Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#66 В рік смерти Лесі Українки Андрій Ніковський писав <g/> : « <g/> Кожна її драма — се зовсім не так звана " <g/> драма життя <g/> " <g/> , яка підказує письменникові й ті чи інші висновки <g/> , а якраз навпаки <g/> : в душі письменниці виникає <g/> , живе й розвивається певна проблема <g/> , яканебудь з одвічних проблем <g/> , що тривожать душу людини <g/> , і письменниця шукає певної схеми <g/> , в якій та проблема викристалізовується <g/> » <g/> .
doc#72 Він зформулював його ще 1925 року <g/> , але щойно на XVI з'їзді ВКП ( <g/> б <g/> ) в 1930 році воно набирає повної сили і відтоді активно впроваджується в життя ( <g/> Luskyi 177 <g/> , Сталін 367 <g/> ) <g/> .
doc#24 <p> Можна побачити просто мигтіння окремих сторінок людської історії — то марш приречених ( <g/> І <g/> ) <g/> , то тему непотрібної і безглуздої жорстокосте ( <g/> II <g/> ) <g/> , то сп'яніння боротьбою ( <g/> III <g/> ) <g/> , то гімн зорганізованій силі ( <g/> IV <g/> ) <g/> , то світлий захват гармонією творчого життя ( <g/> V <g/> ) <g/> . </p>
doc#28 – « <g/> Споруджати міст <g/> » <g/> , що однаково буде розбитий життям ( <g/> « <g/> Космос <g/> » <g/> ) <g/> ?
doc#28 <p> Як безконечна смерть <g/> , так безконечне й життя ( <g/> « <g/> Ніч <g/> » <g/> ) <g/> , і треба з спокійною мудрістю приймати і те і те <g/> .
doc#94 Що ж головне в новому і прастарому звізантійщеному трибі життя ( <g/> а скільки було тих Візантій перед Візантією — Вавилонів <g/> , Асирій і інших зажерливих імперій Сходу <g/> , Господи <g/> , аж згадати страшно <g/> !
doc#40 У татар українці позичили чимало слів <g/> , але в головному ці слова стосуються до скотарства <g/> , городництва і степового кочового життя ( <g/> бугай <g/> , кабан <g/> , лоша <g/> , баштан <g/> , кавун <g/> , тютюн <g/> , гарба <g/> , сарана <g/> , курінь <g/> , байрак <g/> ) <g/> . </p>
doc#47 Писані російською мовою з численними українізмами <g/> , ці листи подають неоціненні деталі життя ( <g/> й бідування <g/> ) родини Лятуринських <g/> , атмосфери любови-відчуження між батьком і дітьми <g/> , змальовують з незвичайною яскравістю обставини смерти Михайла Лятуринського ( <g/> 25 жовтня 1935 року <g/> ) <g/> , такої ж безглуздої <g/> , самотньої й іраціональної <g/> , як і його життя <g/> , — а ще більше насувають питань <g/> , на які ми сьогодні дати відповіді не можемо <g/> .
doc#40 Давні українські ( <g/> точніше — загально-слов'янські <g/> ) позичення з германських мов належать головне до царини військово-політичного життя ( <g/> князь <g/> , король <g/> , шолом <g/> , меч <g/> , полк <g/> ) і до царини побутової ( <g/> колодязь <g/> , стодола <g/> , блюдо <g/> , морква <g/> , редька <g/> , хліб <g/> ) <g/> , а пізніші — головне до царини ремества <g/> , торгівлі і цехової організації ( <g/> слюсар <g/> , кушнір <g/> , стельмах <g/> , верстат <g/> , ґвинт <g/> , рахунок <g/> , ярмарок <g/> , вухналь <g/> , ґніт <g/> ) <g/> .
doc#84 Він виразно доводить <g/> : мистецтво зв'язане з життям ( <g/> не зв'язано <g/> : речення на -но <g/> , -то тут не можна вжити <g/> , про це ясно написано в книжці проф <g/> .
doc#68 Зсуви ці можуть відбуватися від вужчого до ширшого <g/> : Україна —♦ світ —> життя ( <g/> не тільки поетове <g/> , життя взагалі <g/> ) — </p><p> Це все — одне прощання понадмірне — </p><p> з Вітчизною <g/> , зі світом <g/> , із життям <g/> , — </p><p> або від ширшого до вужчого <g/> : життя —> світ —* Україна <g/> .
doc#18 Краще лишатися рабами в Єгипті <g/> , ніж гинути в мандрах до кращої землі й щасливішого життя ( <g/> Пісня VIII <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 Наприклад <g/> , у “ <g/> Господи <g/> , якби я міг бачити <g/> ” ( <g/> ч. 2 <g/> ) самотнє дерево на вершку горба я тлумачив би як ще одне підкреслення страшної самотности людини-сліпця <g/> , а Патріція Морлі трактує його як символ життя ( <g/> ст <g/> .
doc#72 <p> 41 Правило <g/> , що рідко проводилося в життя ( <g/> Христюк 3 <g/> , 75 <g/> ) <g/> . </p>
doc#36 Скорше можна припустити <g/> , що це була російська мова <g/> , узвичаєна серед українських поміщиків другої половини XIX століття Є. Чикаленко <g/> , говорячи про 1903 рік <g/> , зауважує <g/> , що з поміщицьких родин на Україні в той час усього яких вісім уживали української мови в щоденному житті ( <g/> Шевельов <g/> .
doc#45 В останні роки свого життя ( <g/> як свідчить Будилович 88 <g/> ) Потебня старанно й завзято працював над перекладом " <g/> Одіссеї <g/> " українською мовою <g/> .
doc#31 Але вабило його не безкриле пізнання — фіксація життя ( <g/> яку він знаходив саме в -енків-Смердипупенків-Яковенків <g/> ) <g/> , а перетворення життя мистцем <g/> .
doc#81 <p> У серпні 1931 року я бачив перший у моєму житті ( <g/> і перший в СРСР <g/> ) звуковий фільм <g/> .
doc#94 Закон відтепер рідко існував і мав сяку-таку силу <g/> , правда поза приватним життям ( <g/> і там не завжди <g/> ) вмерла <g/> . </p>
doc#40 В нього входять ті слова <g/> , що як правило не мають синонімів <g/> , бо відзначаються термінологічним характером ( <g/> ці слова здебільша часто вживаються в щоденному житті <g/> ) ( <g/> зима <g/> , літо <g/> , рука <g/> , нога <g/> , життя <g/> , смерть <g/> , чорний <g/> , білий <g/> ; числівники <g/> , займенники <g/> , деякі терміни типу назв днів тижня <g/> , місяців тощо <g/> ) і всі головні слова-показники синонімічних гнізд <g/> .