Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Сполучним голосним найчастіше буває -о- <g/> , зокрема завжди <g/> , коли перша основа прикметникова ( <g/> жовтогарячий <g/> , куцохвостий <g/> , синьоцвіт <g/> ) <g/> , далі — -и- <g/> , коли перша частина числівникова від три до дев'ятдесят <g/> , крім сорок ( <g/> тризуб <g/> , чотирикутник <g/> , тридцятирічний <g/> ; але при два — двоногий <g/> , дворіччя <g/> ) <g/> , і <g/> , нарешті <g/> , -е- <g/> , що вживається після іменникових основ <g/> , що закінчуються на -й або подовжений приголосний ( <g/> дієслово <g/> , краєвид <g/> , життєздатний <g/> ; також <g/> : божевільний <g/> , очевидний <g/> ) і <g/> , нарешті <g/> , здебільшого після м'яких основ іменників ( <g/> див <g/> .
doc#40 Одначе дієслова ксічати <g/> , валяти <g/> , ламати <g/> , ронятине можуть мати форм з приростком зи- без перенесення наголосу на приросток ( <g/> Дієслово плавати взагалі не лучиться з цим приростком <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 ) дієслова велю <g/> , обіцяв ужиті в значенні доконаности <g/> , але тепер ми воліли б у цьому значенні вжити сприросткованих форм звелю <g/> , пообіцяв <g/> , лишивши безприростковим формам значення не доконаности <g/> .
doc#40 <p> А. ПРИДІЄСЛІВНЕ БЕЗПОСЕРЕДНЄ КЕРУВАННЯ </p><p> а <g/> ) знахідний відмінок </p><p> Найтиповіше і одне з найсильніших керувань дієслова — це керування знахідним відмінком <g/> , коли цей останній виконує функцію об'єкта при перехідних ( <g/> транзитивних <g/> ) дієсловах — себто позначає той предмет <g/> , на який переходить дія <g/> , напр <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> М. Шеремет <g/> ) </p><p> Дієслова при іменниках воля <g/> , слава були б можливі тільки в формі <g/> , узгодженій із цими іменниками <g/> , в формі жіночого роду <g/> , а не в безособовій формі ніякого роду <g/> .
doc#40 Такі частки <g/> , що і звуться словотворчими <g/> , ми вже зустрічали <g/> , знайомлячися з займенником <g/> , дієсловом і прислівником <g/> .
doc#40 Навпаки <g/> , дієслова стати <g/> , почати <g/> , зробитися <g/> , опинитися показують <g/> , що ознака <g/> , приписана підметові <g/> , ще тільки формується <g/> , що вона для нього нова <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Перший тип демонструють <g/> , наприклад <g/> , дієслова <g/> : брав — бра́ла — бра́ло — бра́ли <g/> , дава́в — дава́ла — дава́ло — дава́ли і так само <g/> : дер <g/> , ждав <g/> , жер <g/> , запе́р <g/> , ки́дав <g/> , коло́в <g/> , крив <g/> , куса́в <g/> , мив <g/> , мовча́в <g/> , пас <g/> , пряв <g/> , рвав <g/> , сидів <g/> , спав <g/> , став <g/> , стриг <g/> , ткав <g/> , уме́р <g/> , хова́в <g/> , ходи́в <g/> … </p>
doc#40 , крити <g/> , бо тут 11- кореневе <g/> ) <g/> , всі на -іти ( <g/> за винятком тих <g/> , що можуть його і не мати <g/> , як от <g/> : сопти — сопіти <g/> , хропти — хропіти <g/> , ревти — -ревіти і дієслова хотіти <g/> ) і ( <g/> після ше- лесних <g/> ) на -ати <g/> , що в теперішньому часі втрачають це -г- і - ( <g/> і- ( <g/> отже терпіти — терплю <g/> , блищати — блищу <g/> , — але не гріти <g/> , бажати <g/> , що в теперішньому часі зберігають свої -і- <g/> , -а- <g/> : грію <g/> , бажаю <g/> ) <g/> ; сюди ж належать <g/> , нарешті <g/> , дієслова бігти <g/> , спати <g/> , гна- ти <g/> .
doc#53 Найчастіше розривані конструкції — це підмет з присудком <g/> , узгоджений прикметник із своїм іменником <g/> , і <g/> , нарешті <g/> , дієслово з прямим об'єктом <g/> , а в оперезаній позиції найчастіше опиняються члени обставинного типу <g/> , але також і означення <g/> .
doc#40 Це <g/> , передусім <g/> , дієслова модального значення <g/> , що обґрунтовують можливість або потрібність дії <g/> : могти <g/> , уміти„ сміти <g/> , мусіти <g/> , дозволяти <g/> , намагатися <g/> , наказувати <g/> , напр <g/> .
doc#40 Поперше <g/> , дієслово говорения не конче зв'язане само з прямою мовою <g/> .
doc#40 Як ми вже бачили на поданих вище відмінах нашого першого прикладу <g/> , дієслово говорения лишається і при непрямій мові і при інших конструкціях <g/> .
doc#9 <p> Менша кількість слів <g/> , виведених від абстрактних імен <g/> : nomina actoris <g/> , прикметники <g/> , дієслова <g/> .
doc#40 <p> Але <g/> , щоб картина словотвору в сучасній українській мові була повна <g/> , треба зазначити <g/> , що словозрости подекуди трапляються і в тих частинах мови <g/> , яким притаманні вищі типи словотвору — в іменнику <g/> , прикметнику <g/> , дієслові <g/> , — і що <g/> , з другого боку <g/> , в цих частинах мови вони можуть бути і здебільшого бувають піднесені на вищий щабель — т. зв <g/> .
doc#9 <p> Прикметники <g/> , прислівники <g/> , дієслова <g/> : ґречно ( <g/> « <g/> Я б ґречно відповів <g/> » - « <g/> Італ <g/> .
doc#40 Рим 1935. </p><p> ВИГУК </p><p> § 71. вигук </p><p> а <g/> ) значення і вживання вигуків </p><p> Вигуки відрізняються з-поміж інших частин мови тим <g/> , що вони нічого не називають ( <g/> як це роблять іменники <g/> , прикметники <g/> , прислівники <g/> , дієслова <g/> ) <g/> , ні на що не указують ( <g/> як це роблять займенники <g/> ) і не правлять за допоміжний засіб в організації речення ( <g/> як це роблять прийменники <g/> , сполучники і певною мірою частки <g/> ) <g/> .
doc#9 Це найчастіше може вживані прислівники <g/> , дієслова <g/> , прикметники <g/> .
doc#15 Виходить він при цьому з схематично сприйнятої антитези <g/> : ім'я = спокій <g/> , дієслово = рух <g/> .
doc#40 <p> Крім форм часу й способу <g/> , дієслово в сучасній українській мові має ще форми особи і числа <g/> .