Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> До середньо-піднебінних звуків прилучають звичайно протисні звуки ш ( <g/> глухий <g/> ) і ж ( <g/> дзвінкий <g/> ) і африкати ч ( <g/> глуха <g/> ) і дж ( <g/> дзвінка <g/> ) <g/> , а також дзвінкий протисний й. Звуки ш і ж творяться аналогічно до с <g/> , з <g/> , тільки язик спускається при них нижче <g/> , щілина з піднебінням буває ширша <g/> , краї язика піднесені менше <g/> , натомість кінчик язика перебуває не проти долішніх <g/> , а проти горішніх зубів <g/> .
doc#40 Якщо в реченні є поруч частка ж ( <g/> е <g/> ) і інші частки <g/> , то частка ж ( <g/> е <g/> ) стоїть першою <g/> , напр <g/> .
doc#10 Так Ганцов уважає <g/> , що в українській мові рефлексом *dj було дж <g/> , в противагу російському ж ( <g/> ходжу — 6 <g/> , 262 <g/> ) <g/> ; він відкидає припущення про те <g/> , що в українській мові будь-коли приголосні м'якшилися перед е ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ) і відповідно до цього приймає перехід е в о тільки в закритих складах ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ; 7 <g/> , 188 <g/> ) <g/> ; хоч <g/> , розглядаючи пи тання про форми з о типу льон <g/> , сльози <g/> , сьомий <g/> , Ганцов кидає не цілком ясну фразу <g/> , що “ <g/> тут о могло постати з е через те <g/> , що приголосні перед е з тієї або іншої причини залишалися м'які <g/> ” ( <g/> 7 <g/> ,
doc#12 <p> ж <g/> ) Заперечна частка не пишеться нарізно з числівниками й займенниками і з прислівниками <g/> , що походять від числівників і займенників <g/> , а також з підсилювальними й присудковими прислівниками і з прийменниками <g/> , напр <g/> .
doc#40 До дзвінких приголосних в українській мові належать б <g/> , в <g/> , м <g/> , д <g/> , дз <g/> , н <g/> , л <g/> , р <g/> , ж <g/> , дж <g/> , й <g/> , ґ <g/> , г <g/> ; до глухих — п <g/> , ф <g/> , т <g/> , с <g/> , ц <g/> , ш <g/> , ч <g/> , к <g/> , х. Здебільшого глухий приголосний має свій дзвінкий відповідник <g/> , що вимовляється в засаді так само <g/> , тільки з додатком участи голосниць <g/> .
doc#12 <p> б <g/> ) коли основа вивідного слова кінчається на г <g/> , ґ <g/> , ж <g/> , з <g/> , то замість цих літер і наступного с пишемо з <g/> , напр <g/> .
doc#37 Приміром <g/> , Леонид Лиман і Леонид Полтава стали членами МУРу ( <g/> вони ж <g/> , зрештою <g/> , спричинилися до його постання <g/> ) <g/> , а Яр Славутич до того ще й секретарем правління ( <g/> і то діяльним і бойовим <g/> .
doc#92 Але знову ж <g/> , зрілий муж не керується емоціями <g/> , він їх загнуздує <g/> . </p>
doc#26 Не цурайтеся ж <g/> , любіть мене <g/> , як я Вас люблю <g/> , не бачивши Вас зроду <g/> » <g/> .
doc#59 Що ж <g/> , може кількісно Галочки й не були численні <g/> .
doc#71 Контакти між новітньою українською мовою в тому вигляді <g/> , як її вживано на підросійській Україні ( <g/> більша частина країни <g/> ) і як її вживано на підавстрійській Україні <g/> , не були постійні <g/> , та все ж <g/> , навіть попри евентуальні утруднення <g/> , загалом вони виявили себе як плідні для розвитку мови <g/> . </p>
doc#74 А все ж <g/> , окрім двох україномовних шкіл Червоних старшин - в Харкові й Києві <g/> , - створено Кінний корпус Червоного козацтва України в Гайсині на Поділлі <g/> .
doc#84 Що ж <g/> , поки в нас нема кращих пластових пісень <g/> , заспіваємо <g/> : </p><p> Браття <g/> , пора нам станути в ряд <g/> , </p><p> Стяг пластовий підіймити <g/> ! </p>
doc#38 Це можна застосувати до Коцюбинського або Лесі Українки <g/> , справді вільних від російських впливів ( <g/> хоч контакти із Заходом найменше йшли через Галичину <g/> , літературна бо Галичина цього часу була далеко провінційніша від них <g/> ) <g/> , але хто ж <g/> , поклавши руку на серце <g/> , зможе сказати <g/> , що російських впливів не було в творчості <g/> , скажімо <g/> , Василь- ченка <g/> , Рильського <g/> , Филиповича <g/> , того ж таки Семен- ка <g/> , — і то висловлюючися дуже приглушено <g/> ?
doc#30 До того ж <g/> , Смердяков казав — « <g/> С умным человеком и погострить приятно <g/> »3. Одно незаперечно приймаю і на книжку чекаю <g/> , і то з нетерпінням <g/> , а тим часом захоплено приймаю все чисто — прецікаво і про полиці під книжки і про спілку письменників <g/> , і про брак живих учителів <g/> .
doc#4 То це смиренна покора — </p><p> Ми ж <g/> , спрацьовані <g/> , будемо ждати </p><p> тіні й ласки вечірніх крил <g/> … </p>
doc#87 Що ж <g/> , таке життя <g/> .
doc#56 <p> Ми визнали Смотричеві право на ненависть ( <g/> « <g/> Що ж <g/> , тільки той ненависти не знає <g/> , хто цілий вік нікого не любив <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#21 До того ж <g/> , у загальних рисах <g/> , це було становище літератури на захід від Збруча <g/> , і перед війною <g/> , отже <g/> , до такого становища вже звикли <g/> .
doc#76 До того ж <g/> , у концепції Струве ті інші мови й культури кінець-кінцем теж русские <g/> , бо ж географічно й культурно вони теж функціонують у Російській імперії <g/> .