Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 " <g/> , - зізнається Теліга ( <g/> с. 625 <g/> ) <g/> . І <g/> , трохи далі - " <g/> дуже люблю танцювати <g/> " ( <g/> с. 627 <g/> ) <g/> . З нудьги сільських
doc#62 ) <g/> , і про хвороби <g/> , й брак медичної допомоги <g/> . " <g/> Дуже люблю господарство <g/> " <g/> , - зізнається Теліга ( <g/> с.
doc#15 це питання <g/> , Л. А. Булаховський констатує " <g/> дуже малий розвиток називних сполук <g/> , з типів яких
doc#40 дієсловом бути <g/> , що і досі можна простежити в ( <g/> дуже рідких <g/> ) рештках <g/> , властивих архаїзованим
doc#40 , що творять назви осіб за їхньою дією ( <g/> дуже часто це назви професій <g/> ) <g/> , найпродуктивніші є
doc#62 , поміж іншим <g/> , досі не видавані листи П. Куліша ( <g/> дуже цікаві його міркування про звукові
doc#81 через різні шари суспільства <g/> : від містечка ( <g/> дуже сільського типу <g/> ) до міста <g/> , а в місті через
doc#72 гроші й незмінно шукали фінансової допомоги у ( <g/> дуже нечисленних <g/> ) добродіїв <g/> . </p><p> Ми найкраще
doc#36 , бо Ґе втратив матір ( <g/> з роду Садовських <g/> ) дуже рано <g/> , і його виховувала тітка Олександра
doc#6 в “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> , дуже часто також чорне на чорному ( <g/> приміром на
doc#80 пристрастями <g/> … » ( <g/> « <g/> Романи Куліша <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> Дуже часто компоненти цих паралельних конструкцій
doc#9 в ній галицьких елементів зокрема <g/> ? — Ю. Ш. <g/> ) <g/> , дуже часто влучний та закрашений європейськими
doc#36 тематикою <g/> , як от « <g/> Христос у синагозі <g/> » <g/> , 1863 <g/> , дуже мало <g/> , вони спорадичні і здебільшого залишені в
doc#102 , як то кажуть <g/> , « <g/> з розпростертими об’ятіями <g/> » <g/> , дуже підкреслював своє люб'язне ставлення до мене <g/> ,
doc#81 за невідповідне « <g/> соціяльне походження <g/> » <g/> , дуже ймовірно <g/> , що після того їх теж забрано <g/> , але я про
doc#13 і навіть один ( <g/> один <g/> ! <g/> ) димінутив — « <g/> сурмонька <g/> » <g/> , дуже ризиковий <g/> , але можливий <g/> , поки він один і поки
doc#20 платню професора <g/> , як звичайно в Америці <g/> , дуже скромну <g/> , але відносно добру <g/> , і добре мешкання в
doc#81 й любов звернулися до мене <g/> . А це було багато <g/> , дуже багато <g/> , бо життя її було від початку і до кінця
doc#40 кбханий ( <g/> »Вже й купці наші волики — бо <g/> , бачте <g/> , дуже ко́хані були — мов роєм обступили <g/> » — Вороб <g/> . <g/> ) і
doc#71 західних говірок насамперед <g/> ) є <g/> , безперечно <g/> , дуже значним <g/> , та попри це не становить якогось