Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#87 Та вже ж <g/> !
doc#87 Задзвонили до церков — та й дзвони ж <g/> !
doc#81 Та де ж <g/> !
doc#40 <p> Дієслова другої дієвідміни мають у першій особі однини характеристичне чергування приголосних <g/> : т <g/> : ч ( <g/> крутити — кручу — крутиш <g/> ) <g/> , д — дж ( <g/> бродити — броджу — бродиш <g/> ) <g/> , с <g/> : ш ( <g/> просити — прошу — просиш <g/> ) <g/> , з <g/> : ж ( <g/> возити — вожу — возиш <g/> ) <g/> .
doc#40 Це чергування т <g/> : ч ( <g/> молотити — молочу — молочений <g/> ) <g/> , д <g/> : дж ( <g/> родити — роджений — народжувати <g/> ) <g/> , губних з губними + л ( <g/> купити — куплю — куплений <g/> ) <g/> , с <g/> : ш ( <g/> носити — ношу — ношений — приношати <g/> ) <g/> , з <g/> : ж ( <g/> грозити — грожу — грожений — погрожувати <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> До середньо-піднебінних звуків прилучають звичайно протисні звуки ш ( <g/> глухий <g/> ) і ж ( <g/> дзвінкий <g/> ) і африкати ч ( <g/> глуха <g/> ) і дж ( <g/> дзвінка <g/> ) <g/> , а також дзвінкий протисний й. Звуки ш і ж творяться аналогічно до с <g/> , з <g/> , тільки язик спускається при них нижче <g/> , щілина з піднебінням буває ширша <g/> , краї язика піднесені менше <g/> , натомість кінчик язика перебуває не проти долішніх <g/> , а проти горішніх зубів <g/> .
doc#40 <p> У книжній мові в ролі протиставного сполучника трапляється частка ж ( <g/> е <g/> ) <g/> ; усна мова її в цій функції майже не знає <g/> .
doc#40 <p> Частки хай <g/> , нехай <g/> , бодай <g/> , хіба <g/> , невже <g/> , чи звичайно висуваються в реченні на перше місце <g/> , частки ж ( <g/> е <g/> ) <g/> , бо <g/> , но <g/> , то <g/> , пак <g/> , таки <g/> , що мають енклітичний характер <g/> , як і в інших індоєвропейських мовах <g/> , тяжать до другого місця в реченні <g/> , себто ставляться після першого повнозначного слова ( <g/> це так званий закон Й. Вакернаґеля <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Якщо в реченні є поруч частка ж ( <g/> е <g/> ) і інші частки <g/> , то частка ж ( <g/> е <g/> ) стоїть першою <g/> , напр <g/> .
doc#40 Якщо в реченні є поруч частка ж ( <g/> е <g/> ) і інші частки <g/> , то частка ж ( <g/> е <g/> ) стоїть першою <g/> , напр <g/> .
doc#40 Чергування приголосних тут такі <g/> : в недоконаному виді д переходить у дж ( <g/> породити — породжувати <g/> ) <g/> , т у ч ( <g/> накрутити — накручувати <g/> ) <g/> , с у ш ( <g/> запросити — запрошувати <g/> ) <g/> , з у ж ( <g/> заялозити — заяложувати <g/> ) <g/> , ст у щ ( <g/> вимостити — вимощувати <g/> ) <g/> , після б <g/> , п <g/> , в <g/> , ф <g/> , м з'являється л ( <g/> полюбити — полюбляти <g/> , оновити — оновляти <g/> , ( <g/> роз <g/> ) купити — ( <g/> роз <g/> ) купляти <g/> , розграфити — розграфляти <g/> , зломити — зломлювати <g/> ) <g/> .
doc#10 Так Ганцов уважає <g/> , що в українській мові рефлексом *dj було дж <g/> , в противагу російському ж ( <g/> ходжу — 6 <g/> , 262 <g/> ) <g/> ; він відкидає припущення про те <g/> , що в українській мові будь-коли приголосні м'якшилися перед е ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ) і відповідно до цього приймає перехід е в о тільки в закритих складах ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ; 7 <g/> , 188 <g/> ) <g/> ; хоч <g/> , розглядаючи пи тання про форми з о типу льон <g/> , сльози <g/> , сьомий <g/> , Ганцов кидає не цілком ясну фразу <g/> , що “ <g/> тут о могло постати з е через те <g/> , що приголосні перед е з тієї або іншої причини залишалися м'які <g/> ” ( <g/> 7 <g/> ,
doc#0 Костецького звали <g/> , звичайно ж <g/> , не Свирид Микитович — у якомусь варіянті <g/> , бо так піп охрестив <g/> , — а Ігор Вячеславович <g/> , ім'я князівське <g/> , не з опери ж ( <g/> якщо він не сам це вигадав <g/> , а він любив фантазувати <g/> ) <g/> .
doc#10 Як і майже всі культурні заходи <g/> , пороблені в ті бурхливі роки <g/> , він лишився недовершеним <g/> : вийшли томи І ( <g/> А— Ж <g/> ) <g/> , II ( <g/> 3—Н <g/> , у трьох випусках <g/> ) і III ( <g/> О—Л <g/> , у двох випусках <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> в. Посильні частки аж <g/> , бо <g/> , же ( <g/> після голосних ж <g/> ) <g/> , то <g/> , таки <g/> , так <g/> , та <g/> , і <g/> , не <g/> , ну <g/> , но <g/> , все <g/> .
doc#68 пізнав і волю <g/> , </p><p> свободу на семи замках <g/> , </p><p> коли гуртом відпочивали </p><p> ( <g/> как на курорте <g/> , еге-ге ж <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 <p> ж <g/> ) Заперечна частка не пишеться нарізно з числівниками й займенниками і з прислівниками <g/> , що походять від числівників і займенників <g/> , а також з підсилювальними й присудковими прислівниками і з прийменниками <g/> , напр <g/> .
doc#12 : тим то <g/> , буцім то <g/> , </p><p> е <g/> ) Частка же ( <g/> після попереднього голосного ж <g/> ) пишеться окремо <g/> , за винятком сполучників і прислівників <g/> : аж <g/> , алеж <g/> , бож <g/> , авжеж <g/> , адже <g/> , аджеж <g/> , аніж <g/> , ніж <g/> , отож <g/> , отже <g/> , атож <g/> , також <g/> , теж щождо <g/> . </p>
doc#51 Одначе перший том кінчився літерою Ж <g/> , а другий том <g/> , уже цілком готовий до друку <g/> , був знищений <g/> .
doc#81 Такий надмір ніжности мені докучав <g/> , особливо тоді <g/> , коли я вже опанував спершу ж <g/> , а потім <g/> , не без свідомого зусилля <g/> , і р. ( <g/> Але я довго не міг вимовити твердого л <g/> , кажучи замість нього губогубне в. І досі не знаю <g/> , чи це не був польський вплив <g/> , — але як <g/> , коли не було контактів з поляками <g/> ?