Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 : « <g/> Я знаю розлоге літо <g/> , пудові снопи і піт <g/> , де ( <g/> ?
doc#40 Головні типи цих часток такі <g/> : </p><p> а. Питальні частки чи <g/> , хіба <g/> , невже <g/> , чей ( <g/> уживане тільки в поетичній мові <g/> , також у формі ачей <g/> ) <g/> , де ( <g/> властиве побутовій мові <g/> ) підкреслюють питальний характер речення <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Українська абетка складається з 33 літер <g/> , що йдуть у такому порядку <g/> : Аа ( <g/> а <g/> ) <g/> , Бб ( <g/> бе <g/> ) <g/> , Вв ( <g/> ве <g/> ) <g/> , Гг ( <g/> ге <g/> ) <g/> , Ґґ ( <g/> ґе <g/> ) <g/> , Дд ( <g/> де <g/> ) <g/> , Ее ( <g/> е <g/> ) <g/> , Єє ( <g/> йе <g/> ) <g/> , Жж ( <g/> же <g/> ) <g/> , Зз ( <g/> зе <g/> ) <g/> , Ии ( <g/> и <g/> ) <g/> , Іі ( <g/> і <g/> ) <g/> , Її ( <g/> йі <g/> ) <g/> , Йй ( <g/> йот <g/> ) <g/> , Кк ( <g/> ка <g/> ) <g/> , Лл ( <g/> ель <g/> ) <g/> , Мм ( <g/> ем <g/> ) <g/> , Нн ( <g/> єн <g/> ) <g/> , Оо ( <g/> о <g/> ) <g/> , Пп ( <g/> пе <g/> ) <g/> , Рр ( <g/> ер <g/> ) <g/> , Сс ( <g/> ес <g/> ) <g/> , Тт ( <g/> те <g/> ) <g/> , Уу ( <g/> у <g/> ) <g/> , Фф ( <g/> еф <g/> ) <g/> , Хх ( <g/> ха
doc#68 <p> Курчатко волохате <g/> , </p><p> жовтаве <g/> , наче жаль <g/> , </p><p> як кинеться шукати <g/> , </p><p> а сестри де <g/> , а мати <g/> , </p><p> а просо <g/> , а печаль <g/> . </p>
doc#24 Звичайно <g/> , окремі елементи такого підходу можна знайти і в середньовічній містерії <g/> , і в німецьких романтиків <g/> , і в творчості сучасників Любченка ваплітян-хвильовистів <g/> , і ще багато де <g/> , алеж нове в літературі взагалі постає не з порожнечі <g/> , а з нового поєднання і з нового осмислення того <g/> , що в складниках існувало і перед тим <g/> .
doc#18 Не менш продумано і вміло впроваджується мотив Єгови <g/> : перша згадка ( <g/> розділ III <g/> ) — про намет завіту <g/> , де <g/> , в важкій скрині <g/> , ніби мертві <g/> , « <g/> Єгови накази лежать <g/> » <g/> .
doc#40 Де <g/> , в які дні <g/> , в які ночі — чи то в половеччині <g/> , чи то в князівській удальщині <g/> , чи то в козаччині <g/> , ляччині <g/> , ханщині <g/> , панщинні <g/> , руськії сльози жіночі <g/> ?
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> В п'яти немудрих дів <g/> » <g/> ) </p><p> Своїх вершин песимізм і розчарованість життям доходять у сонеті « <g/> Anno D. MDCCLXXXVII <g/> » <g/> , де <g/> , взявши тему ілюзорних « <g/> потьомкінських палаців <g/> » <g/> , поет кидає натяки й на ілюзорність усього світу взагалі <g/> .
doc#40 <p> Бувши з усіх форм дієслова найбільше зв'язаним з виявом волі й почуття <g/> , наказовий спосіб легко переноситься як виявник їх до тих речень <g/> , де <g/> , власне <g/> , можна було б сподіватися форми дійсного способу або умовного <g/> .
doc#77 Так принаймні можна думати <g/> , виходячи з того місця <g/> , де <g/> , говорячи про політичне розшарування молоді <g/> , автор каже <g/> , що « <g/> виразно бачать усі Шпачука з одного боку і Гнатюка з другого <g/> » <g/> .
doc#68 , </p><p> де <g/> , звичайно <g/> , і Софія <g/> , а ще виразніше Нестор — не деталі пейзажу <g/> , а метонімії української історії <g/> . </p>
doc#81 <p> Для нас була приготована школа <g/> , де <g/> , звичайно <g/> , не було навчання <g/> .
doc#81 Дістати від німців дозвіл на вистави <g/> , перевірити приміщення <g/> , щоб упевнитися <g/> , що там не закладено міни <g/> , зібрати таку-сяку <g/> , хоч невелику трупу ( <g/> де <g/> , здається <g/> , єдиною професійною акторкою була його дружина Бранка <g/> , зоря не першої величини <g/> .
doc#10 Вона знаходить безпечніше місце в Москві <g/> , де <g/> , здається <g/> , вона викладала в Московському педагогічному інституті <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , сполучники що <g/> , який <g/> , чий <g/> , хто <g/> , котрий <g/> , відповідники то <g/> , той постали з займенників <g/> ; сполучники де <g/> , коли <g/> , куди <g/> , звідки <g/> , наче ( <g/> із іначе — інакше <g/> ) <g/> , відповідники там <g/> , тоді <g/> , туди <g/> , звідти <g/> , так — з прислівників <g/> ; сполучники хай <g/> , мов <g/> , хоч <g/> , буцім — з дієслів <g/> ; сполучники аж <g/> , бо <g/> , ніби <g/> , аби — з часток <g/> ; часом на сполучник з відповідником перетворюються цілі вирази <g/> , напр <g/> .
doc#28 І у сприйманні подекуди підкреслюється аспект дитинства <g/> , світлої лагідности дитячого світу <g/> , де <g/> , коли і є таємниці <g/> , то вони – « <g/> доречні <g/> , добрі <g/> » <g/> , де складні життєві питання легкі <g/> , як « <g/> гра порошин і сонця золота <g/> » <g/> . </p>
doc#15 <p> З другого боку <g/> , усвідомлення називних речень як особливої категорії відбулося на особливо виразному матеріялі - таким матеріялом були ті випадки <g/> , коли називні речення виступали цілком самостійно <g/> , відірвано від звичних двоелементних речень <g/> , особливо <g/> , коли вони виступали групами <g/> , компактно - згадаймо <g/> , що вперше і виявлено їх в такому тексті <g/> , де <g/> , крім них <g/> , інших конструкцій не було ( <g/> Шопот <g/> .
doc#40 Те саме буває в дієслові ( <g/> розіп'ясти — ( <g/> розї <g/> ) пне <g/> , де <g/> , крім того <g/> , викидається кінцеве -с- основи <g/> , а також у дієслові взяти <g/> , де <g/> , крім того <g/> , між с і з вставляється -і- ( <g/> діялектно -о- <g/> ) <g/> : візьме ( <g/> возьме <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Те саме буває в дієслові ( <g/> розіп'ясти — ( <g/> розї <g/> ) пне <g/> , де <g/> , крім того <g/> , викидається кінцеве -с- основи <g/> , а також у дієслові взяти <g/> , де <g/> , крім того <g/> , між с і з вставляється -і- ( <g/> діялектно -о- <g/> ) <g/> : візьме ( <g/> возьме <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 З займенників постають такі сполучники <g/> , як що <g/> , чий <g/> , який <g/> , котрий <g/> , де <g/> , куди <g/> , коли <g/> , доки <g/> , поки <g/> , так <g/> , то <g/> .