Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 " <g/> Для существования человека нужньї другие люди <g/> ; для народности — другие народности <g/> " ( <g/> Гол 93 <g/> ) <g/> .
doc#62 А вже безперечно з цим комплексом пов'язані були її тверді принципи жити <g/> , як кажеш <g/> , і казати <g/> , як живеш <g/> : " <g/> Для мене незрозуміле <g/> , як можна виголошувати якісь ідеї і не служити їм <g/> " ( <g/> с. 663. Звернімо увагу <g/> ; не дотримуватися ідей <g/> , а служити їм <g/> !
doc#62 Чи знайдеться напівлегендарна " <g/> Оксана <g/> " для біографії Маланюка <g/> ?
doc#62 Писали тоді переважно " <g/> для дітей <g/> " <g/> .
doc#81 ( <g/> Для цього <g/> , не без труду <g/> , я купив ватяну ковдру <g/> , що потім супроводжувала мене в мандрах по Словаччині і Австрії й доїхала до Америки <g/> ) <g/> .
doc#84 ( <g/> Для тих <g/> , кому правильна мова — непомильна й невідхильна ознака нації <g/> , думати нема над чим <g/> .
doc#92 ( <g/> Для цікавих подаю в кінці цих спогадів бібліографію відомих мені рецензій <g/> .
doc#72 Після виборів 1928 р. українських послів у Сеймі стало 48 ( <g/> з них 8 від Волині <g/> ) <g/> , а сенаторів — 11. ( <g/> Для порівняння згадаємо <g/> , що всіх послів у Сеймі до 1935 р. було 444 <g/> , після 1935 р. — 208 <g/> ; членів Сенату — 96 <g/> ) <g/> .
doc#72 Той факт <g/> , що українізацію сильніше спонукали причини зовнішні <g/> , що навіть в середині країни на ній наполягали більше в ВКП ( <g/> б <g/> ) <g/> , ніж КП ( <g/> Б <g/> ) У <g/> , що вона не виникла як масовий рух <g/> , — пояснює її силу і слабкість — про що мова далі <g/> , — а пізніше розмірно безболісне ( <g/> для партії <g/> ) її припинення <g/> .
doc#74 Той факт <g/> , що українізацію сильніше спонукали причини зовнішні <g/> , що навіть всередині країни на ній наполягали більше з ВКП ( <g/> б <g/> ) <g/> , ніж КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що вона не виникла як масовий рух <g/> , - пояснює її силу і слабкість - про що мова далі <g/> , - а пізніше розмірно безболісне ( <g/> для партії <g/> ) її припинення <g/> .
doc#72 Вихованці російських шкіл <g/> , полонені мали нагоду читати українські книжки й газети ( <g/> для полонених видавалися окремі українські газети <g/> : “ <g/> Розвага <g/> ” у Фрайштадті <g/> , “ <g/> Розсвіт <g/> " у Раштаті <g/> , “ <g/> Шлях <g/> ” у Зальцведелі <g/> ) <g/> , слухати курси українською мовою <g/> , а менше грамотні — навчитися читати й писати по-українському <g/> .
doc#6 Щоб почати з менш радикального <g/> , з того <g/> , що можна знайти й у Кріґгофа ( <g/> для прикладу <g/> ) <g/> , — подибуємо в Курилика речі без будь-якого “ <g/> послання <g/> ” <g/> , речі суто мистецької проблематики до натюрмортів включно <g/> .
doc#40 <p> 6. Підрядні речення мети ( <g/> фінальні <g/> ) стосуються прямо або через відповідник до присудка головного речення <g/> , відповідаючи на запитання обставин мети ( <g/> для чого <g/> ?
doc#25 <p> У ( <g/> 1 <g/> ) Михальчук з незвичайною сумлінністю опрацював приступні йому матеріяли <g/> , — головне анкети з 61 питанням <g/> , розіслані Південно-західнім відділом Російського географічного товариства <g/> , — виявивши ту велику самодисципліну науковця <g/> , про катастрофічні наслідки браку якої він писав у ( <g/> 6 <g/> , 125 <g/> ) <g/> : “ <g/> Якось увійшло в звичку досить легко ставитися до окреслення й розв'язання навіть найістотніших ( <g/> для філології — Ю.Ш. <g/> ) питань і вживати при цьому часто засобів найвищою іноді мірою некритичних і недисциплінованих <g/> .
doc#72 <p> Все це разом <g/> , а зокрема антиукраїнський терор <g/> , виправданий фразою Сталіна про “ <g/> місцевий націоналізм <g/> ” як головну небезпеку ( <g/> для самого існування </p><p> Радянського Союзу <g/> ) та безоглядна централізація влади не могла не вплинути на статус і на вживання української мови <g/> .
doc#72 <p> Після окупації Галичини <g/> , Волині й Буковини населення радянської України мало можливість <g/> , хоч і дуже обмежену ( <g/> для подорожі туди треба було дозвіл НКВД <g/> ) <g/> , відчути цілковито відмінний статус української мови на тих територіях <g/> : розмовляти по-українському було ознакою гордости й виклику <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Старшій дружці дала пару свічечок п'ятакових до вінця <g/> , хустку ( <g/> Для чого <g/> ?
doc#40 : « <g/> A вони мають час ( <g/> Для чого <g/> ?
doc#72 звук г зник був з української мови і в своїх <g/> , і в доти позичених словах <g/> ) <g/> , на Західній Україні під польським впливом набули ль та ґ. </p><p> Таким чином <g/> , з кількома винятками <g/> , всі чужі слова на центрально-східних українських землях мали л чи ль <g/> , як у російській мові <g/> , а російське д послідовно передавалося через з <g/> ; на Західній Україні всі чужі слова мали ль та ґ ( <g/> для західного д <g/> ) <g/> .
doc#10 Тим то значення ( <g/> 16 <g/> ) для східно слов'янського мовознавства — більше <g/> , ніж думала сама авторка <g/> .