/> як випадкове і все <g/> , що в життю буває <g/> » <g/> .
doc#59 Тому воно дає справжні програми життю й політичним рухам <g/> .
doc#59 Себе Божок уважає за « <g/> людину чину й волі <g/> » <g/> , бо він умів і уміє « <g/> не скоритись життю <g/> » <g/> .
doc#9 на іменини <g/> » <g/> , 255 <g/> ) <g/> ; дорожка — вид повозу ( <g/> « <g/> Карпо Іванович виліз з дорожки <g/> » - Там же <g/> , 234 <g/> ) <g/> ; краватка ( <g/> « <g/> Чорні костюми аж до краваток з крепу <g/> » — « <g/> Хвала життю <g/> » <g/> , 259 <g/> ) <g/> ; портьєр ( <g/> « <g/> Портьєр вріс певно у жовту стіну <g/> » — « <g/> На острові <g/> » <g/> , 271 <g/> ) <g/> . </p>
doc#18 Як приречений Коцюбинський написав у своїх останніх творах хвалу життю <g/> , так зробив це і Франко в тетралогії « <g/> Мойсей <g/> » ( <g/> поезія <g/> ) <g/> , — « <g/> Сойчине крило <g/> » ( <g/> проза <g/> ) <g/> , — « <g/> Під оборогом <g/> » ( <g/> мемуари <g/> ) <g/> , — « <g/> Отвертий лист до гал <g/> .
doc#18 <p> Рік 1905 у житті Франка був роком звіту його перед життям і перед смертю <g/> , роком подолання сумніву й вагання <g/> , роком прийняття смерти і ствердження людських змагань <g/> , що йдуть поза межі можливого <g/> , падають або приводять зовсім не туди <g/> , куди думалося <g/> , але надають змісту життю людини й нації і творять найвищі цінності — цінності духу <g/> .
doc#80 в життю Орлика відбулася рішуча зміна <g/> .
doc#63 Література ніколи не може бути до кінця адекватна життю <g/> .
doc#97 Як чотири роки тому в Києві донос Олексія Петрова перервав вільне життя Шевченка <g/> , так тепер донос Ісаєва поклав край відносно безжурному життю поета в Оренбурзі <g/> .
doc#40 : « <g/> Вибухи снарядів здаються йому салютами волі й життю <g/> » ( <g/> Ян <g/> .
doc#19 У найпесимістичнішій поезії « <g/> Думки засланця <g/> » <g/> , знаній нам з редакції 1877 року <g/> , де поет доходить розпучливого висновку про неминучу марну смерть <g/> , про те <g/> , що йому « <g/> слави собі і Україні добра не надбать <g/> » <g/> , за звичною для тогочасної української літератури темою все таки <g/> , навіть у самому зверненні до смерти <g/> , звучить хвала життю <g/> : </p><p> Ой <g/> , підожди ж ще хоч рік <g/> , моя любая <g/> ! </p>
doc#40 ) <g/> ; « <g/> B життю того чоловіка пройшла якась широка й глибока борозна <g/> , якою відоране його минуле від теперішнього <g/> » ( <g/> Фр <g/> .
doc#75 <p> У Любченка й Яновського можна знайти захоплені гімни життю <g/> .
doc#67 <p> Матеріял мистецтва не адекватний життю <g/> .