Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 Під " <g/> другими <g/> " Потебня явно має на думці росіян <g/> . </p>
doc#72 <p> Модест Левицький зреаґував на обидва виступи Нечуя-Левицького <g/> : на перший ( <g/> 1907 <g/> ) він відповів статтею 1909 р. <g/> , а на другий ( <g/> 1912 <g/> ) — брошурою 1913 р. Левицький стоїть на позиції компромісу <g/> , закликає до поєднання галицьких і наддніпрянських елементів у єдиній літературній мові <g/> , бо інакше <g/> , “ <g/> не дай Боже <g/> , доживемо до того сумного явища <g/> , що колись буде дві українські мови <g/> ” ( <g/> 1913 <g/> , 11 <g/> ) <g/> .
doc#72 Дорошенко наводить у спогадах цікивий деталь <g/> , а саме <g/> , що Рада депутатів мала свій фірмовий папір обома мовами — українською і російською — і сторони могли вибирати один чи другий ( <g/> 1969 <g/> , 228 <g/> ) <g/> .
doc#40 Плату йому давай більшу <g/> , роботи йому багато <g/> , бач <g/> , начальство йому одно <g/> , а він йому друге ( <g/> 22 <g/> ) <g/> …
doc#72 Найліберальніша з цього погляду російська партія — конституційні демократи <g/> , — досить впливова у Першій Думі <g/> , де мала 153 місця з 524 <g/> , і у Другій ( <g/> 98 місць з 518 <g/> ) <g/> , неохоче <g/> , під натиском життя <g/> , включили у свою програму вимогу навчання українською мовою в початкових сільських школах та викладання української мови як предмету у середніх школах ( <g/> Чикаленко 387 <g/> ; Петлюра 2,256 <g/> ; Giterman 425 <g/> , 440 <g/> ) <g/> , але члени партії не мали єдности в цьому питанні <g/> , а бажання боротися за нього і поготів <g/> . </p>
doc#10 <p> 26 <g/> ) Це були <g/> : 1 <g/> ) сполучення ый <g/> , ій проти російських ой <g/> , ей ( <g/> злий — злой <g/> ) <g/> ; 2 <g/> ) стягнені форми прикметників <g/> ; 3 <g/> ) г <g/> , а не ґ <g/> ; 4 <g/> ) перша особа множини дієслів на -мо <g/> ; 5 <g/> ) третя особа однини дієслів без -ть <g/> , -ть у другій ( <g/> Sic <g/> !
doc#40 Зокрема в сучасній мові усталилося вживання називного речення як першого члена складносурядного речення <g/> , де називне речення <g/> , зв'язане з другим ( <g/> будь-якої будови <g/> ) сполучником і <g/> , показує час або дію <g/> , після яких надходить або має надійти те <g/> , про що говориться в другому реченні <g/> , напр <g/> .
doc#40 , сходу <g/> , заходу <g/> , але півдня <g/> ; початку <g/> , але кінця <g/> ; ранку <g/> , але дня <g/> , вечора <g/> ; дому <g/> , але будтка ( <g/> і будинку <g/> ) <g/> ; яру <g/> , але байрака <g/> ; горба <g/> , але насипу <g/> ; степу <g/> , лісу <g/> , лугу <g/> , саду <g/> , майдану <g/> , але берега <g/> , кряжа <g/> , з одного боку <g/> , ліска <g/> , лужка <g/> , садочка <g/> , майданчика <g/> , — з другого ( <g/> в словах цієї категорії при наявності здрібнілого наростка закінчення -а є нормою <g/> ) <g/> ; тижня <g/> , місяця <g/> , але року <g/> , віку <g/> .
doc#62 Тут кілька прикладів <g/> , навмання взятих і далеко не вичерпних ( <g/> у дужках українські відповідники <g/> ) <g/> : друг друга ( <g/> один одного <g/> ) в щойно поданій цитаті <g/> ; забагливий ( <g/> с. 554 - дбайливий <g/> , турботливий <g/> ) <g/> , тоска ( <g/> с. 554 - туга <g/> ) <g/> , редакторша ( <g/> с. 555 - редакторка <g/> ) <g/> , шлятися ( <g/> с. 556 - швендяти <g/> , тинятися <g/> ) <g/> , лопати ( <g/> с. 562 - жерти <g/> ) <g/> , чорнових ( <g/> с. 562 - чернетка <g/> ) <g/> , гвоздичне масло ( <g/> с. 563 - олія <g/> ) <g/> , скука ( <g/> с. 563 - нудьга <g/> ) тощо <g/> .
doc#53 Хоч у кожному прикладі обидва апозитивні члени стоять у називному відмінку <g/> , є всі підстави припускати <g/> , що узгодження тут нема <g/> , і якби змінити відмінок першого члена <g/> , це не вимагало б відповідної зміни другого ( <g/> скажімо <g/> , на зорі рожевії пальці <g/> , а не на зорі рожевих пальцях <g/> ) <g/> .
doc#40 Коли один наросток -ува- вже є <g/> , впроваджується другий ( <g/> у скороченій формі -ов- <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#47 Там <g/> , у тій другій ( <g/> хронологічно — першій <g/> ) ілюзії <g/> , все було спрямоване на те <g/> , щоб свідомо й підсвідомо приховати жорстоку травму минулого <g/> .
doc#70 <p> Друга ( <g/> і велика <g/> !
doc#81 Він налітав на зненавиджених ворогів книги з задерикуватістю й люттю молодого півника <g/> , що рветься в бій з другим ( <g/> і сильішим <g/> ) півнем <g/> , як часом налітав і на живих людей <g/> .
doc#40 У літературній мові взаємне значення цей займенник має тільки при прийменнику між ( <g/> Говорити між собою <g/> ) <g/> , а в усіх інших випадках у взаємному значенні вживається прономіналізований зворот один одного ( <g/> рідше один другого <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#81 ( <g/> Розмір кімнати був другою <g/> ) <g/> .
doc#40 Саме на таких паралелях відчувається відмінність іменникового ( <g/> перше <g/> ) і дієслівного ( <g/> друге <g/> ) керування <g/> .
doc#15 <p> Цілком аналогічні своєю будовою другий і четвертий приклад <g/> , де після присудків ( <g/> було <g/> , снилось - у першому з них <g/> , не виросло <g/> , не згнило <g/> , було - в другому <g/> ) чекали б однорядних підметів <g/> , а замість того знаходимо <g/> , підтримане включенням двоелементних речень <g/> , переоформлення їх у називні речення <g/> . </p>
doc#80 У першому виданні УРЕ нема статтів ні про Домонтовича <g/> , ні про Петрова <g/> , в другому <g/> , 1982 <g/> , вміщено кілька рядків про Петрова <g/> , але Домонтович там замовчаний <g/> , а окремої статті про Домонтовича <g/> , звісно <g/> , взагалі нема <g/> .
doc#25 Тільки при суто паперовому підході до українських поліфтонгів можна було припускати <g/> , що в іе перша половина поглинула другу <g/> , а в уо — навпаки <g/> , друга першу <g/> . </p>